Справа № 2а-6832/10/1570
30 червня 2010 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини А1620 про зобов'язання виплатити за речове майно, яке було видане згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду, грошову компенсацію в розмірі 1674 грн. 54 коп., -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А1620 про зобов'язання виплатити за речове майно, яке було видане згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду, грошову компенсацію в розмірі 1674 грн. 54 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справу адміністративної юрисдикції визначено як публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
В розумінні ст. 17 КАС України, справою адміністративної юрисдикції може бути спір, який виник між кількома суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. Єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій і при цьому ці функції повинні здійснюватись ним саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу” примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі -державні виконавці).
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню у тому числі виконавчі листи, що видаються судами.
Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Рішення вказаних органів відповідно до закону можуть виконуватися також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 між ним та Відповідачем існує спір про виконання судового рішення у зв'язку з відмовою Відповідача добровільно його виконати, тобто спір стосується безпосередньо виконавчого провадження у справі.
Правовідносини, що існують між сторонами у даній справі не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контролюючих функцій відповідачем по відношенню до Позивача, а владні управлінські функції, навіть і притаманні відповідачу у певних правовідносинах, не здійснюються ним у тих правовідносинах, у яких в даному випадку виник спір.
Спірні правовідносини за своєю природою є виключно такими, що регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), яке наведене у п.1 ч.1 ст.3 КАСУ, оскільки вимоги позивача не стосуються зобов'язання відповідача виконати судове рішення. Компетенція адміністративних судів, встановлена ст. 17 КАСУ, на цей спір не поширюється. Суд зазначає, що позивачу слід звернутись до державної виконавчої служби з виконавчим листом, який було видано по адміністративній справі № 2а-2818 2008р.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до військової частини А1620 про зобов'язання виплатити за речове майно, яке було видане згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду, грошову компенсацію в розмірі 1674 грн. 54 коп. не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ці правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що позов ОСОБА_1 до військової частини А1620 про зобов'язання виплатити за речове майно, яке було видане згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду, грошову компенсацію в розмірі 1674 грн. 54 коп. не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд вважає у відкритті адміністративного судочинства позивачу слід відмовити та повернути позов з усіма доданими до нього матеріалами відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, у зв'язку з тим, що для даних правовідносин законом встановлений інший не судовий порядок провадження.
Керуючись ст. 109, 158-160, 165 КАС України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1620 про зобов'язання виплатити за речове майно, яке було видане згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду, грошову компенсацію в розмірі 1674 грн. 54 коп., позов повернути позивачу.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружною адміністративного суду протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя О.М. Тарасишина