Справа № 164/375/22 Провадження №33/802/592/22 Головуючий у 1 інстанції:Токарська І. С.
Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.
22 листопада 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Наглюка Володимира Ярославовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2022 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10 березня 2022 року об 11 годині 30 хвилин на автодорозі Т-1802 смт. Колки - с. Красноволя передав керування транспортним засобом водію ОСОБА_2 , який на автодорозі Т-1802 19 км смт. Колки - с. Красноволя керував автомобілем марки «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (г) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає постанову судді незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права та у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, просить її скасувати.
Разом з апеляційною скаргою подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2022 року. Вказує, що хоча і підписався за отримання копії оскаржуваної постанови в день її проголошення, а саме 22.06.2022, однак отримав її на руки лише 27 червня 2022 року. Крім того, зазначає про не роз'яснення йому, що строк апеляційного оскарження обчислюється не в робочих днях, а в календарних.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які просили поновити строк на апеляційне оскарження, а вимоги апеляційної скарги задовольнити повністю, приходжу наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального права, під поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до практики Європейського суду, здійснені поза межами встановленого законом процесуального строку провадження у справі чи поза межами встановленого строку застосування певних процесуальних актів, дії, в тому числі суду, визнаються незаконними, а отримані при цьому результати таких дій - юридично нікчемними.
Відповідно до матеріалів справи судовий розгляд 22 червня 2022 року адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 проводився за участю останнього, що підтверджується судовим рішенням та протоколом судового засідання.
З матеріалів справи також вбачається, що копію постанови ОСОБА_1 отримав у той же день - 22 червня 2022 року, що стверджується наявною у матеріалах справи розпискою, власноручно підписаною ОСОБА_1 .
З уразуванням вказаного посилання апеллянта на отримання оскаржуваної постанови лише 27 червня 2022 року, суд апеляційної інстанції вважає голослівними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
Крім того, у резолютивній частині судового рішення вказано, що постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня винесення постанови.
Із звукозапису судового засідання від 22.06.2022 убачається, що після проголошення постанови, порядок та строк оскарження були роз'яснені ОСОБА_1 .
Проте апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав лише 06 липня 2022 року, що підтверджується штемпелем місцевого суду (а.с.33), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, який для нього закінчився 04 липня 2022 року (з урахуванням вихідних днів).
Слід зауважити, що розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу на те, що існування обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення апелянта, чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно, подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.
Окрім того, слід зауважити, що з матеріалів справи об'єктивно вбачається, що ОСОБА_3 звертається з апеляційною скаргою на судове рішення, яке вже було предметом апеляційного перегляду та фактично набрало законної сили.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, апеляційний суд доходить висновку, що наведені у поданій апеляційній скарзі доводи не дають підстав вважати строк апеляційного оскарження постанови судді пропущеним із поважних причин.
Приписами ч. 2 ст. 294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Таким чином, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пропустив строк апеляційного оскарження судового рішення, і хоча порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження, проте не зазначив поважних причин пропуску цього строку, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, та повертає апеляційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Відмовити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2022 року, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинськогоапеляційного суду П.П. Борсук