Справа № 2-а-302/2010 р.
05 серпня 2010 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Шелеська В.Д., при секретарі Гладкій Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кобеляцької роти ДПС Неповинних Олександра Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В позові позивач просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 22 червня 2010 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.1. ст. 122 КУпАП.
Посилається на те, що 22 червня 2010 року біля 18 годин в с. Недогарки Полтавської області він був зупинений відповідачем, який склав на нього протокол про порушення ним вимог п.12.4 ПДР за перевищення швидкості, рух в населеному пункті з швидкістю 82 км/год. Відповідач також виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. У вказаному місці він рухався з швидкістю 60 км/год, а відповідач зафіксував швидкість автомобіля, що рухався перед ним.
Відповідач з показами радара його не ознайомив. Разом з ним в салоні а/м знаходилась його дружина ОСОБА_3.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просив їх задовольнити. Він пояснив, що перед зупинкою його відповідачем попереду нього рухались два автомобілі-іномарки, які рухались з значно більшою швидкістю ніж він. Відповідач і ще один інспектор ДАІ зупинили зразу 4 автомобілі. Водіїв 2-х автомобілів, що їхали попереду нього з значно вищою швидкістю відпустили, не складаючи протоколів, а до нього пред'явили претензії, що він перевищив швидкість і показували йому невеликий прилад на якому була висвітлено 82 км/год. Ні фото його автомобіля ні інших позначень не було. Причому швидкість вимірював не відповідач, а інший працівник ДАІ. Він сказав відповідачу, що це швидкість автомобілів, що їхали попереду, але відповідач не захотів його слухати і склав протокол та виніс постанову. За обставин зупинки автомобілів працівники ДАІ не могли пристроєм зафіксувати швидкість його автомобіля , а тільки одного з автомобілів, що рухались попереду, скоріше першого автомобіля.
Він рухався в населеному пункті і в його автомобілі показник швидкості електронний, а тому він швидкість показував вірно і його швидкість на момент зупинки ДАІ була біля 60 км/год.
Поскільки він заперечував дане порушення, то працівники ДАІ оглянули а/м і виявили порушення : відсутність дозволу на встановлення газової установки за що також склали протокол і постанову з призначенням штрафу. Дане порушення він визнав і штраф сплатив. За перевищення швидкості він не згоден, а тому і оспорює дане рішення.
Відповідач Неповинних О.А. в судове засідання двічі не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про причину неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутності не подав.
Представник Кобеляцької роти ДПС Рябуха Р.І. подав заперечення на позов в якому просив відмовити в позові.
Посилається на те, що інспектором ДПС Неповинних 22.06.2010 року за допомогою дистанційного вимірювача швидкості «Беркут» № 0603010, який знаходився в робочому стані, мав сертифікат, швидкість автомобіля, яким керував позивач, була на 22 км/год більша ніж та, яка визначена для населених пунктів. Копії протоколу та постанови вручені позивачу. Наявність пасажира нічим не підтверджена, окрім того даний пасажир не міг контролювати швидкість. Позивач не наводить жодних вагомих доказів, які б давали підставу для скасування протоколу. Просив справу слухати у відсутності відповідача та представника роти ДПС.
Суд, вислухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:
Згідно протоколу про адмінправопорушення ВІ № 142952 від 22. 06.2010 року, складеного відповідачем 22.06.2010 року в 17 год. 44 хв. ОСОБА_1 керуючи а/м ВАЗ-21089 з н/знаком НОМЕР_1 на 131 км а/д Бориспіль-Запоріжжя перевищив швидкість в населеному пункті на 22 км/год, чим порушив вимоги п.12.4. ПДР і вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» № 0603010 ОСОБА_1 в поясненні написав, що дана швидкість була в автомобілі, який рухався перед ним.
На підставі вищевказаного протоколу відповідачем 22.06.2010 року була винесена постанова ВІ № 151847 за якою ОСОБА_1 був підданий штрафу в розмірі 255 грн за правопорушення по ч.1 ст. 122 КУпАП.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дала пояснення аналогічні пояснення позивача.
З пояснень позивача, свідка, протоколу про адмінправопорушення вбачається, що в його діях порушення, передбачене п.12.4. ПДР України, відсутнє.
Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (а таким є відповідач) обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності накладається на відповідача.
В даному випадку відповідач не скористався своїм правом що до подання заперечень на адміністративний позов і відповідно не виконав свого обов'язку по доказуванню правомірності рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що вина позивача в порушенні вимог п.12.4. ПДР України не доведена, а тому в його діях склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 122 КУпАП відсутній і постанова ВІ № 151847 від 22.06. 2010 року у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є незаконною і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 122, 256, 283, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 71, 128, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову ВІ № 151847 від 22.06. 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС Кобеляцької роти ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області Неповинних Олександра Анатолійовича про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу розміром 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до Онуфріївського районного суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Онуфріївського
районного суду
Кіровоградської області В.Д. Шелесько