Справа № 320/7821/20 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
08 листопада 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю.
за участю секретаря: Рожок В. В.
позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Волошиної Н. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду звернулося з позовом до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, оформлене протоколом № 63 від 04.03.2020, в частині визнання його таким, що 04.03.2020 не склав кваліфікаційний іспит приватного виконавця та відмови у видачі посвідчення приватного виконавця;
- зобов'язати Міністерство юстиції України видати ОСОБА_1 посвідчення приватного виконавця як особі, яка склала кваліфікаційний іспит.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, оформлене протоколом засідання від 04.03.2020 № 63, в частині затвердження результату кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 , визнання його таким що не склав кваліфікаційний іспит приватного виконавця та відмови у видачі посвідчення приватного виконавця.
Зобов'язано Кваліфікаційну комісію приватних виконавців Міністерства юстиції України провести відповідно до вимог законодавства повторне оцінювання практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 під час проходження 04.03.2020 кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір отримати право на здійснення діяльності приватного виконавця та прийняти за результатами повторного оцінювання рішення, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідачем дотримано процедуру проведення іспиту та складений за її результатами протокол засідання № 63 від 04.03.2020 містить всі передбачені реквізити та розділи, а отже прийнятий з дотриманням приписів Порядку допуску до професії приватного виконавця.
Щодо результатів іспиту, зазначених в протоколі засідання № 63 від 04.03.2020, то оцінювання практичного завдання є дискреційними повноваженнями Кваліфікаційної комісії, яка на власний розсуд визначає відповідність рішення кандидата у приватні виковці, а також сформованого ним процесуального документа вимога законодавства.
Крім того, апелянтом зазначено, що низький бал за проходження практичного завдання позивачем отримано у зв'язку із його неповним виконанням.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 04.03.2020 складав кваліфікаційний іспит з метою отримання доступу до професії приватного виконавця, що проводився Кваліфікаційною комісією приватних виконавців Міністерства юстиції України.
Витягом із протоколу засідання Кваліфікаційної комісії приватних виконавців від 04.03.2020 № 63, визначено, що згідно екзаменаційної відомості від 04.03.2020 за результатами автоматизованого анонімного тестування ОСОБА_1 отримав такі бали: за виконання тестових завдань теоретичної частини - 39,00; за виконання ситуаційних завдань - 22; за виконання практичного завдання - 6,71; підсумковий результат (всього отримано балів) - 67,71.
Протокольним рішенням № 63 Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, прийнятим одноголосно, вирішено затвердити результати іспиту приватного виконавця, проведеного 04.03.2020 в результаті якого ОСОБА_1 іспит не склав. Крім того, в цьому протоколі зазначено про рішення комісії про відмову у видачі посвідчення приватного виконавця ОСОБА_1.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням комісії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1403-VIII).
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 16 Закону № 1403-VIII приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Згідно з частиною першою, другою статі 18 Закону № 1403-VIII приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.
Приватним виконавцем не може бути особа, зокрема, яка не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті.
Частиною першою статті 17 зазначеного Закону обумовлено, що Міністерство юстиції України, серед іншого:
- формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень;
- забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, для чого визначає: порядок проходження навчання та стажування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця; перелік документів, які подаються Кваліфікаційній комісії приватних виконавців особою, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, для підтвердження відповідності цієї особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 цього Закону; порядок допуску таких осіб до складання кваліфікаційного іспиту; порядок складання кваліфікаційного іспиту; порядок підвищення кваліфікації приватними виконавцями;
- видає посвідчення приватного виконавця;
- визначає вимоги до офіса приватного виконавця;
- забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців та Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
Положеннями статті 19 Закону № 1403-VIII визначено, що для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія).
Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України.
До складу Кваліфікаційної комісії входять дев'ять членів, по чотири з яких призначаються Міністерством юстиції України, у тому числі Міністр або заступник Міністра, та з'їздом приватних виконавців України, один член призначається Радою суддів України. Строк повноважень членів Кваліфікаційної комісії становить два роки.
Кваліфікаційна комісія: 1) визначає дату складення кваліфікаційних іспитів; 2) розробляє та затверджує перелік питань автоматизованого анонімного тестування; 3) розглядає документи, подані особами, які мають намір отримати право на здійснення діяльності приватного виконавця, на відповідність вимогам, визначеним цим Законом; 4) проводить кваліфікаційні іспити та затверджує їх результати; 5) приймає рішення про видачу посвідчення приватного виконавця.
Рішення Кваліфікаційної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п'яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим. Рішення Кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії. Засідання Кваліфікаційної комісії є гласним.
Наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2017 року № 3792/5, зареєстрованим 28 листопада 2017 року за № 1443/31311, затверджено Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців (далі - Положення). Цей наказ набрав чинності з 01 грудня 2017 року.
У своїй діяльності Кваліфікаційна комісія керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Мін'юсту (пункт 2 Положення).
Відповідно до пунктів 3, 4 зазначеного Положення, основними завданнями Кваліфікаційної комісії є: визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця; вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця.
Кваліфікаційна комісія відповідно до покладених на неї завдань: визначає дату складення кваліфікаційних іспитів особами, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця; розробляє та затверджує перелік тестових завдань (перелік тестових питань теоретичної частини, ситуаційні завдання та практичні завдання) автоматизованого анонімного тестування для проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця; розглядає документи, подані особами, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, на відповідність вимогам, визначеним Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»; проводить кваліфікаційні іспити осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця; затверджує результати кваліфікаційних іспитів осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця; приймає рішення про видачу посвідчення приватного виконавця.
Отже, саме на відповідача Законом № 1403-VIII та Положенням покладено повноваження щодо проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця. Затвердження результатів кваліфікаційних іспитів і прийняття рішення про видачу посвідчення приватного виконавця є виключною компетенцією ККПВ.
Питання, пов'язані з проведенням та складанням кваліфікаційного іспиту приватних виконавців урегульовані статтею 21 Закону № 1403-VIII та Розділом V Порядку допуску до професії приватного виконавця, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 жовтня 2016 року № 3053/5, зареєстрованого 07 листопада 2016 року за № 1445/29575 (далі - Порядок № 3053/5).
Згідно з приписами статті 21 Закону № 1403-VIII, кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту.
Про дату та місце проведення кваліфікаційного іспиту повідомляються особи, допущені до його складення. Інформація про кваліфікаційний іспит не пізніш як за сім днів до дня його проведення розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та веб-сайті Асоціації приватних виконавців України. На іспиті мають право бути присутніми представники Асоціації приватних виконавців України, громадських об'єднань та засобів масової інформації.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця.
За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців.
За пунктом 4 Порядку № 3053/5, для складання кваліфікаційного іспиту використовується електронна система для проведення автоматизованого анонімного тестування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця (далі - Система тестування).
Відповідно до пунктів 8, 11, 13 Порядку № 3053/5 тестові завдання (перелік тестових питань теоретичної частини, ситуаційні завдання та практичні завдання) для кваліфікаційного іспиту затверджуються Кваліфікаційною комісією. Тестові завдання та варіанти відповідей оприлюдненню не підлягають.
Загальний час автоматизованого анонімного тестування становить чотири години. Перебіг часу для кожної особи розпочинається індивідуально після її авторизації у Системі тестування.
Автоматизоване анонімне тестування складається з теоретичної частини, ситуаційних завдань та практичного завдання і проводиться одночасно для всіх осіб, допущених до іспиту.
Згідно з вимогами пунктів 14 - 17 Порядку № 3053/5, теоретична частина автоматизованого анонімного тестування складається зі ста тестових питань, які обираються для кожного учасника тестування Системою тестування автоматично із загального переліку питань. До кожного питання пропонується чотири варіанти відповідей, один з яких є правильним. На виконання теоретичної частини автоматизованого анонімного тестування відводиться дві години. Кожна правильна відповідь оцінюється Системою тестування в 0,5 бала. Якщо не обрано жодної відповіді, у тому числі через закінчення встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна. Теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше тридцяти п'яти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається Системою тестування до виконання ситуаційних завдань. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання теоретичної частини, автоматизоване анонімне тестування автоматично припиняється Системою тестування та особа вважається такою, що не склала іспит. Результати виконання теоретичної частини автоматизованого анонімного тестування формуються Системою тестування у вигляді відповідного повідомлення.
Ситуаційні завдання автоматизованого анонімного тестування (далі - ситуаційні завдання) включають в себе п'ять завдань по п'ять питань кожне. До кожного питання ситуаційного завдання пропонується чотири варіанти відповідей, один з яких є правильним та оцінюється Системою тестування в один бал. На виконання ситуаційних завдань відводиться одна година. Якщо не обрано жодної відповіді, у тому числі через закінчення встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна. Після закінчення виконання ситуаційних завдань або часу, відведеного для їх виконання, тестування автоматично припиняється Системою тестування незалежно від стану виконання завдання. Ситуаційні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається Системою тестування до виконання практичного завдання. У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання ситуаційних завдань, автоматизоване анонімне тестування автоматично припиняється Системою тестування та особа вважається такою, що не склала іспит. Результати виконання ситуаційних завдань формуються Системою тестування у вигляді відповідного повідомлення.
Виконання практичного завдання полягає у вирішенні особою запропонованої їй Системою тестування практичної ситуації, що виникає під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, шляхом надання ґрунтовної відповіді та за необхідності складання проекту процесуального документа. На виконання практичного завдання відводиться одна година.
Практичне завдання складається державною мовою та містить набір конкретних вихідних даних у вигляді відповідних документів, на основі яких особа, використовуючи комп'ютер, повинна підготувати ґрунтовну мотивовану відповідь та за необхідності проект процесуального документа з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством. Оцінювання виконаного особою практичного завдання здійснюється Кваліфікаційною комісією без присутності осіб, що виконували практичне завдання, та за відсутності у Кваліфікаційної комісії інформації про те, якою саме особою виконано практичне завдання.
Показник успішності вирішення практичного завдання визначається Кваліфікаційною комісією відповідно до п'яти критеріїв: законність прийнятого рішення; обґрунтованість прийнятого рішення; відповідність проекту процесуального документа формі і змісту згідно з вимогами законодавства; дотримання правил правопису; дотримання загальних правил українського ділового мовлення.
Дотримання вимог кожного критерію оцінюється Кваліфікаційною комісією у п'ять балів.
Якщо особою не надано відповіді, у тому числі через закінчення встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна.
Практичне завдання оцінюється індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за п'ятибальною шкалою оцінювання, в якій: 5 - досконалий рівень; 4 - добрий рівень; 3 - посередній рівень; 2 - низький рівень; 1 - дуже низький рівень.
Загальний бал вираховується шляхом складання балів кожного критерію оцінювання. Практичне завдання вважається виконаним, якщо за результатами його виконання набрано не менше п'ятнадцяти балів.
Результат оцінювання практичного завдання вноситься до Системи тестування секретарем Кваліфікаційної комісії окремо щодо кожної особи, яка його виконувала.
З аналізу наведених пунктів Порядку № 3053/5 слідує, що на відміну від теоретичної частини та ситуаційних завдань автоматизованого анонімного тестування, які оцінюються автоматично Системою тестування, практичне завдання оцінюється індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за п'ятибальною шкалою оцінювання.
Пунктом 18 Порядку № 3053/5 визначено, що після закінчення виконання автоматизованого анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретар Кваліфікаційної комісії формує в Системі тестування та роздруковує екзаменаційну відомість. Екзаменаційна відомість містить перелік імен доступу осіб, які проходили автоматизоване анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів, загальний підсумковий результат та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові, яке заповнюється після ідентифікації результатів автоматизованого анонімного тестування. Ідентифікація результатів автоматизованого анонімного тестування здійснюється секретарем Кваліфікаційної комісії після формування та роздрукування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Кваліфікаційної комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена та по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Кваліфікаційної комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Кваліфікаційної комісії.
За правилами пунктів 19 - 22 Порядку № 3053/5, після закінчення іспиту секретар Кваліфікаційної комісії складає протокол, в якому зазначаються: дата, час та місце проведення іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Кваліфікаційної комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів осіб, допущених до складання іспиту; отримані бали за результатами автоматизованого анонімного тестування; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали іспит. Протокол підписується головою та усіма присутніми на засіданні членами Кваліфікаційної комісії.
Кваліфікаційна комісія на підставі результатів складеного іспиту приймає рішення, що затверджується протоколом за результатами складання кваліфікаційного іспиту.
Кваліфікаційна комісія на підставі рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу Міністерством юстиції України особам, які склали кваліфікаційний іспит, посвідчення приватного виконавця. Кваліфікаційний іспит вважається складеним, якщо особою набрано прохідний бал за кожним тестовим завданням.
Після закінчення іспиту Кваліфікаційна комісія повідомляє про його проведення та прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких за результатами проведення іспиту прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України посвідчення приватного виконавця.
Повідомлення про результати проведення іспиту розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України не пізніше наступного дня після ухвалення Кваліфікаційною комісією відповідного рішення.
Як встановлено судом, за результатами кваліфікаційного іспиту приватних виконавців, проведеного 04.03.2020, позивач набрав 67,71 бали, із яких: за виконання тестових завдань теоретичної частини - 39; за виконання ситуаційних завдань - 22; за виконання практичного завдання - 6,71.
Зважаючи на те, що кваліфікаційний іспит приватних виконавців вважається складеним за умови, якщо особою набрано прохідний бал за кожним тестовим завданням, то з огляду на ненабрання позивачем необхідної кількості балів за виконання практичного завдання, він не може вважатися таким, що склав кваліфікаційний іспит.
Суд зауважує, що в силу наведених вище правових положень Закону № 1403-VIII та Порядку № 3053/5 оцінювання виконаного особою практичного завдання здійснюється індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за п'ятибальною шкалою оцінювання відповідно до п'яти критеріїв: законність прийнятого рішення; обґрунтованість прийнятого рішення; відповідність проекту процесуального документа формі і змісту згідно з вимогами законодавства; дотримання правил правопису; дотримання загальних правил українського ділового мовлення.
Тобто, визначення оцінки практичного завдання є дискреційним повноваженням членів Комісії.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з відсутності у рішенні Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, оформленому протоколом № 63 від 04.03.2020 арифметичного обрахунку балів за складання практичного завдання, як складової частини кваліфікаційного іспиту приватного виконавця.
Поряд із цим, відповідно до пунктів 17, 21 розділу V Порядку № 3053/5 практичне завдання вважається виконаним, якщо за результатами його виконання набрано не менше дев'яти балів, а кваліфікаційний іспит вважається складеним, якщо особою набрано прохідний бал за кожним тестовим завданням.
Методика вирахування остаточного балу передбачає використанням формули, у результаті застосування якої обчислюється бал за результатом оцінки членами Кваліфікаційної комісії окремого критерію, округлений до сотої.
Порядком № 3053/30 не передбачена письмова фіксація виставлених індивідуально кожним членом Комісії балів при оцінюванні практичного завдання, при цьому визначено, що секретарем Кваліфікаційної комісії до Системи тестування вноситься результат оцінювання практичного завдання щодо кожної особи.
При цьому як висновки суду так і доводи позивача в частині можливого допущення помилки при здійсненні обрахунку секретарем середнього балу, отриманого за результатом оцінювання виконаного позивачем практичного завдання зводяться лише до припущень.
Натомість, з пояснень представника апелянта наданих в судовому засіданні встановлено, що в даному випадку низький бал позивачем отримано у зв'язку із неповним виконанням практичного завдання, зокрема, позивачем складено процесуальний документ, однак не надано письмових обґрунтувань складання такого.
Слід зауважити, що позивачем не заперечується, що практичне завдання ним виконано лише в частині складання процесуального документу, а жодних обґрунтувань щодо винесення такого окремо не складалось.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, оскільки рішення суду ґрунтується лише на припущення за відсутності будь яких доказів можливості допущення помилки при обрахунках отриманих позивачем балів.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Апеляційну скаргу Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 21.11.22)