вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2023/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича, м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 523 867,11 грн., -
Суддя Бажанова Ю.А.
Секретар судового засідання Бочарова М.О.
Представники сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: Піщенков Костянтин Костянтинович, паспорт серія НОМЕР_1
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича на свою користь 436 458,92 грн. заборгованості, 24 706,09 грн. пені, 56 793,76 грн. інфляційних збитків, 5 908,34 грн. 3% річних.
В позовній заяві позивачем вказано, що судові витрати, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції становить 15 000,00 грн. При цьому позивачем зазначено, що станом на момент позовної заяви між позивачем а представником не було оформлено акти приймання - передачі наданих послуг, у зв'язку з чим належні докази понесених витрат позивача будуть надані суду під час розгляду даної справи.
Під час підготовчого засідання представник позивача повідомив, що очікує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
У судовому засіданні, яке відбулося 02.11.2022, до закінчення судових дебатів представник позивача зробив заяву у порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, що докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2022 у справі №904/2023/22 позов задоволено частково: стягнуто з Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" 436 458,92 грн. заборгованості, 22 912,35 грн. пені, 48 843,00 грн. інфляційних збитків, 5 423,60 грн. 3% річних. 7 740,57 грн. судового збору.
08.11.2022 (електронною поштою) 10.11.2022 (засобами поштового зв'язку) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" до господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначити її до розгляду в засіданні на 22.11.2022.
16.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" подано заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника.
21.11.2022 від Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича надійшов відзив на заяву про винесення додаткового рішення, в якій просить зменшити розмір гонорару адвоката за професійну правничу допомогу до 3 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши та оцінивши надані докази у сукупності, господарський суд, -
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
В обґрунтування надання Адвокатським об'єднанням "Унілекс" Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" юридичних послуг під час розгляду справи №904/2023/22 позивачем долучено до суду: договір про надання правової допомоги №06/10-20/3 від 06.10.2020, Додаток №5 до договору про надання правової допомоги від 06/10-20/3 від 06.10.2020, акт приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2022.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору №06/10-20/3 про надання правової допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" та Адвокатським об'єднанням "Унілекс".
Додатком №5 до договору сторони визначили обсяги правової допомоги (завдання на надання правової допомоги) та розмір винагороди.
На виконання умов вищевказаного договору між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2022, відповідно до якого на виконання Додатку 5 до договору про надання правової допомоги № 06/10-20/3 від 06 жовтня 2020 року Об'єднанням було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги (правову допомогу):
- аналіз можливості повернення (стягнення) грошових коштів (боргу) з ФОП Піщенкова Костянтина Костянтиновича (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за договором про надання медичних послуг № 2303-2021/1 від 23.03.2021;
- підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з аналогічних справ, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень Клієнту щодо можливих варіантів дій;
- підготовка претензії ТОВ "Ніколаб" до ФОП Піщенкова Костянтина Костянтиновича щодо сплати грошових коштів;
- підготовка позовної заяви про стягнення з ФОП Піщенкова Костянтина Костянтиновича (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) грошових коштів за послуги надані за договором про надання медичних послуг № 2303-2021/1 від 23.03.2021 року. Підготовка додатків до позовної заяви. Подання позову до суду.
- участь представника ТОВ "Ніколаб" у судовому засіданні в Господарськогму суді Дніпропетровської області у справі № 904/2023/22 щодо розгляду позовної заяви про стягнення з ФОП Піщенкова Костянтина Костянтиновича (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) грошових коштів.
Отже, відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг загальний розмір винагороди за договором склав 50 000,00 грн.
Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: ордер про надання правової допомоги серії АС №1032981 від 13.07.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Наїдко Л.В. серії ВЛ №999 від 21.02.2018.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до обґрунтованого розміру, вважає дану справу нескладною та зазначає про те, що розмір витрат на правничу допомогу, які відображені в акті приймання-здачі наданої правової (правничої) допомоги від 07.11.2022 не є співмірними з позовними вимогами позивача та є явно завищеними, справа є не складною. Також відповідач вважає, що заявлені позивачем витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 50 000,00 грн. з урахуванням всіх аспектів і складності справи, а також час, який би міг витратити адвокат на вивчення матеріалів справи та підготовку позовної заяви, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру. За частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач надав заперечення проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, вважає суму 50 000,00 грн. завищеною.
Здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, господарський суд погоджується з позицією відповідача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу явно не відповідає складності справи.
Частиною 4-5 статті 126 Господарсько процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У відзиві на заяву про винесення додаткового рішення відповідач посилається на те, що вказані позивачем роботи з аналізу можливості повернення (стягнення) грошових коштів (боргу) з ФОП Піщенкова Костянтина Костянтиновича за договором про надання медичних послуг № 2303-2021/1 від 23.03.2021, підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з аналогічних справ, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень Клієнту щодо можливих варіантів дій, підготовка претензії не є складними для кваліфікованого адвоката, спір є шаблонним та не потребує детального вивчення судової практики чи законодавства; судова практика з цієї категорії спорів є сталою. Під час розгляду справи відповідач визнав суму осиного боргу і заперечував лише проти нарахування штрафних санкцій. Також відповідач звертає увагу, що в іншій аналогічній справі №904/2009/22 (спір виник з аналогічного договору надання медичних послуг) інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" також представляє Адвокатське об'єднання "Унілекс", що свідчить про те, що позиція позивача є універсальною та може бути використана заявником і в інший справах.
Господарський бере до уваги зазначену обставину як таку, що свідчить про обґрунтованість тверджень відповідача про те, що покладення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн є надмірним.
Також господарський суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб", з покладенням на відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 5/2; ідентифікаційний код 39434956) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
В іншій частині задоволення заяви відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 23.11.2022.
Суддя Ю.А. Бажанова