22 листопада 2022 року Справа № 280/4678/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Вельможко Анни Ігорівни (вул. Яценка, буд. 4-а, офіс 42, м. Запоріжжя, 69005) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Вельможко Анни Ігорівни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Запорізькій області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення від відповідача 2 19.07.2022 №057150011586 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. «2» ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
визнати протиправними дії відповідача 1 з відмови позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. «2» ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати відповідача 1 зарахувати позивачці до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 період її роботи з 04.01.1991 по 01.04.2010, а до загального стажу періоди її роботи з 26.08.1995 по 01.09.1986, у зв'язку із чим призначити та виплачувити їй пенсію за віком на пільгових умовах, згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за її заявою від 12.07.2022.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 12.07.2022 звернулась за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 до відповідача 1, оскільки досягла пенсійного віку та мала необхідну кількість загального та пільгового стажу. Проте відповідачем 2 було прийнято рішення від 19.07.2022 №057150011568 про відмову позивачу у призначенні пенсії, у зв'язку із незарахуванням до її пільгового стажу періодів роботи на ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». Позивач вважає відмову у призначенні їй пенсії та зарахуванні спірних періодів стажу протиправними. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 11.08.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання копії ухвали надати відзив на позовну заяву.
Від представника відповідача 1 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від 29.08.2022, у якому зазначає, наявність у трудовій книжці позивачки записів про періоди роботи на посаді, що передбачена Списком №2 не свідчить про наявність у неї права на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки такі записи не можуть підтвердити факт роботи позивача зі шкідливими і важкими умовами праці, по Списку №2. Для підтвердження пільгового стажу за період роботи з 04.01.1991 по 01.04.2010 позивачка мала надати уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи та зайнятість в шкідливих, та важких умовах праці повний робочий день, а також наказ по підприємству про проведення атестації робочих місць відповідно до вимог чинного законодавства.
Вказує на відсутність законних підстав для врахування до загального стажу позивачки періоду роботи з 26.08.1985 по 01.09.1986, оскільки у трудовій книжці позивача наявні виправлення у записі відомостей про роботу. Для уточнення спірного періоду позивачкою не було надано жодного іншого документу, який би підтверджував страховий стаж, отже, у відповідача відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи з 26.08.1985 по 01.09.1986 на посаді старшої піонервожатої в Жданівському спецінтернаті до страхового стажу.
У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не надав.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши усі наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Судом встановлено, що 12.07.2022 ОСОБА_1 звернулась до територіального відділу ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно абз. 2 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
На момент звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 досягла пенсійного віку 53 роки 6 місяців 26.04.2022, що підтверджується копією її паспорта НОМЕР_1 .
На підтвердження пільгового стажу за Списком №2 ОСОБА_1 надала відповідачу 1 трудову книжку від 27.08.1985 НОМЕР_2 , витяги з наказів від 07.06.1994 №118, від 12.05.2005 №187 про результати атестації робочих місць за її професією та уточнюючу довідку про підтвердження пільгового стажу за період з 04.01.1991 по 01.04.1998.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить записи №5-10 про період її роботи з 04.01.1991 по 31.03.2010 за професією контролера, майстра контролю у виробництві чорних металів на гарячих ділянках робіт.
Як встановлено судом, вищезазначені професії передбачені Списком №2 розділ ІІІ-а Постанови РМ СРСР від 22.08.1956 №1173, Постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10, Постанов КМУ від 11.03.1994 №162 та від 16.01.2003 №36.
Із змісту рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 19.07.2022 №057150011586 вбачається, що відповідач 2 відмовив у зарахувані до пільгового стажу позивачки період її роботи з 04.01.1991 по 01.04.2010, оскільки для підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 не надала уточнюючу довідку, а підтвердити пільговий стаж за даними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування неможливо, оскільки підприємство, на якому працювала ОСОБА_1 знаходиться у тимчасово окупованому населеному пункті, якого немає в розпорядженні КМУ від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування».
Вважаючи такі дії та рішення відповідачів протиправними, позивачка звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку 53 роки 6 місяців - з 01.04.1968 по 30.09.1968.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Також, згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу наведених норм вбачається, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у відповідному Списку, що підтверджується записами в трудовій книжці, а в разі відсутності в трудовій книжці відповідних відомостей, подається уточнююча довідка, а також після 21.08.1992 року документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Змістом відзиву підтверджено, що пенсійний орган відмовляючи позивачці в призначені пільгової пенсії, посилався на відсутність уточнюючих, пільговий характер роботи, довідок на підтвердження пільгового стажу.
Однак, судом встановлено, що матеріали справи містять копії доповнень до форми Т2 Комбінату «Азовсталь», відповідно до яких робота за професією ОСОБА_1 дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2.
Окрім того, трудова книжка позивача містить всі необхідні записи, які підтверджують перебування ОСОБА_1 на посадах ПрАТ «МК «Азовсталь», зазначених вище.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки від 06.07.2022 за №2330-5001839706 ОСОБА_1 є особою, яка взята на облік як внутрішньо переміщена. Місце реєстрації позивача: АДРЕСА_2 , місце фактичного перебування: АДРЕСА_3 .
Загальновідомим є факт, що 24.02.2022 указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 року строком на 30 діб. 14.03.2022 Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 воєнний стан на території України продовжено з 26.03.2022 строком на 30 діб. 18.04.2022 Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/2022 воєнний стан на території України продовжено з 25.04.2022 строком на 30 діб. 17.05.2022 Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №341/2022 воєнний стан на території України продовжено з 25.05.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 № 573/2022 передбачено, що з 05 години 30 хвилин, в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб до 21 листопада 2022.
Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що пільговий стаж позивачка здобула працюючи на підприємстві ПрАТ «МК «Азовсталь» в м. Маріуполь, на момент розгляду даної справи загальновідомим є факт того, що м. Маріуполь знаходиться у тимчасовій окупації російської федерації.
Зазначені обставини не дають позивачу можливості отримати у підприємства додаткові документи на підтвердження роботи, що дає право на пільгову пенсію, що підтверджується змістом копії листа ПрАТ «МК «Азовсталь» від 08.07.2022 №1/22.
Судом також досліджено Індивідуальні відомості ОСОБА_1 з осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та встановлено, що вони підтверджують пільговий характер роботи позивача за спірний період.
Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачкою документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивачки, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Натомість, відповідачі не здійснювали ніяких запитів на підтвердження спірних періодів роботи позивачки та не надали доказів, які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки та як наслідок правомірність не зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу роботи позивачки.
Окрім цього стосовно не надання відомостей про проведення атестації робочого місця, то суд звертає увагу на те, у матеріалах справи наявні витяги з наказів від 07.06.1994 №118, від 12.05.2005 №187 про результати атестації робочих місць за професією ОСОБА_1 .
Враховуючи встановлені обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку, що період роботи ОСОБА_1 на ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» з 04.01.1991 по 01.04.2010 підлягає зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 2.
Щодо спірного періоду загального стажу, суд вказує наступне.
Як визначено ст. 62 Закону №1788-XII, ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як свідчать записи №1-2 трудової книжки позивачки, у період з 26.08.1985 по 01.09.1986 ОСОБА_1 працювала за професією «пионервожатой» (мовою оригіналу) у Жданівському спецінтернаті.
Суд звертає увагу, що зазначені періоди діяльності відображено у трудовій книжці позивачки із зазначенням номерів наказів та дат їх видачі. Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
На думку суду, записи в трудовій книжці позивачки про спірний період роботи відповідають всім вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, переведення на іншу посаду, номери наказів та їх дати, посади на яких працювала позивачка. Записи про періоди роботи не містять жодних виправлень.
Суд вважає, що наявність певних розбіжностей у заповненні трудової книжки не може слугувати підставою для неврахування певного спірного періоду роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання певного виду пенсії.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
З приводу визначення пенсійного органу, який має здійснювати призначення та виплату пенсії, суд вказує наступне.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Таким чином, наразі органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
В даному випадку заява позивачки про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 19.07.2022 №057150011586. Отже, саме відповідач 2 у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.
В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачці пенсії були делеговані відповідачу 2, проте обов'язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області.
За таких обставин, виплата пенсії повинна проводитись ГУ ПФУ в Запорізькій області після отримання від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішення про призначення пенсії та матеріалів пенсійної справи.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне зобов'язати відповідача 2 зарахувати періоди роботи позивачки з 04.01.1991 по 01.04.2010 до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, а до загального стажу період роботи з 26.08.1985 по 01.09.1986 та зобов'язати відповідача 2 призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення за призначенням пенсії.
Також, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 виплатити позивачці призначену пенсію за віком на пільгових умовах.
Зважаючи на те, що установлені судом обставини та застосовані норми матеріального права свідчать про те, що рішення відповідача 2 є протиправним та підлягає скасуванню, та можливості прийняття відповідачем 2 альтернативного рішення законодавством не встановлено, зобов'язання судом відповідача 2 призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах не свідчить про втручання у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Вельможко Анни Ігорівни (вул. Яценка, буд. 4-а, офіс 42, м. Запоріжжя, 69005) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.07.2022 №057150011586 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 період її роботи з 04.01.1991 по 01.04.2010, а до загального стажу період її роботи з 26.08.1985 по 01.09.1986, у зв'язку із чим призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від 12.07.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за її заявою від 12.07.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 (двадцять) коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 (двадцять) коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 листопада 2022 року.
Суддя Р.В. Кисіль