Провадження № 1-кп/336/5595/2022
Справа № 336/4367/22
21 листопада 2022 м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021082050002156 від 06.12.2021 по обвинуваченню ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Селезні, Тамбовської області, громадянина України, росіянина, який має вищу освіту, працює на посаді голови профспілки в ЗДРЗ «МіГремонт», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілою ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання покликається на те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному. Він вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, примирився з потерпілою ОСОБА_4 та відшкодував завдані збитки. Потерпіла моральних претензій стосовно спричиненої їй обвинуваченим шкоди не має, та в подальшому мати не буде.
Крім того, потерпіла та обвинувачений визнають, що обставини, події досудовим розслідуванням встановлені правильно та визнають правильність кваліфікації дії ОСОБА_5 саме за ч. 1 ст. 286 КК України.
Тому, посилаючись на вимоги ст. 46 КК України, ст. 284 КК України, адвокат просив звільнити ОСОБА_5 , від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням, як винної особи із потерпілою. ОСОБА_4 та провадження у справі закрити.
Обвинувачений ОСОБА_5 , клопотання захисника, підтримав, просив його задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, ствердив про скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди за викладених в обвинувальному акті обставин. Зазначив, що ним відшкодовано спричинену шкоду потерпілій. Просив звільнити його від кримінальної відповідальності, посилаючись на положення ст. 46 КК України.
Потерпілий ОСОБА_4 проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого не заперечувала, зазначивши, що заподіяну шкоду їй відшкодовано у повному обсязі.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, розглянувши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 КК України, провадження в кримінальній справі може бути закрито відносно особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані збитки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК України.
Пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Крім того, як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 439/397/17, в провадженні № 13-66кс18, що саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно ст. 46 КК України.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, згідно ч. 4 ст. 12 КК України - є необережним нетяжким злочином.
Потерпіла ОСОБА_4 примирилася з обвинуваченим, не висуває до нього жодних матеріальних чи моральних претензій та просить звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Будь-яких обставин, які згідно з правилами кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим стороною захистом та обвинуваченим клопотанням, не встановлено.
Під час досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження застосовані заходи забезпечення кримінального провадження.
Так, відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2021 року на автомобіль Hyundai Accent реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладено арешт.
Отже, вирішуючи питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арештів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Таким чином, зважаючи на наведені вимоги кримінального процесуального закону, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 44, 46 КК України, ст. 100, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України, суд,-
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою.
Кримінальне провадження №12021082050002156 від 06.12.2021 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України закрити.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2021 року арешт на автомобіль Hyundai Accent реєстраційний номер НОМЕР_1 та повернути його власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1