Справа № 161/10508/19
Провадження № 2-п/161/102/22
21 листопада 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Борсук К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Кучма В.Ю., про перегляд заочного рішення в справі №161/10508/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
Ухвалою суду від 8 листопада 2022 року відповідачу ОСОБА_1 поновлено строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, прийнято до провадження заяву про перегляд заочного рішення суду та призначено її розгляд у судовому засіданні.
У судове засідання заявник не з'явився, водночас представник заявника просив розгляд справи здійснювати без їх участі, при цьому, заяву просив задовольнити та скасувати заочне рішення суду.
Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому, просила у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення просила відмовити.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 26 листопада 2019 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було прийнято заочне рішення, яким шлюб між ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Доросині Рожищенського району Волинської області, та ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луцьку Волинської області, зареєстрований 9 листопада 1991 року Доросинівською сільською радою Рожищенського району, актовий запис №10 розірвано.
Статтею 288 ЦПК України визначено підстави за яких заочне рішення підлягає скасуванню, а саме, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З огляду на роз'яснення, надані в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту вказаної вище статті та роз'яснень Пленуму ВСУ вбачається, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом таких обставин одночасно: відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено. Доводи, викладені відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду по суті.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов'язки цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
В даній ситуації суд виходить з того, що оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та його представника, та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення представника відповідача слід відмовити.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відновлення реєстрації шлюбу без наміру й можливості відновлення сімейних відносин не ґрунтується на нормах Сімейного кодексу України.
Позивачка у заяві від 17.11.2022 повідомила, що вони з відповідачем не підтримують жодних зв'язків, спільного господарства не ведуть, відновлювати шлюбні відносини вона не бажає.
На підставі ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кучми В.Ю. про перегляд заочного рішення в справі №161/10508/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
Роз'яснити сторонам, що заочне рішення ними, та/або їх представниками може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги.
Строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк