22 листопада 2022 року
м. Київ
справа №240/36090/21
адміністративне провадження №К/990/30504/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Данилевич Н.А, Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №240/36090/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №89 «Про неуспішне проходження прокурором атестації»;
визнати протиправним та скасувати наказ керівника Житомирської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року №470к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 21 жовтня 2021 року у зв'язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації;
поновити позивача на посаді прокурора Коростенської окружної прокуратури Житомирської області та органах Житомирської обласної прокуратури у зв'язку із зміною назви органу, з 22 жовтня 2021 року;
стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь позивача, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 22 жовтня 2021 року по день поновлення на посаді.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №89 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», прийняте відносно прокурора Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Житомирської області від 20 жовтня 2021 року №470к про звільнення позивача з посади прокурора Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області та з органів Житомирської обласної прокуратури з 21 жовтня 2021 року.
Поновлено позивача на посаді прокурора Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області та в органах Житомирської обласної прокуратури з 22 жовтня 2021 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України.
Стягнуто з Житомирської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 22 жовтня 2021 року по 16 червня 2022 року включно в сумі 66448,14 грн, з відрахуванням податків та зборів.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді прокурора Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області та в органах Житомирської обласної прокуратури з 22 жовтня 2021 року та в частині стягнення заробітної плати в межах стягнення за один місяць.
У задоволенні решти позовних вимог, а саме щодо поновлення позивача на посаді прокурора Коростенської окружної прокуратури Житомирської області та органах Житомирської обласної прокуратури у зв'язку із зміною назви органу - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської обласної прокуратури на користь позивача документально підтверджені судові витрати у сумі 908 грн.
03 листопада 2022 року Офіс Генерального прокурора засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування:
пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України Закону №113-ІХ - щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 у взаємозв'язку з п.7 розділу І, п. 2 розділу V цього Порядку;
пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України Закону №113-IX - в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв'язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (ненабрання мінімального прохідного балу);
пункту 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України Закону №113-ІХ - в контексті підставності і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача;
пункту 7 розділу I Порядку 221 щодо можливості повторного проходження іспиту після його неуспішного складання.
Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329 - 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №240/36090/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/36090/21.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: Н.А. Данилевич
С.А. Уханенко