Справа № 761/23929/22
Провадження №1-кп/761/3235/2022
іменем України
24 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_2.,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3.,
прокурора ОСОБА_4.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №22022000000000538 від 07.10.2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утримані дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується у ДУ «Київський слідчий ізолятор», раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України /в редакції Закону від 07.10.2014 № 1689-VII/, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України,
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно територіального устрою України входить Автономна республіка Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією внаслідок збройної агресії Російської Федерації частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Боротьба з іноземною окупацією, відповідно до п. 4 ст. 1 ч. І Додаткового протоколу (Протокол I), від 8 червня 1977 року до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 12 серпня 1949 року, є формою збройного конфлікту.
У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 07.04.2014 оголошено «Декларацію про суверенітет Донецької народної республіки» та 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про проголошення державної самостійності Донецької народної республіки», за результатами якого проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка».
У квітні 2014 року на території Донецької області створено терористичну організацію «Донецька народна республіка», у складі якої з метою здійснення терористичних актів створені незаконні озброєні підрозділи.
Вказана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв'язки, чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організації, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
Так, на учасників політичного блоку терористичної організації покладаються наступні обов'язки: створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності; видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»; організація та проведення незаконних референдумів та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»; проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі
у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, спрямованих на захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам Антитерористичної операції та Операції об'єднаних сил; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; наданні матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
На учасників силового блоку терористичної організації покладаються наступні обов'язки: систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні АТО та ООС; створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності; вербування нових учасників до складу силового блоку терористичної організації «ДНР» та організація їх у групи, навчання, озброєння і керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області; вчинення терористичних актів та диверсій на іншій території України; захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та ООС і забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій
є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об'єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якої здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до п.16 ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
Статтями 17, 65 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Положеннями статті 25 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що керівники та посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни, які сприяли терористичній діяльності, несуть відповідальність згідно з законом.
Однак, в порушення Конституції України, з квітня 2014 року по теперішній час, з метою реалізації злочинного умислу та досягнення зазначених завдань, учасниками терористичної організацій «ДНР» здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чиниться збройний опір правоохоронним органам України та іншим представникам сил антитерористичної операції у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.
07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції.
13.04.2014 через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України виконуючий обов'язки Президента України Указом від 14.04.2014 №405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
При цьому, поняття терористичної організації визначено в статті 1 вищевказаного Закону, відповідно до якого терористична організація це стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого проведено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
Враховуючи вищевикладене, вказана організація «ДНР» підпадає під зазначені ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організацій, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу Про визнання РФ державою-агресором, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Верховною Радою України визнано Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями.
Заявою «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», яка схвалена постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VIII, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.
Крім того, визнання Верховною Радою України так званої самопроголошеної організації «ДНР» терористичною, а численні злочини вчинені її представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 №1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму» схваленій постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII.
Отже, Верховною радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення «ДНР» до терористичної організації, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників вказаної терористичної організації.
Також, Конвенцією ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 зобов'язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до п. «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену в групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
Аналіз кримінального законодавства, Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом від 27.01.1977 № ETSN90, Протоколу, що вносить зміни до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом від 15.05.2003 №ETSN190, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 № 1373 по боротьбі з тероризмом, Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму від 16.05.2005, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена, як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності.
З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ДНР» представниками російської федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (органи державної влади «ДНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
Вказана терористична організація «ДНР» має організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність її дисципліну, його учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мають тяжке військове озброєння та військову техніку. В зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, що полягає в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ДНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронних органів України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій чистині Донецької області та мають загальну координацію керівництва.
Для забезпечення реалізації державної політики на території терористичної організація «ДНР» сформовані підрозділи, які входять до політичного блоку та створюють структуру зазначеної організації. Одним із таких підрозділів є так зване «Головне управління геології та геоекології при Голові Донецької Народної Республіки», створене на підставі положення «Про Головне управління геології та геоекології при Голові Донецької Народної Республіки», затвердженого Указом Голови Донецької Народної Республіки від 07.11.2017 №299. До завдань зазначеного управління входить реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр для забезпечення економічної безпеки Донецької Народної Республіки шляхом створення мінерально-сировинної бази.
З метою виконання функцій підрозділу силового блоку «ДНР» 12.11.2014 її самопроголошеним головою видано указ, відповідно до якого, для захисту інтересів «ДНР» та її громадян, створено воєнну структуру «Народна міліція «ДНР», яка дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Донецької області та має загальну координацію та кураторів російської федерації.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, в останнє 23 серпня 2022 року строком на 90 діб
Встановлено, що до складу «НМ «ДНР» входить структурний підрозділ - «127 стрілецький полк 1 армійського корпусу народної міліції «ДНР», яка має у своєму складі батальйони, які у свою чергу поділяються на роти та окремі взводи.
Незважаючи на вищевказані обставини, викликані збройною агресією російської федерації, ОСОБА_1 умисно вчинив кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки за таких обставин.
Так, у листопаді 2017 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, громадянин України ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаним про мету створення та функції структурного підрозділу терористичної організації «ДНР», а саме так званого «Головного управління геології та геоекології при Голові Донецької Народної Республіки» перебуваючи у м. Донецьку, вступив до складу терористичної організації «ДНР», а саме до її підрозділу - «Головного управління геології та геоекології при Голові Донецької Народної Республіки» на посаду головного спеціаліста сектору правового забезпечення. Перебуваючи на посаді головного спеціаліста сектору правового забезпечення у складі структурного підрозділу терористичної організації «ДНР» - «Головному управлінні геології та геоекології при Голові Донецької Народної Республіки», ОСОБА_1 виконував функції, пов'язані із претензійно-позовною та договірною діяльністю.
У подальшому, 24.02.2022, ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, реалізуючи свій умисел, який полягає в продовженні участі в терористичній організації та участі не передбаченому законом збройному формуванні, а також направлений на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області України - у місті Макіївці, Донецької області, України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, добровільно вступив та був зарахований до складу не передбаченого законом збройного формування - «127 стрілецький полк 1 армійського корпусу народної міліції терористичної організації «Донецької народної Республіки» - військова частина НОМЕР_1 , а саме до взводу зв'язку 3 батальйону на посаду телефоніста лінійного наглядача.
Продовжуючи реалізовувати свій умисел, ОСОБА_1 , у період з 24.02.2022 до 31.07.2022, діючи на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України, перебуваючи у не передбаченому законом збройному формуванні, а саме на посаді телефоніста-лінійного наглядача 127 стрілецького полку 1 армійського корпусу народної міліції терористичної організації «Донецької народної республіки» - військова частина НОМЕР_1 , у складі взводу зв'язку 3 батальйону, виконував бойові завдання пов'язані із військовим захопленням території України.
Так, громадянин України ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в складі «127 стрілецький полк 1 армійського корпусу народної міліції «ДНР» терористичної організації «Донецька народна республіка» - військова частина НОМЕР_1 , а саме у складі взводу зв'язку 3 батальйону, у період з 24.02.2022 по 31.07.2022, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Миколаївської областей, з метою виконання загального плану російської федерації по захопленню територій України у складі незаконних збройних формувань, з закріпленою зброєю - АК-74, здійснював забезпечення 3 батальйону 127 стрілецького полку 1 армійського корпусу народної міліції терористичної організації «ДНР» польовим зв'язком.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, викладених вище у вироку, він у листопаді 2017 року, вступив до складу терористичної організації «ДНР», а саме до її підрозділу - «Головного управління геології та геоекології при Голові Донецької Народної Республіки» на посаду головного спеціаліста сектору правового забезпечення, виконуючи функції, пов'язані із претензійно-позовною та договірною діяльністю. Крім того, 24.02.2022 він добровільно вступив до складу не передбаченого законом збройного формування - «127 стрілецький полк 1 армійського корпусу народної міліції терористичної організації «Донецької народної Республіки» - військова частина НОМЕР_1 , а саме до взводу зв'язку 3 батальйону на посаду телефоніста лінійного наглядача, та у період з 24.02.2022 до 31.07.2022 діючи на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України, перебуваючи у не передбаченому законом збройному формуванні, у складі взводу зв'язку 3 батальйону, виконував бойові завдання пов'язані із військовим захопленням території України. Крім того, він у складі «127 стрілецький полк 1 армійського корпусу народної міліції «ДНР» терористичної організації «Донецька народна республіка» - військова частина НОМЕР_1 , а саме у складі взводу зв'язку 3 батальйону, у період з 24.02.2022 по 31.07.2022, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Миколаївської областей, з метою виконання загального плану російської федерації по захопленню територій України у складі незаконних збройних формувань, з закріпленою зброєю - АК-74, здійснював забезпечення 3 батальйону 127 стрілецького полку 1 армійського корпусу народної міліції терористичної організації «ДНР» польовим зв'язком.
У зв'язку з визнанням вини, щирим каяттям, просить суд суворо його не карати. Запевнив суд, що усвідомив свої помилки та зробив належні висновки щодо вчиненого.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, та дослідженням даних, які характеризують його особу, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини /фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються, у зв'язку з відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 : в умисних діях, які виразились у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.111 КК України /в редакції Закону від 07.10.2014 № 1689-VII/; а також вучасті у терористичній організації, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.258-3 КК України; та в участі у діяльності непередбаченого законом збройного формування, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.260 КК України
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини кримінального провадження, відношення до скоєного обвинуваченого, який вину визнав, щиро розкаявся.
Так, відповідно до ст.12 КК України ОСОБА_1 вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочин, а саме проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки. При цьому, судом враховується, що ОСОБА_1 , будучи громадянином України за народженням, маючи правовий зв'язок з Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов'язках, будучи зобов'язаним здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в порушення зазначених зобов'язань, здійснив державну зраду та брав участь в діяльності незаконного збройного формування та у терористичній організації. Наведені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.
Також при призначенні покарання ОСОБА_1 судом враховуються дані про його особу, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем утримання, його вік та стан здоров'я.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення покарання, з урахуванням положень ст.70 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк, з застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації майна.
При цьому, встановлені обставини вчинення кримінальних правопорушень, свідчать в сукупності з переліченими вище даними про особу обвинуваченого про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України /в редакції Закону від 07.10.2014 № 1689-VII/, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України, та призначити покарання:
- за ч.1 ст.111 КК України /в редакції Закону від 07.10.2014 № 1689-VII/ - у виді позбавлення волі строком на 12 /дванадцять/ років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
- за ч.1 ст.258-3 КК України - у виді позбавлення волі строком на 8 /вісім/ років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
- за ч.2 ст.260 КК України - у виді позбавлення волі строком на 6 /шість/ років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 13 /тринадцять/ років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 призначеного за даним вироком, обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя