Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 листопада 2022 року Справа№200/19086/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участю секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
23 грудня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він отримує пенсію на пільгових умовах. Проте вважаючи, що пенсія позивачу призначена у меншому розмірі, він звернувся до відповідача із письмовою заявою. Так, з відповіді відповідача ОСОБА_1 стало відомо, що періоди роботи з 27.09.1997 по 30.09.1998, з 13.10.1987 по 22.07.1989, з 17.09.1991 по 17.09.1991 та з 28.08.1992 по 23.12.1992 не були враховані до пільгового стажу. На переконання позивача, у його трудовій книжці належним чином відображено, що у спірні періоди він працював на посадах, період роботи на яких дає право на зарахування до пільгового стажу, а тому вважає дії пенсійного органу щодо не врахування періодів роботи протиправними.
З огляду на наведене, позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування до його пільгового стажу періодів роботи з 27.09.1997 по 30.09.1998, з 13.10.1987 по 22.07.1989, з 17.09.1991 по 17.09.1991 та з 28.08.1992 по 23.12.1992, відповідно до записів у трудовій книжці;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.02.2021 та зробити перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу з повним робочим днем у шахті спірних періодів роботи.
Відповідачем до суду надано відзив на позов. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами представник пенсійного органу зазначає, що до пільгового стажу позивача було зараховано період роботи на дільниці «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ВО «Селидіввугілля» з 13.10.1987 по 22.07.1989, оскільки саме вказаний період був підтверджений уточнюючою довідкою. Періоди роботи позивача з 27.09.1997 по 30.09.1998 та 28.08.1992 по 23.12.1992 не враховано до пільгового стажу ОСОБА_1 через відсутність доказів проведення атестації робочих місць. Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 17.09.1991 по 17.09.1991 на підприємстві «Старательська артіль Арктика», представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначає, що відповідно довідки від 25.01.2012 № 01-16/М-163 ОСОБА_1 наказом № 56 від 26.02.1990 був прийнятий на роботу, наказом № 305 від 16.09.1991 звільнений з 16.09.1991 за переведенням. Наказом № 18/к від 01.10.1991 позивач прийнятий на роботу з 18.09.1991. Вищезазначений період роботи не зараховано до пільгового стажу, оскільки в цей час заявник не працював. З наведених вище підстав, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 28.12.2021 Донецький окружний адміністративний суд задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновив пропущений строк. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/19086/21. Розгляд адміністративної справи № 200/19086/21 суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
15 лютого 2022 року суд виніс ухвалу, якою витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повний розрахунок пільгового стажу ОСОБА_1 . Розгляд адміністративної справи суд вирішив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 11-30 год. 09.03.2022. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.
У зв'язку з введенням 24.02.2022 воєнного стану на території України, суд був позбавлений можливості провести судове засідання у призначений день.
Ухвалою від 31.05.2022 суд відклав розгляд справи. Про дату, час і місце наступного судового засідання заплановано повідомити учасників справи додатково.
Оскільки було відновлено можливість проведення судових засідань, суд призначив підготовче засідання на 12-30 год. 19.10.2022.
Ухвалою від 19.10.2022 суд закрив підготовче провадження по адміністративній справі та призначив судовий розгляд по суті на 14 годину 30 хвилин 16 листопада 2022 року.
Ухвалою від 16.11.2022 суд задовольнив клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про надання додаткового строку для виконання ухвали суду від 15.02.2022. Прийняв до розгляду додаткові докази по справі.
На судове засідання, сторони, належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії його паспорта серії НОМЕР_2 (а.с.7-9).
За інформацією відповідача, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.03.2012 (зворотній бік а.с.32).
Судом з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 встановлено, що у періоди з 27.09.1997 по 30.09.1998, з 13.10.1987 по 22.07.1989, з 17.09.1991 по 17.09.1991 та з 28.08.1992 по 23.12.1992 працював на посадах, що визначені Списком № 1 (а.с.10-22).
Із розрахунку пільгового стажу вбачається, що період 27.09.1997 по 30.09.1998, з 26.01.1988 по 22.07.1989, з 17.09.1991 по 17.09.1991, а також 22.08.1992 по 23.12.1992 не враховано до пільгового стажу позивача. Проте, період з 13.10.1987 по 25.01.1988 враховано до підземного стажу за Списком № 1 (а.с.50).
Вважаючи, що розмір пенсії розраховано не вірно, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про надання роз'яснень.
17.02.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надана відповідь, в якій зазначено, що до пільгового стажу не зараховані періоди роботи:
- період роботи зараховано згідно наданих підземних спусків з 13.10.1987 по 22.07.1989 на підприємстві «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту ГШО»;
- період роботи з 17.09.1991 по 17.09.1991 не зараховано до пільгового стажу, так як згідно з наданою довідкою, яка підтверджує пільговий характер роботи № 01-16/М-163 від 25.01.2012 наявна інформація про те, що наказом № 56 від 26.02.1990 позивача було прийнято на роботу,
наказом № 305 від 16.09.1991 позивача звільнено з 16.09.1991 року за переведенням. Наказом № 18/к від 01.10.1991 прийняти на роботу з 19.08.1991. Вищезазначений період роботи не зараховано до пільгового стажу, оскільки в цей час заявник не працював;
- період роботи з 28.08.1992 по 23.12.1992 не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутня атестація робочих місць;
- період роботи з 27.09.1997 по 30.09.1998 не зараховано до пільгового стажу, оскільки в пільговій довідці № 01-16/М-163 від 25.01.2012 зазначено, що за цей період відсутня інформація в архіві про факт роботи позивача (зворотній бік а.с.44).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо розрахунку стажу під час призначення пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з п. 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на пільгових роботах - є записи в його трудовій книжці.
Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Судом встановлено, що у період з 27.09.1997 по 30.09.1998, з 26.01.1988 по 22.07.1989 позивач працював на посадах, що визначені Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, до пільгового стажу позивача відповідачем протиправно не зараховано спірні період роботи, оскільки судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином.
Проте, суд зазначає, що період з 13.10.1987 по 25.01.1988 відповідачем враховано до підземного стажу за Списком № 1, а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо проведення атестації, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першої статті 114 Закону № 1058 та пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування Списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації № 41).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій № 41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1(2), а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Згідно з даними трудової книжки позивача останній працював на посадах, що носять пільговий характер.
Водночас, суд зазначає, що законодавцем покладений обов'язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або не своєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII.
Отже, посилання відповідача на не надання позивачем належних доказів щодо проведення атестації на підприємстві, суд вважає помилковими.
А тому до пільгового стажу позивача підлягає зарахуванню період роботи з 27.09.1997 по 30.09.1998 та 28.08.1992 по 23.12.1992.
Щодо зарахування періоду роботи позивача з 17.09.1991 по 17.09.1991, суд зазначає наступне.
Так, вказаний період не зараховано до пільгового стажу, оскільки згідно з наданою довідкою, яка підтверджує пільговий характер роботи № 01-16/М-163 від 25.01.2012 наявна інформація про те, що наказом № 56 від 26.02.1990 позивача було прийнято на роботу, наказом № 305 від 16.09.1991 його звільнено з 16.09.1991 року за переведенням. Наказом № 18/к від 01.10.1991 позивача прийнято на роботу з 19.08.1991. Вищезазначений період роботи відповідачем не зараховано до пільгового стажу, оскільки в цей час заявник не працював.
Водночас, записами у трудовій книжці позивача засвідчено, що у період з 17.09.1991 по 23.12.1992 позивач працював на посаді, що визначена Списком № 1, а тому період роботи з 17.09.1991 по 17.09.1991 (1 день) підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.
Отже, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування до його пільгового стажу спірних періодів роботи, відповідно до записів у трудовій книжці підлягає частковому задоволенню, в частині не зарахування періодів з 27.09.1997 по 30.09.1998, з 26.01.1988 по 22.07.1989, з 17.09.1991 по 17.09.1991 та з 28.08.1992 по 23.12.1992.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.02.2021 та зробити перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу з повним робочим днем у шахті спірних періодів роботи з 27.09.1997 по 30.09.1998, з 26.01.1988 по 22.07.1989, з 17.09.1991 по 17.09.1991 та з 28.08.1992 по 23.12.1992.
Отже, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 908, 00 грн. відповідно до квитанції від 21.12.2021 (а.с.3).
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позов задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору у розмірі 800, 00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Cоборна, 3) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 27.09.1997 по 30.09.1998, з 26.01.1988 по 22.07.1989, з 17.09.1991 по 17.09.1991 та з 28.08.1992 по 23.12.1992.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.02.2021 та зробити перерахунок його пенсії із зарахуванням до пільгового стажу з повним робочим днем під землею спірних періодів роботи з 27.09.1997 по 30.09.1998, з 26.01.1988 по 22.07.1989, з 17.09.1991 по 17.09.1991 та з 28.08.1992 по 23.12.1992.
В решті заявлених вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 800, 00 грн. (вісімсот гривень).
Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2022.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб