22 листопада 2022 року
м. Київ
справа №826/17709/14
адміністративне провадження №К/990/28444/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., розглянувши клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №826/17709/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про скасування наказу та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №1512к від 24 жовтня 2014 року про звільнення його з посади першого заступника прокурора Одеської області;
поновити позивача на посаді першого заступника прокурора Одеської області з 25 жовтня 2014 року;
стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 25 жовтня 2014 року і до моменту поновлення на публічній службі;
зобов'язати відповідача поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України №1512к від 24 жовтня 2014 року про звільнення позивача з посади першого заступника прокурора Одеської області.
Поновлено позивача на посаді першого заступника прокурора Одеської області з 25 жовтня 2014 року.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 25 жовтня 2014 року по 03 березня 2021 року в розмірі 1 235 769,75 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року апеляційні скарги відповідачів - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу позивача - задоволено частково.
Абзац 4 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року змінено та викладено його у наступній редакції:
«Стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2014 року по 03 березня 2021 року в розмірі 2 492 135,67 грн)».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
17 жовтня 2022 року Офіс Генерального прокурора втретє засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, змінити та зменшити розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №826/17709/14.
Разом із касаційною скаргою Офіс Генерального прокурора подав клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року.
Заявник зазначає, що для забезпечення рівності сторін та попередження безпідставного стягнення бюджетних коштів є необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частина друга статті 375 КАС України).
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення має на меті не допустити порушення права, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
Вирішуючи подане клопотання, суддя виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Для зупинення виконання судового рішення, а так само зупинення його дії, що допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Враховуючи те, що наведені заявником обставини не є достатніми для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 340, 375 КАС України,
Відмовити Офісу Генерального прокурора у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №826/17709/14.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур