Справа № 515/574/22
Провадження № 2/515/867/22
Татарбунарський районний суд Одеської області
18 листопада 2022 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.
представника позивача - адвоката Давиденка К.В.
представника відповідача - адвоката Логінова О.Г.
третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в по- рядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ,
про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
30 травня 2022 року ОСОБА_2 в особі свого звернулася до суду з позовною заявою, в якій про сила визнати за нею право власності на земельну ділянку. 15 вересня поточного року від представ- ника позивача надійшла уточнена позовна заява із залученням до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, бра- тів позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько Же ОСОБА_3 , після смерті якого залишилась земельна ділянка площею 5,31 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Дмитрів- ської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 049732, яку вона має право прийняти у спад- щину як спадкоємець першої черги за законом. Нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини втрати нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та не- надання доказів сумісного проживання зі спадкодавцем. Окрім цього, нотаріус зазначив, що вида- чу спадщини унеможливлює відсутність дати видачі державного акту на права приватної власності на землю. Приблизно з квітня 2011 р. до смерті батька через його хворобу переїхала проживати до нього, щоб здійснювати за ним догляд. Крім того, вона не має гадки де знаходиться оригінал пра- вовстановлюючого документу на земельну ділянку, про його втрату нею розміщено оголошення в газеті «Татарбунарський вісник». Згодом вона дізналася, що разом з спадкодавцем за однією адре- сою були зареєстровані її брати - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . Брати за вказаною адресою були зареєст- ровані, але з батьком не проживали. Разом з тим, згідно ч.3.ст.1268 ЦК України, вона вважається такою, що прийняла спадщину, тому що на день відкриття спадщини, вона постійно проживала із спадкодавцем. Зважаючи на те, що успадкувати земельну ділянку у нотаріальному порядку вона не має можливості, просила визнати за нею право власності на спадкове майно.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справи у його відсутність (а.с.22).
Треті особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 також у судове засідання не з'явилися, надали до суду зая- ви, в яких просили справу розглянути у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог не запе- речували, підтвердили той факт, що на момент смерті спадкодавця разом з ним вони не прожива- ли, фактично з батьком проживала позивач та здійснювала за ним догляд (а.с.37, 38).
Згідно показань свідка ОСОБА_4 , померлий ОСОБА_1 був її братом. З квітня 2011 року по- зивач постійно проживала біля брата за останнім місцем його проживання, оскільки він потребу- вав сторонньої допомоги, був особою похилого віку, часто хворів. Його сини (треті особи у справі) з батьком не проживали, так як працювали та мешкали у м.Одесі.
Аналогічні показання щодо сумісного проживання на протязі останнього року до часу відкрит- тя спадщини позивача та спадкодавця, надала суду свідок ОСОБА_5 .
Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, допитавши свідків, дослідивши мате- ріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позов- них вимог з огляду на таке.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Ко- дексом випадках.
З копій: паспорту НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.5, 7) вба- чається, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської об- ласті, її батьками були ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю (архівний) серії ІІІ-ОД № 049732 (а.с.9), земельна ділянка загальною площею 5,31 га, що розташована на території Дмитрів- ської сільської ради, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського ви- робництва, була передана у приватну власність ОСОБА_1 .
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.8) підтверджується, що батько позивача ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області.
Вартість земельної ділянки загальною площею 5,31 га, що перебувала у власності ОСОБА_7 , становить 99948 грн., що видно з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.12.2021 р. (а.с.11-12).
Відмова нотаріуса (а.с.13) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_7 , з причини втрати нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та ненадання доказів фактичного при йняття спадщини. Також у правовстановлюючому документі на успадкованому земельну ділянку відсутня дата його видачі.
Газета “Татарбунарский вестник” № 19 від 26.05.2022 р. містила оголошення про недійсність де ржавного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 049732, виданого на ім'я ОСОБА_8 (а.с.14).
З копій паспортів НОМЕР_4 та НОМЕР_5 (а.с.31, 32) слідує, що треті особи: ОСОБА_1 наро- дився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , обидва в с.Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В силу ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збе- реженням її цільового призначення, що визначено ч.1 ст.1225 ЦК України.
За змістом ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право спадкування почерго- во. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутнос- ті спадкоємців попередньої черги.
В силу ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спад- кодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подруж- жя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спа дщину чи не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втра- ти ним документа, який засвідчує його право власності.
Розділ 5 Інструкції про порядок складання. Видачі, реєстрації і зберігання державний акт на права власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та до- говорів оренди землі, затверджену Наказом Державного комітету по земельних ресурсах від 04.05. 1999 р. № 43 регулював порядок видачі дублікатів державних актів на право приватної власності на землю.
Однак, наведений нормативно-правовий акт втратив свою чинність на підставі наказу Міністер- ства аграрної політики та продовольства України № 404 від 03.07.2013 р.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом в порядку першої черги після померлого батька ОСОБА_1 , перешкодою в отриманні позивачем свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку є те, що оригінал державного акту на право приватної власності на землю втрачено.
Отже, суд вважає, що за позивачем має бути визнано право власності на спадкову земельну ді- лянку, що залишилися після смерті її батька ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в по- рядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виро- бництва площею 5,31 га, що розташована на території Татарбунарської міської ради (за межами с.Дельжилер) Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 049732, виданого Татарбунарською районною держа- вною адміністрацією Одеської області на ім'я ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пі- сля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 18.11.2022 р., а повний текст ухвали виго- товлено 23.11.2022 р
Суддя Тимошенко С.В.