Справа № 640/27731/21 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
08 листопада 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю.
за участю секретаря: Рожок В. В.
представника відповідача Парлінського Д.Ю., представника апелянта Онищенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги акціонерного товариства "УкрСиббанк" та приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, індексний номер: 58072949 від 12.05.2021 про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою 13437524 від 25.12.2012 (з метою виправлення технічної помилки);
- визнання незаконним перенесення відповідачем запису про іпотеку №13437524 з Державного реєстру іпотек до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для реєстрації припинення іпотеки №13437524, номер запису № 41887642;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію припинення іпотеки №13437524 на підставі листа ТОВ "Кей-Колект" №12/05/21/735537/1 від 12.05.2021.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, третьою особою та відповідачем подано апеляційні скарги, в яких апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що оскаржувані позивачем рішення жодним чином не порушують права позивача.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 24 січня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ФОП ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11288017000, відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3.1, 1.3.2 якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі непоновлювальної кредитної лінії в національній валюті України у сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 454 500 грн у порядку і на умовах, визначених кредитним договором.
На забезпечення зобов'язання ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором 24 січня 2008 року сторони уклали договір іпотеки № 13134, за умовами якого позивач як фізична особа (іпотекодавець) передав АКІБ «УкрСиббанк» (іпотекодержатель) нежилі приміщення № 18 та № 19 у літ. «В», загальною площею 265,4 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать позивачеві на праві власності.
25.01.2008 приватним нотаріусом Морозовою С. В. на підставі договору іпотеки від 24.01.2008 зареєстровано обтяження, іпотекодержатель - АКІБ «УкрСиббанк», боржник - ОСОБА_1 , розмір основного зобов'язання - 1 464 000 грн, строк виконання - 24.01.2011.
02 липня 2008 року між ФОП ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 11288017000, в якій сторонами було погоджено внесення змін до пунктів 1.1, 1.2.2, 1.3.1, 1.3.2 кредитного договору та вказано, що у зв'язку зі зміною виду кредитування, для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладанні, а саме від 24 січня 2008 року № 11288017000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме: від 02 липня 2008 року № 11367565000.
12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 1, за яким: банк зобов'язався передати у власність товариства, а товариство - прийняти права вимоги та в їх оплату надати кошти в розпорядження банку за плату і на умовах, визначених цим договором; одночасно з відступленням прав вимоги до товариства переходять усі права банку за усіма договорами забезпечення.
Згідно з додатком № 1 «Перелік первинних договорів» до договору факторингу станом на 12 грудня 2011 року сума заборгованості за кредитом у гривні (кредитний договір № 1128801700) склала 103 859,31 грн, за відсотками - 107 744,07 грн, відсоткова ставка 20,9; заборгованість за траншем в іноземній валюті (кредитний договір № 11367565000) склала 45955,63 доларів США за кредитом, 37 171,07 доларів США за процентами, відсоткова ставка 14,9.
Між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року в частині відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 24 січня 2008 року.
Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору відступлення прав станом на 12 листопада 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» передані права вимоги за договорами іпотеки, у тому числі за договором іпотеки від 24 січня 2008 року № 13134, кредитний договір № 11367565000, № 11288017000.
22 вересня 2012 року о 09:16:14 реєстратором - приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В. в Державному реєстрі іпотек зареєстровано зміни обтяження. Підставу обтяження : договір іпотеки від 24.01.2008 змінено на договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки 5207-5208, 12.12.2011, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е. В.; об'єкт обтяження: додано інше, нежитлові приміщення №18 та 19 в літері «В», загальною площею 265,4 кв.м, адреса : АДРЕСА_1 ; іпотекодержателя АКІБ «УкрСиббанк» змінено на ТОВ «Кей-Колект»; підстава :договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, 5207- 5208, 12.12.2011, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е. В. Розмір основного зобов'язання: 1 464 000,00 грн залишено без змін.
25.12.2012 до Державного реєстру іпотек відповідач внесла запис №13437524 про обтяження іпотекою нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (іпотекодержатель ТОВ «Кей-Колект», розмір основного зобов'язання 45 955,63 дол. США).
При здійсненні державної реєстрації відступлення права вимоги за кредитним договором №001367565000$0011288017000 від 24 січня 2008 року відповідачем поєднано зобов'язання позивача за іпотекою 6464979, яка забезпечувала виконання умов за кредитним договором №11288017000 від 24 січня 2008 року, валютою якого є гривня з зобов'язаннями позивача за іпотекою 13457524, яка забезпечувала виконання умов за кредитним договором №11367565000 від 02 липня 2008 року, валютою якого є долар США, розмір основного зобов'язання за яким становить 999 999 999 доларів США.
В подальшому, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 травня 2021 року в справі №752/21538/20, яке набрало законної сили 01 липня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, вирішено:
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни щодо державної реєстрації 22.09.2012 року в Державному реєстрі іпотек змін обтяження об'єкта нерухомого майна іпотекою, реєстраційний номер обтяження іпотекою 6464979;
- скасувати в Державному реєстрі іпотек запис про державну реєстрацію зміни обтяження об'єкта нерухомого майна іпотекою, реєстраційний номер обтяження іпотекою 6464979, внесеного до реєстру 22.09.2012 року 09:16:14 реєстратором: приватний нотаріус Саєнко Е.В., 08700 Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, 9;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни щодо державної реєстрації 25.12.2012 року в Державному реєстрі іпотек обтяження об'єкта нерухомого майна іпотекою, реєстраційний номер обтяження іпотекою 13437524;
- скасувати в Державному реєстрі іпотек запис про державну реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна іпотекою, реєстраційний номер обтяження іпотекою 13437524, внесеного до реєстру 25.12.2012 22:31:58 реєстратором: приватний нотаріус Саєнко Е.В., 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, 9;
- скасувати в Державному реєстрі іпотек реєстраційний номер обтяження іпотекою 13437524, дата та час реєстрації 25.12.2012 22:31:58 реєстратором: приватний нотаріус Саєнко Е.В., 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, 9.
Водночас, 12 травня 2021 року відповідачем на підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» №12/05/21/735537/1 від 12 травня 2021 року прийнято рішення №58072949 про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою 13437524 (з метою виправлення технічної помилки).
Незгода позивача із вказаним рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі по тексту - Закон №1952-IV, в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення).
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Частинами 3, 4 статті 3 Закону №1952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають: обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва: іпотека.
У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними.
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходи з того, що станом на момент вирішення даної справи судом рішенням, яке набрало законної сили, в справі №752/21538/20, встановлено протиправність державної реєстрації 22.09.2012 року в Державному реєстрі іпотек змін обтяження об'єкта нерухомого майна іпотекою, реєстраційний номер обтяження іпотекою 6464979 та скасовано у Державному реєстрі іпотек запис про державну реєстрацію зміни обтяження об'єкта нерухомого майна іпотекою, реєстраційний номер обтяження іпотекою 6464979, внесеного до реєстру 22.09.2012 року 09:16:14 реєстратором: приватний нотаріус Саєнко Е.В., 08700 Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, 9.
Також, визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни щодо державної реєстрації 25.12.2012 року в Державному реєстрі іпотек обтяження об'єкта нерухомого майна іпотекою, реєстраційний номер обтяження іпотекою 13437524; скасовано в Державному реєстрі іпотек запис про державну реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна іпотекою, реєстраційний номер обтяження іпотекою 13437524, внесеного до реєстру 25.12.2012 22:31:58 реєстратором: приватний нотаріус Саєнко Е.В., 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, 9; скасовано в Державному реєстрі іпотек реєстраційний номер обтяження іпотекою 13437524, дата та час реєстрації 25.12.2012 22:31:58 реєстратором: приватний нотаріус Саєнко Е.В., 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, 9.
Поряд із цим, постановою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2021 року скасовано.
Більш того, вказаною постановою суду встановлено, що оскільки позивач не являється власником майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , то і відповідно реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою, призвело та не могло призвести до порушення прав останнього, як власника майна та іпотекодавця, а скасування такого запису може призвести до відновлення порушеного права.
З огляду на викладене, колегія судді вважає за необхідне зазначити наступне.
В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Заінтересованість повинна мати об'єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити, які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб'єкта владних повноважень.
У рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Колегія суддів констатує, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії можливе лише у разі, якщо такий суб'єкт повинен був вчинити такі дії (або прийняти відповідне рішення) згідно з законодавством і, невчинення цих дій (неприйняття рішення) порушує права позивача.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, про що неодноразово було зазначено Верховним Судом, зокрема у постановах від 03.03.2020 року у справі №331/5314/16-а (2-а/331/148/2016), від 15.04.2020 року у справі №712/11800/17, від 11.11.2021 року у справі №640/13941/20.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17 зазначив, що у разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи.
З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень. При цьому, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, що свідчать про порушення інтересу. Позивач має довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено постановою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 в справі № 752/21538/20 обтяження нерухомого майна іпотекою вчинене рішенням 13437524 від 25.12.2012 не зачіпає права позивача, оскільки таке вчинено щодо майна власником якого позивач не є, а тому рішення вчинені реєстратором в рамках такого обтяження також не можуть зачіпати права позивача.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 року у справі №522/3665/17, а також Великою Палатою Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №800/489/17 та від 16.10.2018 року у справі №9901/415/18.
Оскільки вказане рішення породжує певні правові наслідки, впливає на права і свободи тільки тих суб'єктів, яким його адресовано, то і відповідно не породжує для позивача і права на захист, тобто права на оскарження цього рішення.
З огляду на вищенаведене, відсутність у позивача права на звернення до суду є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Апеляційні скарги акціонерного товариства "УкрСиббанк" та приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 21.11.22)