22 листопада 2022 року Справа № 280/5601/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Деревянко А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до 27 прикордонного загону імені Героїв Карпатської Січі (м. Мукачево) (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Недецеї, код ЄДРПОУ 14321676) про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до 27 прикордонного загону імені Героїв Карпатської Січі (м. Мукачево) (далі - відповідач, НОМЕР_2 прикордонний загін), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте 19 серпня 2022 року інспектором прикордонної служби вищої категорії відділення інспекторів прикордонної служби «Солотвино» майстром-сержантом Томашуком Іваном Івановичем про тимчасове обмеження позивачу в перетинанні державного кордону на виїзд з України.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Горським А.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1082511 від 11.09.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є здобувачем вищої освіти Варненського Вільного Університету ім. Чорноризця Храбра (м. Варна, Республіка Болгарія), у зв'язку з чим відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII) не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а тому має право на виїзд за межі України під час особливого періоду. 19.08.2022 інспектором прикордонної служби вищої категорії відділення інспекторів прикордонної служби «Солотвино» майстром-сержантом Томашуком Іваном Івановичем прийнято рішення про тимчасове обмеження позивача в перетинанні кордону на виїзд з України з підстав не надання на паспортний контроль документів, що підтверджують підставу на виїзд за кордон. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки ним надано всі необхідні документи, які підтверджують право на виїзд за кордон. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 26.09.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
18.10.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України, а саме: передбачене статтею 33 право на свободу пересування та право вільно залишати територію України. З метою забезпечення обороноздатності України, забезпечення здійснення заходів щодо збереження територіальної цілісності та недоторканості України а також забезпечення захисту громадян України з метою збереження життя та здоров'я, Головою Державної прикордонної служби України було прийнято рішення щодо заборони виїзду за кордон громадян України віком від 18 до 60 років у період здійснення в Україні заходів правового режиму воєнного стану від 24.02.2022 №23-6122/0/6-22-Вих «Про Указ Президента України». У зв'язку з відсутністю у позивача документів, необхідних для в'їзду до держави прямування (він не входить в категорію осіб до 18 років та старше 60 років), транзиту, в передбачених законодавством випадках (а це - рішення Голови Державної прикордонної служби України №23-6122/0/6-22-Вих), було винесено рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку. З посиланням на лист Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.03.2022 №300/1/С/962 зазначає, що можливість виїзду за межі України під час дії воєнного стану для громадян України, які навчаються у закладах освіти за кордоном, стосується лише осіб, які на час видавання зазначених нормативних документів (березень 2022 року) вже навчались у закордонних закладах освіти. Посилається на те, що Правила перетинання державного кордону України громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правила №57) були доповнені згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 29.03.2022 пунктом 2-6, відповідно до якого у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому-восьмому частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII. Абзац другий частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII стосується саме здобувачів освіти. Відтак, з моменту введення вищезазначених змін і доповнень до Правил №57, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які набули статусу здобувача освіти у навчальному закладі, не мають права виїзду з України. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_2 прийнятий на навчання на Підготовчий курс з мовної та спеціалізованої підготовки до Варненського вільного університету імені Чорноризця Храбра, Республіка Болгарія, на навчальний 2022/2023 рік, що підтверджується довідкою вих. №КСИ 22-092 від 20.07.2022 (а.с.12-14).
Згідно довідки № 542 від 09.08.2022, що видана Хортицьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 відповідно до статті 23 частини 3 абзацу 2 Закону № 3543-XII має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу). Заперечень, щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має (а.с.9).
У тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № 6/940 від 18.11.2019 зафіксовано, що ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову на військову службу відповідно до статті 23 частини 3 абзацу 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с.10).
19.08.2022 року позивач прибув до пункту пропуску через державний кордон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою виїзду за межі України до республіки Болгарія на навчання.
Рішенням інспектора прикордонної служби вищої категорії відділення інспекторів прикордонної служби «Солотвино» майстром-сержантом Томашуком Іваном Івановичем від 19.08.2022 відмовлено ОСОБА_1 у перетині державного кордону на виїзд з України. На підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року"" громадянина ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, за відсутності підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон (а.с.8).
Позивач не погоджується з таким рішення відповідача, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль» №1710-VI від 05.11.2009 року (далі - Закон №1710-VI).
Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 Закону №1710-VI прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону №1710-VI пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.
Частиною 1 статті 14 Закону №1710-VI іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону (частина 2 статті 14 Закону №1710-VI).
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» №3857-XII від 21.01.1994 року (далі - Закон №3857-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону №3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Частиною 1 статті 6 Закону №3857-XII встановлено підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду; 10) він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Суд зазначає, що вищевказані підстави для тимчасового обмеження громадян у виїзді за межі території України є загальними та застосовуються за відсутності особливих правових режимів, які вводяться в дію указом Президента України та затверджуються Верховною Радою України.
Одним із таких особливих правових режимів є правовий режим воєнного стану.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 року (далі - Закон №389-VIII, в редакції станом на момент спірних правовідносин).
Статтями 1 і 2 Закону №389-VIII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Пунктом 6 частини 1 статті 8 Закону №389-VIII встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №3857-XII передбачено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Правилами №57 визначено порядок перетинання громадянами України державного кордону.
Згідно з пунктом 2-6 Правил №57 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин станом на 19.08.2022) у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Пунктом 12 Правил №57 передбачено, що для здійснення прикордонного контролю громадяни подають уповноваженим службовим особам підрозділу охорони державного кордону паспортні, а у випадках, передбачених законодавством, і підтверджуючі документи без обкладинок і зайвих вкладень. Паспортні та підтверджуючі документи громадян, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону з метою встановлення їх дійсності та належності громадянину, який їх пред'являє. У ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
Відповідно до визначень, які наведені у статті 1 Закону №3543-XII:
- мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону України № 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що під час дії особливого періоду, у тому числі правового режиму воєнного стану, право громадянина України на виїзд за кордон може бути тимчасово обмежено. За загальним правилом військовозобов'язані особи під час дії особливого періоду обмежуються у праві на виїзд за кордон. При цьому, Правила перетинання державного кордону України громадянами України визначають перелік осіб, яким дозволено перетин державного кордону під час дії особливого періоду, до яких, крім іншого, віднесено військовозобов'язаних осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації за виключенням осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, зокрема, здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
В Україні введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
В подальшому Указами Президента України від 14.03.2022 за № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022 правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та безперервно триває до теперішнього часу.
Згідно пункту 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Крім того, Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами) оголошено загальну мобілізацію.
Отже станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин в Україні діяв правовий режим воєнного стану та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишання території України обмежувалось законодавством. При цьому, до осіб, право яких на вільне залишення території України було обмежене, відносились військовозобов'язані особи, визначені в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, у тому числі здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
19.08.2022 позивач, будучи військовозобов'язаним, прибув до пункту пропуску через державний кордон «Солотвино» з метою виїзду за межі України до республіки Болгарія для навчання, для чого пред'явив, у тому числі довідку № 542 від 09.08.2022, що видана Хортицьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, відповідно до якої ОСОБА_1 відповідно до статті 23 частини 3 абзацу 2 Закону №3543-XII має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу).
Водночас, необхідно зауважити, що наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації не слід ототожнювати з наявністю права на виїзд за межі України, оскільки відповідно до Правил №57 право на перетин державного кордону для певних категорій військовослужбовців, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, є обмеженим на період дії воєнного стану.
Зокрема, до переліку осіб, які мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану, не входять особи, визначені в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу) з тих підстав, що він є здобувачем освіти в іноземному навчальному закладі, не є підставою для виїзду за межі України під час воєнного стану, а тому рішення відповідача від 19.08.2022, яким позивачу відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України, є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на рішення голови Державної прикордонної служби та розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України, оскільки відповідні розпорядчі документи не є нормативно-правовими актами та не можуть встановлювати, змінювати або припиняти права та обов'язки, визначені законодавством України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до 27 прикордонного загону імені Героїв Карпатської Січі (м. Мукачево) (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Недецеї, код ЄДРПОУ 14321676) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 22.11.2022.
Суддя М.О. Семененко