465/4878/22
3/465/2708/22
Іменем України
23.11.2022 року Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.164 КУпАП,-
Як вбачається з матеріалів справи, 24.08.2022 року, близько 00:37 год. ОСОБА_1 перебував по вул. Федьковича, 26 та здійснював підприємницьку діяльність в режимі таксі НОМЕР_1 без відповідних документів.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції як порушення вимог ч.1 ст. 164 КУпАП.
Адвокат Шишка О.М. в інтересах ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив, у справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 165 КУпАП посилаючись на наступне. У зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення не в повній мірі зазначено суть правопорушення, що є основною складовою протоколу про адміністративне правопорушення . Зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено точні обставини вчинення адміністративного правопорушення, не викладаються дані, яким чином здійснено господарську діяльність, не долучені до протоколу докази на підтвердження відсутності дозвільних документів на здійснення господарської діяльності (довідка з ДПІ про відсутність державної реєстрації господарської діяльності), не долучені докази того, що ОСОБА_1 не має статусу фізичної особи-підприємця, не надані докази систематичності дій ОСОБА_1 , до матеріалів справи додано пояснення особи, яка була пасажиром, однак в протоколі в розділі свідки про таку особу не зазначено. В протоколі про адміністративне правопорушення складене відносно ОСОБА_1 відображено лише одиничний факт. В протоколі не містяться відомості про здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності з перевезення пасажирів на постійній основі. Окрім цього адвокат Шишка О.М. зазначив, що в протоколі не наводяться норми закону, що регулюють заняття господарською діяльністю, не зазначаються, які з них порушені ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення адвоката Шишка О.М. в інтересах ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Частина 1 ст.164 КУпАП визначає, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Отже, диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.
Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до п.14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Судом не встановлені об'єктивні дані на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність без державної реєстрації, а саме, господарську діяльність в режимі таксі.
Норма ст.164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Аналогічна правова позиція щодо обставин, за яких дії особи можуть бути визнані підприємницькою діяльністю, була висловлена Верховним Судом України у п.4 Постанови його Пленуму від 25.04.2003 р. №3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності", де зазначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Згідно матеріалів справи, працівникам поліції виявлено одиничний епізод здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів ОСОБА_1 , а доказів систематичності вчинення ним аналогічних дій матеріали справи не містять.
Крім того, бере до уваги факт складення протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженою на те особою.
У відповідності до ч.1 ст.254 КУпАП, протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської організації.
Згідно п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, особами, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.164 КУпАП, є уповноважені на те посадові особи фінансових органів.
Оскільки дільничний офіцер поліції не відноситься до вказаної категорії осіб, то він не мав права складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 .
За таких обставин суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а саме, в частині порушення порядку провадження господарської діяльності.
Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Враховуючи, що в даній справі було допущено ряд процедурних порушень, які відповідно до вимог законодавства є підставою для визнання огляду особи на стан наркотичного сп'яніння недійсним, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 9, 251, 252, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - провадженням закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівської апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Мартьянова С.М.