22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/23255/21
адміністративне провадження № К/990/30627/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №640/23255/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні з 19 листопада 2019 року по день постановлення рішення на зарплатний картковий рахунок.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року, позов задоволено частково: стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, що становить 277096,98 грн. з вирахуванням при виплаті встановлених податків та зборів. В задоволенні решти позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року касаційні скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №640/23255/21 повернуто особі, яка їх подала.
07 листопада 2022 року до Суду вчергове надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №640/23255/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора посилається на наявність підстав для відкриття касаційного провадження, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 117 КАС України, без урахування висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17, від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 806/345/16, від 18.07.2018 у справі № 825/325/16, від 04.04.2018 у справі № 524/1714/16-а та Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 569/11319/19, а саме: не враховано висновки щодо застосування принципу співмірності заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача.
Водночас Суд критично оцінює зазначені доводи скаржника, оскільки зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що суди попередніх інстанцій врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, зокрема, в частині визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, за яких суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника.
Також у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на неправильне застосування апеляційним судом статті 117 КЗпП України у співвідношенні зі статтею 13 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування вказаних норм у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Проте, всупереч зазначених вимог, заявником не указано у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
З огляду на зазначене, Суд визнає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
З урахуванням викладеного, клопотання про зупинення виконання судових рішень та поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №640/23255/21 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська