Справа № 761/20152/22
Провадження №1-кп/761/3068/2022
іменем України
30 вересня 2022 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва в складі головуючого судді ОСОБА_2,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження № 12022105100001778, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.09.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Коростень Житомирської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, працюючого помічником оператором АЗС «UPG», неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 21.12.2018 вироком Коростенського міського суду Житомирської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком терміном на 1 (один) рік,
- 10.07.2020 вироком Коростенського міського суду Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком терміном на 1 (один) рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
установив:
І . Історія провадження.
27.09.2022 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12022105100001778, внесеному 02.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду міста Києва від 27.09.2022 у справі № 761/20152/22 визначено головуючого суддю ОСОБА_2, яка була передана судді 28.09.2022.
Ухвалою суду від 28.09.2022 призначено до розгляду вказаний обвинувальний акт в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні без виклику учасників кримінального провадження.
II. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_1 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 02.09.2022, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділено та скеровано для подальшої перевірки до сектору превенції Шевченківського УП ГУНП у місті Києві, придбав та почав незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), з метою власного вживання без мети збуту.
У подальшому, 02.09.2022 приблизно о 12 год. 28 хв., ОСОБА_1 , який у лівій кишені одягнутих на ньому штанів зберігав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та знаходився за адресою: місто Київ, просп. Перемоги, 82-А, на території парку «Нивки», зупинено працівниками Шевченківського УП ГУНП у місті Києві і на запитання поліцейських чи має ОСОБА_1 при собі заборонені предмети, останній відповів, що у лівій кишені одягнутих на ньому штанів зберігає особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он). Після чого, на місце події викликано слідчо - оперативну групу Шевченківського УП.
02.09.2022 о 13 год. 45 хв., за адресою: місто Київ, просп. Перемоги, 82-А, на території парку «Нивки», в ході затримання ОСОБА_1 , під час проведення його особистого обшуку, з лівої кишені, одягнутих на ньому штанів, працівниками поліції Шевченківського УП ГУНП у місті Києві вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,646 г.
III. Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_1 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4, у якій ОСОБА_1 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Із урахуванням наведеного та виконанням вимог Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглядати в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.
IV. Положення закону, яким керувався суд.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 66 КК України пом'якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Частина 2 статті 1 КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 КК України незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
V. Висновки та мотиви суду.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
Органом досудового розслідування установлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, установлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_1 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4, обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 , кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено. Посилання в обвинувальному акті на наявність рецидиву злочинів суд вважає помилковим, оскільки кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України відноситься до категорії проступків, а не злочинів, а тому не може бути підставою для висновку про наявність такої обтяжуючої покарання обставини як рецидив злочинів.
Також, обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд виходить із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального проступку, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і його мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального проступку і обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням ним кримінального проступку, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального проступку, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а тому, на переконання суду, необхідним для виправлення ОСОБА_1 , та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення йому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України - обмеження волі строком на 1 (один) рік.
При цьому суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 , можливе без відбування покарання, а тому, у порядку ст. 75 КК України, приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Також, суд вважає за необхідне при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, такі обв'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, що сприятиме досягнення мети покарання, покладаючи такі обов'язки, суд вважає саме їх необхідними і достатніми для виправлення винного з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та його особи. Адже, матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.
Визначене покарання, на переконання суду, має бути справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , попереджати вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідати його меті, гуманності, справедливості і не потягнути за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та з огляду на те, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи № СЕ-19/111-22/36700-НЗПРАП від 12.09.2022, які складають 1510, 24 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись статтями 2, 7, 368 - 371, 373, 374, 376, 381 - 382 Кримінального процесуального кодексу України, статтями 50, 65 - 67, 71, 72, 78, 107, 309 Кримінального кодексу України, суд
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
У відповідності з вимогами ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-22/36700-НЗПРАП від 12.09.2022, які складають 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн. 24 коп. на користь держави.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою - 0, 646, яка поміщена до спеціального пакету № 5787680, що зберігається у камері схову Шевченківського УП ГУНП у місті Києві (квитанція № 446/SHEV_NARK/2022/133010/1) - знищити.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з моменту його отримання.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_2