Справа № 761/23050/22
Провадження № 1-кс/761/12739/2022
03 листопада 2022 року cлідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 09.09.2022 року,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 09.09.2022 року.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою, заявник посилається на положення ст. 303 КПК України та в обґрунтування скарги зазначає про те, що ним 09.09.2022 року до Офісу Генерального прокурора подано заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_2 . Офісом Генерального прокурора його заява була направлена до ТУ ДБР у м. Києві. Проте, слідчим ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_5 відомості про кримінальне правопорушення, у встановленому порядку та строки всупереч вимогам ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені. Рішення слідчого ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_5 про відмову у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР прийняте 03.10.2022, дане рішення ним отримано 20.10.2022 року. Враховуючи вищевикладене, просить поновити строк на оскарження та зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Києві невідкладно зареєструвати його заяву про вчинення кримінального правопорушення від 09.09.2022 року, та внести до ЄРДР відповідні відомості.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про дату та час судового засідання належним чином, у скарзі просив проводити судовий розгляд у його відсутність.
З врахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а особа, яка подала скаргу, будучи повідомленою про час та дату розгляду скарги, до суду не з'явилась, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність заявника.
Уповноважена особа ТУ ДБР у м. Києві, бездіяльність якої оскаржується, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явилася. Разом з цим, відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги.
Вивчивши матеріали скарги та долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 09.09.2022 року до Офісу Генерального прокурора подано заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_2 . Офісом Генерального прокурора його заява була направлена до ТУ ДБР у м. Києві. Слідчим ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_5 03.10.2022 року надано відповідь про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 09.09.2022 року.
Згідно п.2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Зі змісту скарги ОСОБА_1 вбачається, що, на думку заявника, має місце вчинення суддею Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст.364, 375 КК України.
Разом з тим, на переконання слідчого судді, у скарзі не наведено обставин, які би вказували на наявність ознак такого кримінального правопорушення, а лише викладено дані, які стосуються судового рішення і діяльності судді щодо розгляду конкретної справи.
Приписи ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Пунктом 4 ч.5 ст.214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-рп/2011 від 12 липня 2011 року, в якому, поміж іншого, зазначено, що оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій, і не може даватись будь-якими органами, в тому числі і слідчими органами.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 від 2008 року до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на зверненні до Європейського суду з прав людини.
У Висновку № 3 від 2002 року вказаної Консультативної ради щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.
Таким чином, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення, та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності. Адже відповідні порушення (у разі їх наявності) усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищестоящими судовими інстанціями в апеляційному та касаційному порядку.
Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається, що підтверджується правовою позицією Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні у справі №2-рп/2011 від 11 березня 2011 року, у відповідності до якої оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій, і не може даватись будь-якими органами, в тому числі і слідчими органами.
Крім того, слідчим суддею вживались заходи з метою перевірки тверджень заявника, однак ОСОБА_1 на виклик в судове засідання не з'явився, та не навів переконливих даних щодо обґрунтованості своєї позиції, просив розглядати у його відсутність.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи заявника ОСОБА_1 необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 09.09.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя