Справа № 909/658/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.11.2022 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Громадської організації «Федерація боксу Івано-Франківської області» вул. Промислова, буд. 2 Б,м. Івано-Франківськ,76018
про визнання недійсними рішень та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Громадської організації «Федерація боксу Івано-Франківської області» провизнання недійсними рішень та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2022року позовні вимоги судом задоволено.
22.11.2022 позивач подав суду клопотання про ухвалення додаткового рішення. (вх. 15216/22 від 23.11.2022)
Обставини, встановлені судом і визначені відповідно до них правовідносин:
Як вбачається з матеріалів справи позивачем у позовній заяві було заявлено попередній розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60000 грн.
15.11.2022 Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/658/22 проголошено вступну та резолютивну частину рішення у вказаній справі, в судовому засіданні 15.11.2022 приймали участь уповноважені представники позивача та відповідача.
Заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем сформована у системі "Електронний суд" 22.11.2022року.
Частиною 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст.113 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що до закінчення судових дебатів позивачем не було долучено до матеріалів справи доказів понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим такі докази мали бути подані ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, враховуючи заявлену вимогу про відшкодування таких витрат.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 113 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Враховуючи, що вступна та резолютивна частина рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/ 658/22 була проголошена 15.11.2022представник позивача приймав участь у вказаному судовому засіданні та був присутнім під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення, останнім днем для подання доказів понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу є 21.11.2022 року.
В той же час позивачем направлено заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/658/22 із наданням доказів понесених витрат на правничу допомогу 22.11.2022 (відправлено о 18:32) тобто з пропуском строку для подання доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, визначеного ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому клопотання про поновлення процесуального строку для подання таких доказів стороною позивача подано не було.
Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/658/22 слід залишити без розгляду у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 14, 79, 86, 123, 126, 129 ГПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 від 22.11.2022 ( вх. 15216/22 від 23.11.2022) про ухвалення додаткового рішення у справі №909/658/22 залишити без розгляду.
Суддя Шкіндер П.А.