Справа № 761/412/22
Провадження № 2/761/7020/2022
23 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд: стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 6500,00 грн. на дитину щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.04.2012 між позивачем та відповідачем укладено шлюб. З січня 2022 року позивач та відповідач почали проживати окремо. Від шлюбу подружжя має дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що син проживає з нею, утримання та виховання якого матір здійснює самостійно, однак на даний час матеріально утримувати дитину, забезпечуючи її розвиток, позивачу важко. На думку позивача, у відповідача є можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, оскільки протягом останнього року проживання разом з відповідачем, останній надавав на утримання спільної дитини кошти в розмірі від 5000,00 грн. до 7000,00 грн. щомісячно. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач є працездатним, інші діти в нього відсутні, непрацездатних осіб на утриманні він не має.
Ухвалою суду від 04.07.2022 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що протягом останніх трьох місяців на утримання спільної дитини ним було надано позивачу кошти в розмірі 5000,00 грн., оскільки останній має невеликі доходи, що складають не більше 15000,00 грн. на місяць, при цьому відповідачу необхідно нести інші витрати, зокрема оренди житла, витрати на їжу, одяг, паливно-мастильні матеріали, бензин тощо, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив.
27.04.2012 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Таким чином, обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов'язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.
Отже, на підставі викладеного, керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Оскільки позивачем не надано належного обґрунтування стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі саме 6500,00 грн, не доведено в повній мірі обставин, на які вона посилається у позовній заяві, не надано належних доказів на підтвердження можливості сплати відповідачен 6500,00 грн. щомісячно, суд, на підставі викладеного, керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд враховує матеріальне становище сторін, інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема те, що батьки в рівних частках зобов'язані утримувати дітей в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум, а також враховуючи матеріальне становище сторін, вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати винесення рішення та до повноліття дитини, з негайним стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, слід задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України і Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 182-184, 191 СК України, ст. ст. 81, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279, 352 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 11.01.2022 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 992, 40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 23.11.2022.
Суддя: