21 листопада 2022 року Справа № 280/5097/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити дії,
29 серпня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУНП), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 - інспектору-криміналісту слідчого відділення Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області - додаткової доплати до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 за січень- липень та вересень-листопад 2020-го року; січень-червень та серпень-грудень 2021-го року; січень-липень 2022-го року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах;
зобов'язати відповідача встановити та виплатити ОСОБА_1 - інспектору-криміналісту слідчого відділення Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області - додаткову доплату до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 за січень-липень та вересень-листопад 2020-го року; січень-червень та серпень-грудень 2021-го року; січень-липень 2022-го року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.
05.09.2022 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він з 01.05.2020 обіймає посаду інспектора-криміналіста слідчого відділення Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області. Зазначає, що він у період з 01.05.2020 по теперішній час не в повному обсязі отримував доплати, відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Так, позивач вважає протиправними дії відповідача по не нарахуванню та не виплаті доплат COVID у січні-липні та вересні-листопаді 2020 року, січні-червні та серпні-грудні 2021 року, січні - липні 2022 року, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що позивачу у період з березня 2020 року по липень 2022 року виплачено грошові кошти у розмірі 43290,55 грн., як додаткова доплата в особливих умовах. Також, відповідач вказав на те, що доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. Відповідач вважає, що відсутність підстави щодо забезпечення життєдіяльності населення саме позивачем та неможливість встановити з наданих документів чи мав позивач при виконанні посадових обов'язків безпосередній контакт з населенням (виконував свої обов'язки в особливих умовах), ризикуючи захворіти на гостру респіраторну хворобу COVID-19 в період з травня 2020 по липень 2022 року, що відповідає критеріям, встановленим для виплати відповідної спірної додаткової доплати до грошового забезпечення поліцейського за приписами постанови Кабінету Міністрів України №375 автоматично спростовує твердження позивача. Також, відповідач вказував і на безпідставність твердження позивача про те, що доплата повинна здійснюватися у розмірі 50 відсотків від грошового забезпечення, оскільки доплата здійснюється у відсотковому співвідношенні від 1 до 50%. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.05.2020 проходить службу в органах Національної поліції України на посаді інспектора-криміналіста слідчого відділення Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.
Вважаючи, що протягом проходження служби грошове забезпечення виплачувалось йому не у повному обсязі, а саме протиправно не виплачувалась доплата COVID у січні-липні та вересні-листопаді 2020 року, січні-червні та серпні-грудні 2021 року, січні - липні 2022 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч.1-2 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375) установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами пп.2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок № 485).
У пункті 1 Порядку № 485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).
Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку № 485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Виходячи з аналізу вищенаведених правових норм суд дійшов висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Так, відповідно до наданої до матеріалів справи довідки ГУНП в Запорізькій області від 19.09.2022 №1204/12/01-2022, судом встановлено, що позивач у період з березня 2020 по лютий 2021 включно нараховувалась та виплачувалась додаткова виплата за службу в особливих умовах, що свідчить про те, що позивач щомісячно залучався до виконання службових обов'язків із забезпечення правопорядку та безпеки громадян, та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням.
А відтак у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог по лютий 2021 року, оскільки додаткова доплата запроваджена з березня 2020 року, а у період з березня 2020 року по лютий 2021 року позивачу зазначена допомога виплачувалась.
В свою чергу, з березня 2021 року по липень 2022 року позивачу відповідна додаткова винагорода не виплачувалась.
При цьому, відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що у період з березня 2021 року по липень 2022 року у роботі позивача, у т.ч. його посадових обов'язках, відбулись будь-які зміни, які б могли послугувати підставою для невиплати позивачу додаткової винагороди.
Також, з інформаційної довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Запорізькій області від 14.09.2022 №1188/12/01-2022, додаткова виплата не здійснюється саме через відсутність фінансування на зазначену потребу. В свою чергу, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у відповідача обов'язку щодо виплати позивачу доплати до грошового забезпечення, передбаченої Постановою №375.
За таких обставин, суд вважає, що позивач набув право на отримання відповідної доплати за період з березня 2021 року по липень 2022 року відповідно до відпрацьованого часу в зазначених умовах.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв'язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).
В даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, наявність сталої судової практики Верховного Суду зі спірного питання, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 1500,00 грн.
За таких обставин, витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова, 29А, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 - інспектору-криміналісту слідчого відділення Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, додаткової доплати до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 за період з березня 2021 року по липень 2022 року включно, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 - інспектору-криміналісту слідчого відділення Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, додаткову доплату до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020, за період з березня 2021 року по липень 2022 року включно, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова