22 листопада 2022 року
м. Київ
справа №420/23850/21
адміністративне провадження №К/990/31081/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 420/23850/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, протоколу, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
09 листопада 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
30 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати протокол та рішення 15 кадрової комісії від 13 вересня 2021 року з атестації прокурорів місцевих прокуратур про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури №2325-к від 20 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області з 30 жовтня 2020 року або на рівнозначній посаді в органах прокуратури;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 жовтня 2021 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора визначити уповноважену кадрову комісію для призначення дати, місця тестування у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №98 від 13 вересня 2021 року про неуспішне проходження атестації прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Одеської обласної прокуратури №2325-к від 20 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області з 29 жовтня 2021 року.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області з 29 жовтня 2020 року.
Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2021 року по 15 липня 2022 року в сумі 66 042,24 грн (375, 24 грн.* 176 днів) з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та в частині стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 992,40 грн.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржник, оскаржуючи судові рішення в суді касаційної інстанції, покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідач зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду цієї категорії справ з урахуванням обставин наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Скаржник зазначає про необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування:
- пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 у взаємозв'язку з пунктом 7 розділом І, пунктом 2 розділу V цього Порядку;
- пункт 16 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв'язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу);
- пункту 17 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - в контексті «підставності» і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача.
пункту 7 розділу 1 Порядку № 221 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) щодо застосування положення про заборону повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, а також застосування п. 7 розділу І Порядку № 221 про можливість призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складення було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
Отже, скаржником викладено підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з касаційною скаргою відповідач подав заява про поновлення процесуального строку. В цій заяві скаржник зазначає, що повний текст постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/23850/21 виготовлено та підписано 14 вересня 2022 року.
Вперше касаційну скаргу, як зазначає відповідач, подано 07 жовтня 2022 року в межах строку на касаційне оскарження, проте ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржникові.
Скаржник вказує, що в ухвалі Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Отже, Суд дійшов висновку, що повторно касаційну скаргу подано без зайвих зволікань, тому строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі підлягає поновленню.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329, 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Поновити Офісу Генерального прокурора строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 420/23850/21.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 420/23850/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, протоколу, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/23850/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, протоколу, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова