Справа № 161/10959/21
Провадження № 2/161/329/22
(заочне)
10 листопада 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Лесько Б.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.
Свій позов обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , внаслідок смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме - на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 . Вказує, що при житті чоловіка у шлюбі з ОСОБА_2 , яка була колишньою дружиною, ОСОБА_3 оплатив кооперативну квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки чоловік після своєї смерті залишив заповіт, позивач в установленому законом порядку звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Просить визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 22 червня 2021 року позов прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, щодо винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи через розміщене судове оголошення. Відзив на позовну заяву протягом встановленого строку не надала.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть, виданого Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №748 (а.с. 4).
Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме Ѕ частку квартиру АДРЕСА_1 .
При житті ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно, яке на день смерті виявиться йому належним, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось заповів своїй дружині ОСОБА_1 . У зв'язку з цим, ОСОБА_1 звернулась в установленому законом порядку до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 12/2020, наданої приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Блащук О.О. (а.с.15-30).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 73/02-31 від 19.10.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджує право власності спадкодавця на вказану частку квартири (а.с.36).
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , шлюб який 01.12.1998 року був розірваний (а.с.5)
За життя ОСОБА_3 в шлюбі з ОСОБА_2 , останньою була придбана квартира в період її членства в Житлово-будівельному кооперативі № 76 шляхом виплати пайових внесків у повній сумі її вартості 4414000 крб. до червня 1994 року. Будівництво будинку здійснювалось протягом 1991-1993 років. Будинок здано в експлуатацію в грудні 1993 року. Первинні документи, що підтверджують сплату коштів членами ЖБК-76 не збереглися. Дана обставина підтверджується довідкою № 1 Житлово-будівельного кооперативу № 76, виданої 08.02.2022 року (а.с. 52).
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Частиною першою статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.1 ст. 146 ЖК України поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і її чоловіком допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди - за рішенням суду.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України від 07.02.1991р. №697-XII "Про власність", що діяв на момент набуття власності в 1993 році, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Згідно ст.16 Закону України від 07.02.1991р. №697-XII "Про власність" майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України.
Відповідно до ст.22 КЗпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Отже, суд вважає, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя, тому вимога позивача щодо визнання права власності за нею на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, на підставі ст.ст. 60, 68, 69, 70 СК України, ст.22 КЗпШС України, ст. 146 ЖК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину кооперативної квартири, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину кооперативної квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення суду виготовлено 18.11.2022 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області С.С.Крупінська