Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" листопада 2022 р. м. ХарківСправа № 922/1360/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу № 922/1360/22
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, Код ЄДРПОУ 20033533, тел. +38(044)2256000, E-mail: OFFICE@UNIQA.UA/ представник - адвокат Білоконь Інна Вікторівна, 020801, м. Київ, а/с № 90, тел. НОМЕР_1 )
до відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» (61057, м.Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, Код ЄДРПОУ 30035289, тел. +38(050)303-28-95, E-mail: info@megagarant.com),
про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, у порядку суброгації в розмірі 130000,00 грн,
ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 130000,00 грн, а також просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2481,00 грн та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем (Cтраховиком) та Дочірнім підприємством "ЛПП УКРАЇНА" Акціонерного товариства "ЛПП" (Cтрахувальником) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORATE» № 826007/4100/0000060 від 04.07.2021, згідно з умовами якого застрахованим транспортним засобом є автомобіль «Ореl Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 . 15.03.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Ореl Astra» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , та «Ореl Corsa», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого за шкоду майну перед третіми особами застрахована в Акціонерному товаристві «Страхова компанія «Мега-Гарант» (відповідач по даній справі) за полісом ОСЦПВ Серія ЕР № 204013588. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2022 у справі № 607/4126/22 визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Позивач виконав свої зобов'язання перед Страхувальником щодо виплати страхового відшкодування за страховим випадком згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORATE» № 826007/4100/0000060 від 04.07.2021 на загальну суму 162956,6 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 017336 від 30.03.2022 на суму 72420,00 грн та № 030458 від 24.06.2022 на суму 90536,60 грн. Відповідно до лімітів полісу ОСЦПВ Серія ЕР № 204013588, виданого АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант», ліміт на страхове відшкодування шкоди, завданої майну в результаті ДТП, становить 130000,00 грн, отже відповідач має відшкодувати позивачу в порядку суброгації 130000,00 грн. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач поштою направив відповідачу заяву від 07.06.2022 за вих. № 00504367 на виплату страхового відшкодування № 32322, яка повернулася на адресу позивача з довідкою працівника оператора поштового зв'язку про причини повернення: "за закінченням встановленого терміну зберігання". Відповідачем страхове відшкодування позивачу в розмірі 130000,00 грн не здійснено, що стало причиною звернення з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.08.2022 у справі № 922/1360/22 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а позивачу - 5-денний строк для подання відповіді на відзив з дня отримання відзиву.
Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України було вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за реєстраційним номером 106007342, та її копії в порядку ч. 4 ст. 120 ГПК України направлено позивачу та відповідачу на їх юридичні адреси (які вказані в позовній заяві та значаться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) листами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Позивач - ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» копію ухвали суду від 29.08.2022 про відкриття провадження у справі № 922/1360/22, направлену на його адресу листом від 06.09.2022 за вих. № 010602/3 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102271425650, отримав 13.09.2022, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту АТ «УКРПОШТА» про відстеження зазначеного поштового відправлення. Будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань в установлений судом строк позивачем не подано.
Відповідачем - АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант» в установлений судом строк не подано відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 29.08.2022 про відкриття провадження у справі № 922/1360/22, направлена листом від 06.09.2022 за вих. № 010602/1 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102271425081 на юридичну адресу відповідача (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8), адресату не вручена та повернулась до суду 27.09.2022 з довідкою працівника оператора поштового зв'язку про причину повернення поштового відправлення: "адресат відсутній за вказаною адресою", що у відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд даної справи.
У зв'язку з відсутністю відзиву відповідача на позовну заяву та неотримання відповідачем копії ухвали суду від 29.08.2022 про відкриття провадження у справі № 922/1360/22, з метою забезпечення повідомлення відповідача про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань, з огляду на наявність ускладнень у отриманні учасниками справи поштової кореспонденції у зв'язку з подовженням воєнного стану в Україні та постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами й триваючими бойовими діями на території Харківської області, судом було повторно направлено копію зазначеної ухвали на юридичну адресу відповідача - АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант» листом від 06.09.2022 за вих. № 013545/1 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102271523903. Але повторно направлена відповідачу копія ухвали суду також йому не була вручена та повернулася до суду 02.11.2022 з довідкою працівника оператора поштового зв'язку про причину повернення поштового відправлення: "адресат відсутній за вказаною адресою", що відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Також, як вбачається з матеріалів справи, судом у відповідності до ст. 120 ГПК України було направлено копію ухвали суду від 29.08.2022 про відкриття провадження у справі № 922/1360/22 на електронну пошту відповідача - АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант» (info@megagarant.com), яку позивачем зазначено у позові для здійснення зв'язку з відповідачем, що підтверджується Журналом поштової кореспонденції (E-mail) за 10.11.2022.
Крім того, судом у відповідності до вимог ч. 6 ст. 120 ГПК України було здійснено спробу повідомити відповідача про відкриття провадження по справі № 922/1360/22 шляхом направлення телефонограми на номер НОМЕР_4 , який зазначено позивачем у позові для здійснення зв'язку з відповідачем, однак за вказаним номером телефону відмовилися прийняти телефонограму, з посиланням на те, що власник цього номеру телефону вже давно не працює АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант».
Станом на час прийняття судом цього рішення відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву або інших заяв по суті справи та з процесуальних питань.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України, відповідач у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.
За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.
Згідно з ч. 8 ст. 120 ГПК України, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: повідомленою суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання цим учасником справи зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.
Аналогічно, з огляду на положення ч. 8 ст. 120 ГПК України, в разі, якщо ухвалу суду направлено на належну адресу електронної пошти або телефонограму судом направлено на належні номери телефонів, вважається, що учасник справи належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, як вже зазначалося вище, ухвалу суду від 29.08.2022 про відкриття провадження у справі № 922/1360/22 у відповідності до ст. 122 ГПК України було вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
В силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, судом вчинено всіх необхідних та можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі зазначеного, з огляду на те, що подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком відповідача, враховуючи, що відповідно до чч. 7, 8 ст. 120 та ч. 6 ст. 242 ГПК України відповідач належно повідомлений про розгляд даної справи, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, зважаючи на тривалість розгляду справи у зв'язку з подовженням воєнного стану в Україні та постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами й триваючими бойовими діями на території Харківської області, що було враховано судом та повторно направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі на адресу відповідача, а також направлено копію зазначеної ухвали на електронну пошту відповідача та здійснено спробу повідомити його телефонограмою про розгляд даної справи, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у справі матеріалами.
За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи на надані позивачем до позовної заяви докази, суд встановив таке.
Із матеріалів справи вбачається, що 04.07.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (Cтраховиком) та Дочірнім підприємством "ЛПП УКРАЇНА" Акціонерного товариства "ЛПП" (Cтрахувальником тиа Вигодонабувачем) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORATE» № 826007/4100/0000060, згідно з умовами якого предметом зазначеного договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (далі за текстом - ТЗ) та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням.
Відповідно до п. 1.1 договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORATE» № 826007/4100/0000060 від 04.07.2021, застрахованим за цим договором є ТЗ «Ореl Astra», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Страхова сума ТЗ складає 241400,00 грн.
Згідно з п. 1.2.7 договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORATE» № 826007/4100/0000060 від 04.07.2021, строк дії зазначеного договору з 09.07.2021 до 08.07.2022.
Під час дії вказаного договору страхування наземного транспорту 15.03.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення на трасі з іншим ТЗ) за участю ТЗ «Ореl Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , та ТЗ «Ореl Corsa», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ № 258716 від 15.03.2022 та постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.06.2022 у справі № 607/4126/22, яка набрала законної сили 27.06.2022 та якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди застрахованим ТЗ «Ореl Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримано пошкодження, у зв'язку з чим були понесені збитки власником вказаного ТЗ, яким є Cтрахувальник за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORATE» № 826007/4100/0000060 від 04.07.2021 - Дочірнє підприємство "ЛПП УКРАЇНА" Акціонерного товариства "ЛПП" (далі по тексту - ДП "ЛПП УКРАЇНА" АТ "ЛПП"), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 .
15.03.2020 ОСОБА_1 - водій ТЗ «Ореl Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 звернувся до позивача із заявою № 00504367 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО № 826007/4100/0000060.
Згідно зі звітом № 32294 від 23.03.2022 про оцінку автомобіля Ореl Astra Н реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного суб'єктом оціночної діяльності Береговим В.М. (Сертифікат № 652/19, виданий Фондом державного майна України 19.08.2019) на підставі договору та заяви Cтраховика - ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», вартість матеріального збитку, завданого власнику ТЗ «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП становить 178600,56 грн.
Позивачем за страховим випадком складено страхові акти: № 00504367 від 28.03.2022, яким визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 72420,00 грн та № 00504367/доплата від 22.06.2022, яким визначено суму страхового відшкодування/доплати на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 90536,60 грн.
Враховуючи викладені обставини позивачем на підставі умов договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORATE» № 826007/4100/0000060 від 04.07.2021 здійснено виплату страхового відшкодування на загальну суму 162956,6 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 017336 від 30.03.2022 на суму 72420,00 грн та № 030458 від 24.06.2022 на суму 90536,60 грн.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність за шкоду майну перед третіми особами учасника ДТП - водія ОСОБА_2 , який керував ТЗ «Ореl Corsa», реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована згідно зі страховим полісом ОСЦПВВНТЗ № 204013588, виданим Акціонерним товариством «Страхова компанія «Мега-Гарант» (відповідачем у даній справі), що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ № 258716 від 15.03.2022 та витягом з ЦБД МТСБУ станом на 15.08.2022, з якого вбачається, що ліміт полісу ОСЦПВВНТЗ № 204013588 за шкоду життю та здоров'ю, завдану в результаті ДТП, становить 260000,00 грн, та за шкоду майну становить 130000,00 грн. Франшиза за вказаним полісом складає 0,00 грн.
Тобто сума, яку відповідач має відшкодувати позивачу в порядку суброгації становить 130000,00 грн.
Позивач з метою врегулювання спору в досудовому порядку 09.06.2022 направив на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0421108858619 заяву від 07.06.2022 за вих. № 00504367 на виплату страхового відшкодування № 32322, в якій просив відшкодувати сплачене страхове відшкодування на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування".
Втім, вказану заяву працівниками оператора поштового зв'язку було повернуто на адресу позивача "за закінченням встановленого терміну зберігання", що підтверджується довідкою з офіційного веб-сайту АТ «УКРПОШТА» про відстеження поштового відправлення № 0421108858619. Відповідачем страхове відшкодування позивачу в розмірі 130000,00 грн не здійснено, що стало причиною звернення з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами ч. 1 ст. 1187 ЦК України, діяльність, пов'язана, зокрема з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, є джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до з чч. 2-3 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
У відповідності до ст. 9 Закону України "Про страхування":
страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку;
розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством;
страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник між двома страховими компаніями, а саме: ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» (позивачем) та АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант» (відповідачем), - щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виплатою коштів за договором добровільного страхування наземного транспорту.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є суброгацією.
Суброгація (subrogation) - це перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це правило поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування (передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми). З латинської термін «суброгація» перекладається як «заміщення, обрання взамін».
Суброгація випливає безпосередньо із закону і не потребує підтвердження договором страхування. Доказами наявності у страховика права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, є договір страхування і документ, який підтверджує виплату страхового відшкодування.
Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов'язання, яке виникло із заподіяння шкоди та у зв'язку з яким було виплачено страхове відшкодування і заміну в ньому кредитора.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розраховану за правилами цього підпункту.
Пунктом 22.1 статті 22 зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, відповідач - АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант», як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи - ОСОБА_2 , на підставі п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", має здійснити відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
У справі що розглядається, в силу положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право вимоги якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, становить 162956,6 грн, яку відшкодовано позивачем - ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» в повному обсязі по платіжним дорученням № 017336 від 30.03.2022 на суму 72420,00 грн та № 030458 від 24.06.2022 на суму 90536,60 грн.
Ліміт відповідальності згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № 204013588 за шкоду майну становить 130000,00 грн, франшиза за вказаним полісом складає 0,00 грн.
Таким чином, враховуючи, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 162956,6 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, та реалізував своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до відповідача про виплату страхового відшкодування, з огляду на фактичний перехід права вимоги відшкодування шкоди від потерпілої особи до страховика, зважаючи на розміри ліміту відповідальності за шкоду майну та розмір франшизи згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № 204013588, суд дійшов висновку, що відповідач - АТ «Страхова компанія «Мега-Гарант» має здійснити відшкодування витрат позивача - ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» на суму 130000,00 грн, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 130000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі зазначеного, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 2481,0 грн покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2020 між позивачем - ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» (Клієнтом) та АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» (Бюро) укладено договір про надання правової допомоги № 1/20ю, відповідно до умов якого Бюро бере на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі, але не виключно: складання процесуальних документів (позовних заяв, відзивів, клопотань, претензій тощо) та представництво та захист інтересів клієнта в судах усіх рівнів та інстанцій, а Клієнт зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені Бюро під час виконання ним доручення Клієнта.
Згідно з п. 4.1 договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначаються в додатковій угоді до цього договору, яка може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання сторонами.
Додатком № 1 від 05.08.2022 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 сторонами конкретизовано перелік послуг, які Бюро надає Клієнту, згідно з пп. 4 п. 1 якого Клієнт доручає Бюро надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості боржником - ДП "ЛПП УКРАЇНА" АТ "ЛПП" за страховими актами № 00504367, сума страхового відшкодування в розмірі 72420,00 грн, та № 00504367/доплата сума, страхового відшкодування в розмірі 90536,60 грн.
Також в п. 1 Додатку № 1 від 05.08.2022 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 сторони передбачили, що за надання послуг з правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції по кожній з переліку справі (в т.ч. по справі щодо повернення заборгованості боржником - ДП "ЛПП УКРАЇНА" АТ "ЛПП" за страховими актами № 00504367, сума страхового відшкодування в розмірі 72420,00 грн, та № 00504367/доплата сума, страхового відшкодування в розмірі 90536,60 грн), Клієнт платить Бюро фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 6000,00 грн.
Згідно з наданим до позовної заяви розрахунком витрат на правову допомогу, загальна вартість робіт (послуг) з надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції по страховій справі щодо за страховими актами № 00504367 та № 00504367/доплата становить 6000,00 грн.
АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» виставило позивачу - ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» рахунок № 110 від 05.08.2022 на суму 6000,00 грн, який оплачений позивачем по платіжному дорученню № 3441 від 10.08.2022, копія якого міститься в матеріалах справи.
20.08.2022 між сторонами підписаний Акт надання послуг № 110, яким сторони підтвердили, що загальна вартість робіт (послуг) за договором про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 з надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції по страховій справі щодо за страховими актами № 00504367 та № 00504367/доплата становить фіксовану суму гонорару - 6000,00 грн.
Відповідач не надав суду доказів неспіврозмірності заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та не заявив відповідного клопотання про їх зменшення в порядку п. 6 ст. 126 ГПК України.
На підставі зазначеного, враховуючи характер спору по даній справі, ступінь її складності, суму заявленого позову, розмір заявлених до стягнення та задоволених судом позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, 120, 123, 126, 129, ч. 2 ст. 178, ст. 236-242, 252 ГПК України, Господарський суд Харківської області
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, Код ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, Код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування в порядку суброгації в розмірі 130000,00 грн, а також судовий збір в розмірі 2481,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та постійними обстрілами ворожими військами міста Харкова повний текст рішення складено і підписано суддею 22.11.2022.
Суддя Н.А. Новікова