Справа № 703/2716/22
2/703/1209/22
24 листопада 2022 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Криви Ю.В.,
секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, -
встановив:
15 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та стягнення з нього на її користь аліментів на утримання двох малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до їх повноліття, мотивуючи свої вимоги тим, що 06 червня 2017 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, актовий запис № 6.
В позові зазначила, що від шлюбу сторони мають двох спільних малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З відповідачем вони втратили інтерес один до одного. Протягом останнього часу сімейне життя між ними припинилося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Втрачені всі фізичні та духовні зв'язки між ними. На даний момент ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено та за її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини і жити однією сім'єю немає. Зазначає, що сім'я носить формальний характер та розпалася остаточно, миритися та відновлювати подружні стосунки позивач не бажає. Крім того, спільні з відповідачем діти перебувають на повному її утриманні, оскільки відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Ухвалою судді від 27 жовтня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, але в поданій до суду заяві просила справу розглянути без її участі. Одночасно наполягала на задоволенні позовних вимог, з наведених у позові підстав. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки у вигляді СМС-повідомлення на номер телефону, зазначений у позовній заяві, Ця обставина підтверджується матеріалами справи. Відзив на позовну заяву не надходив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились то фіксація судового засідання не здійснювалась.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому главою 11 розділом III ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно ст.128, 130 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 06 червня 2017 року виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, актовий запис №6 (а.с.9).
Від шлюбу мають двох спільних малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10,11).
В своєму позові ОСОБА_1 зазначила, що шлюб позивача з відповідачем не склався, шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Суд бере до уваги положення ст. 24 СК України, яка визначає однією з основних ознак шлюбу його добровільність, передбачивши, що примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
Як вбачається із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зазначено, що "суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647\98).
За таких обставин суд приходить до висновку, що причини, які викликали позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше сумісне проживання подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, їхня сім'я існує формально.
Суд вважає, що сім'я розпалась, а тому шлюб між ними слід розірвати.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З врахуванням відсутності клопотання позивача щодо відновлення їй дошлюбного прізвища, після розірвання шлюбу суд залишає їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Крім того, судом встановлено, що спільні малолітні діти позивача та відповідача знаходиться на утриманні позивача, що стверджується позивачем в позовній заяві та підтверджується довідкою квартального комітету № 2 Смілянської міської ради №129518 від 07 вересня 2022 року (а.с. 12). Позивач у своєму позові заявила, що їх спільні малолітні діти перебувають на повному утриманні позивача, відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Доказів проживання відповідача спільно з дітьми, будь яких доказів перебування на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей, сплати останнім аліментів, стягнень з відповідача за виконавчими документами, матеріали цивільної справи не містять.
За ч.2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі наведеного, оскільки діти знаходяться на утриманні матері, відповідач добровільно допомоги на їх утримання не надає, то суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Також, враховуючи, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою, в частині стягнення аліментів, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору, та приймаючи до уваги, що її позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч.1, ч.6 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 992 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 24, 105, 110, 112, 113, 180, 181, 182, 183, 191СК України та ст.ст4, 12, 13, 28, 76-82, 141, 206, 259, 263-265, 280, 282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 06 червня 2017 року виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, актовий запис №6.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_5 ».
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 15 вересня 2022 року, і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду або через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення - протягом тридцяти днів з дня його отримання.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Ю. В. Крива