Справа № 686/22607/19
Провадження № 2/686/1145/22
18 листопада 2022 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючої - судді Чевилюк З.А.,
з участю секретаря судового засідання Перун А.М.,
позивача-відповідача ОСОБА_1
представника позивача-відповідача ОСОБА_2
відповідача-позивача ОСОБА_3
представника відповідача-позивача ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком,-
ОСОБА_1 звернулась до суду 21.08.2019 з позовом до ОСОБА_3 про відібрання малолітнього сина ОСОБА_5 та визначення місце проживання дитини за місцем проживання позивача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Поза волею позивача дитину забрав відповідач. Обмежує позивача у спілкуванні з дитиною. Відповідач бив позивача у присутності дітей та ображав нецензурною лайкою погрожує. Відповідач був двічи засуджений за ст.152 ч.1 КК України-вирок Хмельницького міськрайонного суду(суддя Данькова С.О., справа №1-2218/780/11), за ст.153 ч.2.ст.186 ч.2 КК України вироком Хмельницького міськрайонного суду від 20.06.2014р.(суддя Бурка С.В.). Відповідач змінював прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , для того щоб рахуватись таким, що немає судимості.
Син ОСОБА_8 дуже маленький, потребує материнського тепла і догляду. Дитина має проблеми із здоров'ям та є в такому віці, що не може бути влаштована в садочок, а позивач відповідно працевлаштована. У позивача є двоє дітей від попередніх шлюбів, за якими здійснюється належний догляд та піклування.
ОСОБА_3 звернувся в свою чергу із зустрічним позовом, в якому просив відібрати малолітнього ОСОБА_5 від його матері ОСОБА_1 та визначити місце проживання з ним.
ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 з 29.04.2017 року. Від шлюбу є син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб розірвано за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24.09.2019 року. ОСОБА_1 зловживає наркотичними речовинами, алкоголем, веде аморальний спосіб життя, не виконує батьківські обов'язки по утриманню малолітнього сина, психічно хвора. Всі питання пов'язані з розвитком, вихованням, утриманням дитини, її здоров'ям вирішує ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 є повністю дієздатним, працевлаштований, займається підприємницькою діяльністю, має достатній дохід для утримання сина. Позивач за зустрічним позовом забезпечений житлом, власником якого, квартири АДРЕСА_2 є його мати. В квартирі є окрема кімната, в якій буде проживати ОСОБА_3 та його малолітній син.
ОСОБА_3 просив негайно відібрати дитину у ОСОБА_1 та передати дитину батьку.Визначити місце проживання дитини з батьком.
В судовому засіданні позивач та її представники підтримали позов та наполягали на його задоволені, заперечили зустрічні вимоги. Підтвердили, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на момент розгляду справи живуть разом. З ОСОБА_1 проживає її малолітній син ОСОБА_9 . ОСОБА_1 не чинить перешкод у спілкуванні дитини з батьком. ОСОБА_10 та його представник первісний позов не визнали, підтримали зустрічні вимоги. Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні пояснив, що обоє батьків були на засіданні комісії, проте ОСОБА_1 фактично не надала ніяких документів, що унеможливило здійснення висновку по справі. Свідки до суду не прибули та пояснення не надавали.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 з 29.04.2017 року. Від шлюбу є син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. Шлюб розірвано за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24.09.2019 року.
У ОСОБА_1 є ще донька ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає окремо, син ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають із матір'ю за адресою її місця проживання в квартирі під номером АДРЕСА_3 . Із родиною разом проживає ОСОБА_14 , мати ОСОБА_1 .
Малолітній ОСОБА_5 проживає з ОСОБА_1 з народження.
За характеристиками дітей з навчальних закладів, вони характеризуються позитивно.
ОСОБА_1 є власником квартири під номером АДРЕСА_3 . На дату розгляду справи судом ОСОБА_1 не працює у зв'язку з доглядом за дітьми, зокрема, доглядає новонароджену доньку ОСОБА_15 2022 р.н.
ОСОБА_3 працевлаштований отримує постійний дохід. Відомості щодо наявності у нього зареєстрованих об'єктів нерухомості до суду не надходило. Позивач проживає в квартирі АДРЕСА_2 , власником якого є його мати.
Між сторонами склались неприязні, конфліктні відносини, що підтверджується зібраними у справі доказами, серед яких в тому числі письмові звернення ОСОБА_1 до поліції з приводу завданих тілесних ушкоджень їй та її дитині ОСОБА_11 10.06.2020,11.06.2020 та 09.04.2021 Відповідно до Постанови Хмельницького міськрайонного суду від 15.06.2020,справа №686/14047/20 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні домашнього насилля щодо ОСОБА_1 .
Щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мали місце факти вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП, що підтверджується судовими рішеннями у справах.
У 2019 році Хмельницький міськрайонний суд прийняв рішення про видання обмежувального припису ОСОБА_3 строком на шість місяців із забороною перебування в місці проживання(перебування) ОСОБА_1 .
Відповідач змінював прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , був двічи засуджений за ст.152 ч.1 КК України-вирок Хмельницького міськрайонного суду(суддя Данькова С.О., справа №1-2218/780/11), за ст.153 ч.2.ст.186 ч.2 КК України вироком Хмельницького міськрайонного суду від 20.06.2014р.(суддя Бурка С.В.).
За висновком судово-психіатричного експерта №260 від 13.05.2021 року ОСОБА_1 виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання кількох психоактивних речовин(амфетаміни, канабіоїди), синдром залежності, епізодичне вживання. Висновки щодо вживання наркотичних речовин здійснені за результатами медичних оглядів:акт №105 від 12.01.2020 року та №178 від 23.01.2020 року. За матеріалами експертного висновку не представлено відомостей щодо проведення будь-яких аналізів для встановлення наркотичної, алкогольної залежності ОСОБА_1 на момент проведення експертизи.
За висновком судово-психіатричного експерта №259 від 13.05.2021 року ОСОБА_5 будь-яким психічним захворюванням не страждає. Визначити особливості психічного стану ОСОБА_5 у зв'язку із динамікою сімейного конфлікту не представляється можливим через те, що він раніше лікарем психіатром не оглядався та ніде його психічний стан не описаний. Будь-яких відхилень у психічному стані ОСОБА_5 не відмічається. ОСОБА_5 проявляє зацікавленість та прихильність як до матері, так і до батька в рівній степені. Прослідковується також висока емоційна прив'язаність дитини до брата ОСОБА_16 .
За висновком судово-психіатричного експерта №584 від 23.12.2021 року ОСОБА_3 психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання наркотиків та алкоголю не страждає.
Орган опіки та піклування не представив суду висновок про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , пославшись на неповноту наданих документів.
За висновком психолога від 9.11.2022 року ОСОБА_8 відчуває важливу роль тісних братерських та сестринських взаємостосунків, у дитини є тісна емоційна прив'язаність із старшим братом ОСОБА_16 . Орест до кола своєї родини включає себе, маму, брата, маленьку сестру, бабусю та батька.
За медичними довідками від 19.10.22р., 07.11.2022р. ОСОБА_1 за медичною допомогою до лікаря психіатра, лікаря нарколога не зверталась; ознак наркотичного сп'яніння немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Дитина не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства через те, що батьки не змогли зберегти шлюб.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків(усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Фізична особа може мати кілька місць проживання(ч.4, 6. ст.29 ЦК)
Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги безперервність проживання малолітнього ОСОБА_5 з мамою ОСОБА_1 в оточенні близьких йому людей:брата, сестер, бабусі, необхідність забезпечення для нормального розвитку дитини безпечного, стійкого середовища, що не є неблагополучним, відсутність доказів на обґрунтування здійснення перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні дитини з батьком, необхідність у спілкуванні дитини з обома батьками, недоведеність суду аморальної поведінки ОСОБА_1 , зловживання наркотиками/алкоголем, суд вважає визначити місце проживання дитини з матір'ю. Відібрання дитини від батька, зважаючи на її проживання з ОСОБА_1 з народження, є безпідставним. Визначення місця проживання дитини з матір'ю, беручи до уваги прихильність дитини до брата ОСОБА_16 в тому числі, який з нею проживає, сприятиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини та її стабільного середовища, що важливе для нормального психічного розвитку дитини. Відсутність доходу у ОСОБА_1 не може бути визначальним при вирішенні питання про визначення місця проживання дитини, оскільки у зв'язку з народженням дитини доньки ОСОБА_15 вона з об'єктивних причин не може реалізовувати трудову функцію внаслідок догляду за новонародженою.
У зустрічному позові слід відмовити, за вказаних вище обставин.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку передбаченому ст.141,142 ЦПК.
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини, З.У. «Про охорону дитинства», ст.ст. 141,150,151, 161,162,171,, 165, 167,170 СК України, ст.ст. 19, 81, 82, 263,353
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення місця проживання дитини задоволити частково.
В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком -відмовити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , з матір'ю ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 992,40 грн. на користь держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Позивач- ОСОБА_17 , АДРЕСА_1 .
Відповідач-позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 .
Третя особа:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м.Хмельницький, вул.Грушевського 88.
Повний текст рішення виготовлено 23 листопада 2022 року.
Суддя: З.А.Чевилюк