21 листопада 2022 року Справа № 926/4547/22
Суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександр Сергійович, розглянувши матеріали за позовом, де
позивач ОСОБА_1
відповідач Мале підприємство «Каштан»
про скасування рішення загальних зборів та визнання права власності на 3 частки у Малому підприємстві «Каштан»
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Малого підприємства «Каштан» в якій просить суд:
- скасувати усі рішення загальних зборів №4 МП «Каштан», які оформлені протоколом від 22.12.2007 року про виключення мого чоловіка, ОСОБА_2 та моєї свекрухи ОСОБА_3 із засновників МП « Каштан» , як незаконні;
- скасувати установчий договір малого підприємства « Каштан» (в новій редакції) від 24 січня 2008 року та скасувати всі рішення зборів засновників МП «Каштан» , які оформлені протоколом без номеру від 24 січня 2008 року, як незаконні;
- скасувати державну реєстрацію змін, номер запису 10351050005000330 від 04.02.2008 року до установчих документів МП «Каштан», вчинених державним реєстратором Реєстраційної служби Сокирянської районної державної адміністрації, Чернівецької області;
- визнати за мною, ОСОБА_1 , як спадкоємицею, право власності на 3/три/ частки у статутному капіталі МП «Каштан» , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з:
- 1 частка, яка належала моєму чоловікові, ОСОБА_2 , як одному із засновників МП «Каштан» відповідно до установчих документів при створенні МП «Каштан» та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №654234 від 18.04.1994 року;
- 1 частка, яка була моєму чоловікові ОСОБА_2 відчужена ОСОБА_4 , про що було 01 грудня 2005 року нотаріально засвідчено приватним нотаріусом Кельменецького районного нотаріального округу Лакустою В.І.;
- 1 частка, яку мій чоловік успадкував після смерті його матері, тобто моєї свекрухи, відповідно до заповіту ОСОБА_3 від 08 червня 2007 року , посвідченого секретарем Романківецької сільської ради Ваданюком В.В.;
- зобов'язати державного реєстратора Сокирянської міської територіальної громади внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та установчих документів МП «Каштан» про набуття мною, ОСОБА_1 , як спадкоємицею, мого покійного чоловіка, спадкодавця ОСОБА_2 права власності на 3/три/частки у статутному капіталі МП «Каштан».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2022 року, позовну заяву №926/4547/22 передано судді Тинку О.С.
Суд дослідивши та вивчивши подані матеріали позову та доданих до нього документів, приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Відповідно до пункту 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно статті 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 , на підтвердження права на звернення до суду із позовом посилається на те, що вона є єдиною спадкоємицею свого покійного чоловіка - ОСОБА_2 , якого разом з його мамою спірним рішенням загальних зборів відповідача всупереч статуту Малого підприємства «Каштан» виключено зі складу засновників підприємства.
Згідно статей 1216 та 1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 1269 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України).
В матеріалах позовної заяви містяться: заява ОСОБА_1 № 166 від 10 червня 2022 року про прийняття спадкового майна; заява ОСОБА_5 № 169 від 14 червня 2022 року про відмову у прийнятті спадкового майна та Довідка про склад спадкоємців № 248/02-14 від 15 липня 2022 року, що видана приватним нотаріусом Гапчуком В.В., в якій вказується, що ОСОБА_1 станом на 15 липня 2022 року є єдиним спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_2 .
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина 1 статті 1296 Цивільного кодексу України).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого продовжено. Нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 (далі - Постанова) з відповідними змінами та доповненнями.
Згідно пункту 3 Постанови КМУ №164 від 28 лютого 2022 року (зі змінами від 24 червня 2022 року) перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Постановою КМУ від 26 квітня 2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Як вбачається із Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 13 січня 2022 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття в 10 місяців, строк для прийняття спадщини сплив 13 листопада 2022 року.
Згідно статті 66 Закону України «Про нотаріат», на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 10 статті 67 Закону України «Про нотаріат» унормовано, що свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.
Відповідно до частини 1 статті 1298 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
З огляду на вищевикладене, після спливу строку у 10 місяців для прийняття спадщини або відмови від її прийняття ОСОБА_1 набула можливості звернутись до нотаріуса за отримання свідоцтва про прийняття спадщини.
Однак, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви означеного свідоцтва про прийняття спадщини, а відтак, суд вважає, що позивачем до позову не додано доказів того, що на момент звернення до суду (21 листопада 2022 року) ОСОБА_1 успадкувала спадкове майно ОСОБА_2 - колишнього засновника Малого підприємства «Каштан».
Відповідно до пункт 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, яка не довела, що має право її підписувати, у зв'язку з чим позовну заяву і додані до неї документи слід повернути заявнику.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути позовну заяву (вх. №4547 від 21 листопада 2022 року) та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Повний текст ухвали складено та остання підписана 21 листопада 2022 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, визначені ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя О.С. Тинок