печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32278/22-к
16 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_17., при секретарі ОСОБА_18., за участю прокурора: ОСОБА_19., захисників: ОСОБА_20., ОСОБА_21., підозрюваного: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_22, в кримінальному провадженні № 12022221130001380 від 09.06.2022 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
16.11.2022 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_23., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушення у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_24., про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на відсутність в кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України ризиків, які виправдовують застосування до особи виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, також зазначив, що підозрюваний позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221130001380 від 09.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що організатор злочинної організації ОСОБА_2 у червні 2022 року, перебуваючи в невстановленому місці, спільно з учасниками злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, використовуючи фішингові посилання, ззовні схожі на вхід до системи онлайн-банкінгу «Приват24», АТ «УКРСИББАНК», інших банків, додатку «Дія», та послуги «Є-підтримка», призначених для введення в оману потерпілих під приводом отримання соціальних виплат від держави, ООН, Президента та отримання від останніх персональних даних, що становлять банківську таємницю, а саме: номерів платіжних банківських карток, строк їх дії, код CVV2/CVC2, ПІН-код, код системи 3D Secure картки, використовуючи закритий Telegram канал та чат-бот «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», заволоділи чужим майном, а саме коштами громадян України: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , спричинивши матеріальний збиток останнім на загальну суму 107 951 гривень.
Отриманими від злочинної діяльності коштами, організатор злочинної організації організації ОСОБА_2 спільно з учасниками злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами розпорядився на власний розсуд, попередньо розподіливши отримані кошти між членами злочинної організації шляхом передачі цих коштів, у тому числі здійснивши безготівкові транзакції на рахунки, належні учасникам злочинної організації.
22.08.2022 о 11 год 13 хв у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень в порядку ст. 208 КПК України затримано: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, якому 22.08.2022 у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- показаннями потерпілих у кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 ,, які містяться у протоколах їх допитів;
- електронними документами, наданими потерпілою ОСОБА_10 , що оглянуті у протоколі огляду;
- документами, що становлять охоронювану законом банківську таємницю, отриману на підставі постанови прокурора Офісу Генерального прокурора у АТ «Універсал Банк», що оглянуті у протоколі огляду;
- документами, отриманими від сервісу «BITZLATO LIMITED», що оглянуті в протоколі огляду;
- електронними документами, наданими АТ КБ «Приватбанк»;
- протокол огляду мобільного телефону, вилученого в ході проведення обшуку;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
23.08.2022 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.10.2022 із визначенням застави у розмірі 770 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 002000 (два мільйони дві тисячі) гривень.
11.10.2022 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_25 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 22.11.2022.
17.10.2022 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.11.2022 із визначенням застави у розмірі, що складає 2 002 000 (два мільйони дві тисячі) гривень.
Вагомість доказів вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень за наведених обставин перевірена слідчими суддями при обранні підозрюваному запобіжного заходу, його продовженні та визнана достатньою на цій стадії кримінального переслідування.
Після повідомлення про підозру ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а також впродовж трьох місяців досудового розслідування, встановленого заступником Генерального прокурора, органом досудового розслідування проведено слідчі (розшукові) та процесуальні дії, у тому числі першочергові строк проведення яких обмежений кримінальним процесуальним кодексом України, серед яких: огляди носіїв інформації, виявлених та вилучених під час проведення обшуків за місцем проживання підозрюваних, а також осіб, що можуть бути причетні до вчинення злочинів, арешти тимчасово вилученого майна при обшуку, арешти рухомого та нерухомого майна підозрюваних, допити підозрюваних, підготовлено та направлено до Печерського районного суду м. Києва клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів, частково отримано ухвали суду про надання тимчасового доступу, які оголошено представникам володільця, встановлено інші факти шахрайського заволодіння коштами громадян України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань призначено судові експертизи тощо.
Так, органом досудового розслідування внаслідок проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій встановлено факти шахрайського заволодіння коштами наступних громадян України: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та відомості щодо вчинення цих кримінальних правопорушень внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12022000000001078, 12022000000001079, 12022000000001080, 12022000000001081, 12022000000001082, 12022000000001083 з правовою кваліфікацією- ч.3 ст. 190 КК України.
До вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України у кримінальних провадженнях за №№12022000000001078, 12022000000001079, 12022000000001080, 12022000000001081, 12022000000001082, 12022000000001083 причетні підозрювані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Так, для завершення досудового розслідування необхідно:
- провести в повному обсязі чотирнадцять тимчасових доступів до документів, які знаходяться у володінні банківських установ;
- відповідно до ст. 237 КПК України провести огляди документів, отриманих внаслідок проведених тимчасових доступів до речей та документів, які перебувають у володінні банківських установ та в разі виникнення службової необхідності додатково звернутись до слідчого судді з клопотання про отримання тимчасового доступу до документів;
- отримати висновок трьох експертиз дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів);
- прийняти рішення стосовно об'єднання матеріалів досудових розслідувань за №№12022000000001078, 12022000000001079, 12022000000001080, 12022000000001081, 12022000000001082, 12022000000001083 з кримінальним провадженням № 12022221130001380 досудове розслідування у яких здійснюється за аналогічними фактами;
- отримати ухвали суду про надання тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні банківських установ щодо отримання документів по додатково встановленим фактам шахрайського заволодіння коштами громадян України та за результатом проведених процесуальних дій оглянути отримані документи відповідно до положень ст. 237 КПК України;
- отримати ухвалу суду про надання тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні криптобіржі - BITZLATO LIMITED, а саме: копії документів щодо транзакцій, які проводили підозрювані у кримінальному провадженні, яку для організації виконання направити запитом про надання міжнародної правової допомоги компетентним органам Гонконгу, Спеціального Адміністративного Району Китайської Народної Республіки;
-_отримати характеризуючі матеріали щодо підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 ;
- на підставі отриманих за результатами проведення вказаних слідчих та процесуальних дій доказів, вирішити питання про необхідність проведення інших слідчих (розшукових) дій з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення тих обставин, які викривають так і тих, що виправдовують підозрюваних, пом'якшують чи обтяжують покарання. На основі зібраних доказів підготувати та прийняти кінцеве процесуальне рішення у кримінальному провадженні (повідомлення про зміну/нову підозру);
- виконати інші слідчі та процесуальні дії, потреба у яких виникне в ході досудового розслідування.
Виконання вказаних слідчих та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Без результатів проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій неможливо здійснити судовий розгляд, так як вони впливають на встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу тощо).
Вказані процесуальні дії не були проведені раніше, у зв'язку із особливою складністю кримінального провадження, яка обумовлена послідовністю після проведення необхідного об'єму початкових слідчих дій, а також у зв'язку з їх тривалістю та великою кількістю.
З урахування викладених обставин, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні 12022221130001380 продовжено до 6-ти місяців.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 слід зазначити, що передбачені ст. 177 КПК України, ризики, встановлені слідчим суддею при обрані підозрюваному запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;
7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);
8) наявність судимостей у підозрюваного,
9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «ЛУЦЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ» у остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільним і, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли з боку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману (рішення від 09 липня 2009 року у справі «Моорен проти Німеччини» (Mooren v. Germany) [ВП], заява № 11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), заява № 65559/01, пункт 74)».
Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.
Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289 КК України; його міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання; строк фактичного проживання у цій місцевості де він проживає, наявність на отриманні трьох малолітнфх дітей, приходить до обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, слідчий суддя вважає, що необхідно відмовити в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати щодо нього альтернативний запобіжний захід, а саме: домашній арешт в певний час доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить продовження вчинення злочинів.
Керуючись ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статтями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 195, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_22 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 21:00 год. до 09:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12022221130001380 від 09.06.2022, до 16.01.2023 включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого та слідчих групи слідчих, створеної для здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні або суду;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженн;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків в межах строку досудового розслідування, а саме: до 16.01.2023 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем перебування підозрюваного.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_26