Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
06.08.2010 р. Справа № 2а-3559/10/1470
м. Миколаїв
17:40
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області
(вул. Революції, 36, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200)
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Дружба»
(вул. Кірова, 72, с. Лиса Гора, Первомайський район, Миколаївська область, 55250)
про стягнення заборгованості по страховим внескам
Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 4277,70 гривень.
До суду надійшло клопотання позивача про підтримку позову у повному обсязі та розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (арк.спр.16).
Відповідач заперечень на позов не надав.
Судом надсилалися повідомлення за місцезнаходженням відповідача, але він в судові засідання не з'являвся.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглядаючи адміністративну справу в порядку письмового провадження, суд досліджував письмові докази, надані позивачем, та прийшов до такого висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Дружба» зареєстроване як юридична особа Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області (арк.спр.9).
Відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач як страхувальник повинен самостійно обчислювати страхові внески застрахованих осіб на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).
28.05.10 р. відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень 2010 року, в якому ним самостійно відображена заборгованість по страховим внескам на загальну суму 4277,70 гривень (арк.спр.13).
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону відповідач (страхувальник) зобов'язаний сплачувати страхові внески, самостійно ним нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не сплачено самостійно відображеної суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (арк.спр.6).
Таким чином, загальна заборгованість відповідача складає 4277,70 грн., про що свідчить обґрунтований розрахунок заборгованості, наданий позивачем (арк.спр.7).
В порядку, передбаченому ч.3 ст.106 Закону № 1058, позивачем була виставлена вимога про сплату недоїмки (арк.спр.12), яку відповідачем отримано 08.05.10 р. (арк.спр.11), але заборгованість залишилась непогашеною.
Правом на оскарження вимоги до суду, в порядку передбаченому ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач не скористався, доводів щодо її необґрунтованості не надав, її законність не заперечував ні під час цього судового розгляду, ні раніше. Таким чином, вимога про сплату недоїмки, відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є узгодженою.
Згідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідачем не надано суду доказів про погашення заборгованості, що є предметом даного адміністративного спору.
Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно зі ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб'єктом владних повноважень та повноважений звертатися з позовом до адміністративного суду (ст.ст.4, 17 КАС України).
Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Дружба» (вул. Кірова, 72, с. Лиса Гора, Первомайський район, Миколаївська область, 55250) на користь управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 4277,70 гривень.
3. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.В. Біоносенко