58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
16 листопада 2022 року Справа № 926/3236/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд”
до відповідача Державного підприємства “Неполоковецький комбінат хлібопродуктів”
про зобов'язання повернути в натурі майно - 57 147 кг. пшениці м'якої (4 класу)
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Паращук Д.В.
Представники сторін:
від позивача - адвокат Шалар І.В.;
від відповідача - Кошман О.В.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Державного підприємства “Неполоковецький комбінат хлібопродуктів” про зобов'язання повернути в натурі майно - 57 147 кг. пшениці м'якої (4 класу).
Позов обґрунтований тим, що 18 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” (поклажодавець) та Державним підприємством “Неполоковецький комбінат хлібопродуктів” (зерновий склад) укладено договір складського зберігання зерна № 32-03, згідно умов якого позивач передав відповідачу 57 147 кг. пшениці м'якої (4 класу).
Далі позивач вказує, що відповідач безпідставно продовжує зберігати майно та ігнорує вимоги позивача щодо його повернення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2022 року, судову справу № 926/3236/22 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02 вересня 2022 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21 вересня 2022 року.
Ухвалою суду від 21 вересня 2022 року відкладено підготовче засідання на 11 жовтня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2022 року відкладено підготовче засідання у справі № 926/3236/22 на 26 жовтня 2022 року.
Ухвалою суду від 26 жовтня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; в судовому засіданні оголошено перерву до 16 листопада 2022 року.
27 жовтня 2022 року до канцелярії суду надійшла заява відповідача про визнання позову.
У поданій заяві представник відповідача вказує, що в останнього відсутні жодні заперечення по суті позову та позовні вимоги визнаються в повному обсязі, оскільки по даним бухгалтерського обліку відповідача дійсно рахується зерно пшениці (4 класу) позивача в кількості 57 147 кг.
У судовому засіданні 16 листопада 2022 року адвокат позивач підтримав позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 16 листопада 2022 року підтримав подану заяву про визнання позову.
Подана заява відповідача про визнання позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає її.
Частиною 3 та 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалам.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 16 листопада 2022 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, дослідивши матеріали справи, суд
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, 18 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” (поклажодавець) та Державним підприємством “Неполоковецький комбінат хлібопродуктів” (зерновий склад) укладено договір складського зберігання зерна № 32-03.
Відповідно до частини 1 статті 957 ЦК України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Згідно пунктів пунктів 1.1 - 1.4 Договору, зерновий склад приймає від Поклажодавця олійні та зернові культури фактичної якості (крім випадків обумовлення граничних показників) та зобов'язується за плату зберігати, надати послуги по доробці зерна і відвантажити передане на зберігання зерно поклажодавцеві чи його довіреній особі, згідно графіків поставки та відвантаження, погоджених сторонами. Зерновий склад приймає на зберігання олійні та зернові культури за місцем розташування складських приміщень Зернового складу за адресою: смт. Неполоківці, Кіцманського району, Чернівецької області. Фактичні обсяги зерна, що передаються на зберігання на зерновий склад визначаються при безпосередній його передачі на зберігання та оформленні складської квитанції, яку зерновий склад зобов'язаний видати на однорідну партію зерна, що надійшла протягом оперативної доби. Поставка зерна сої, кукурудзи, соняшнику та гороху проводиться згідно попередньо узгодженого сторонами графіку постачання зерна.
За умовами пункту 3.3 Договору, зерновий склад зобов'язаний: прийняти від Поклажодавця зерно за фізичною вагою, визначити його вагу та якість на момент поставки; повернути Поклажодавцю зерно по фактичних якісних показниках, визначених після проведення робіт по доробці зерна; відвантажити зерно на автомобільний та залізничний транспорт після одержання відповідного письмового розпорядження Поклажодавця, узгодження з ним терміну відвантаження та проведення повного розрахунку із Зерновим складом; Повернути зерно за першою вимогою Поклажодавця у разі, коли передбачений договором строк зберігання ще не закінчився з обовязковим попереднім погодженням із Зерновим складом графіку відвантаження; забезпечити доступ поклажодавця до зерна протягом строку його зберігання.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що зерновий склад немає права розпоряджатися зерном (його частиною) Поклажодавця, за винятком випадків, передбачених п. 8.2 даного договору.
Відповідно до пунктів 7.1 - 7.3 Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє до повного його виконання. Зерно передається зерновому складу на відповідальне зберігання терміном до “01” червня 2021 року. Зберігання зерна понад строк, встановлений цим договором, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди про продовження терміну дії договору.
Як вбачається з Товарно-транспортних накладних № 10, 11 від 18 серпня 2020 року, позивач відвантажив відповідачу 57 147 кг. пшениці (4 класу).
Крім цього, факт зберігання відповідачем пшениці підтверджується Витягом № 15008 з реєстру складський документів на зерно від 17 травня 2021 року.
Відповідно частини до 1, 2 статті 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Згідно статті 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Пунктом 3.3.6. Договору унормовано, що зерновий склад зобов'язаний повернути зерно за першою вимогою Поклажодавця у разі, коли передбачений договоом строк зебрігання ще не закінчився з обов'язковим попереднім погодженням із Зерновим складом графіку відвантаження.
Так, 14 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення зерна та погодження графіку його відвантаження.
Однак, ДП “Неполоковецький комбінат хлібопродуктів” проігнорувало означену вимогу позивача.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно приписів статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на докази наявні в матеріалах справи та визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 129 ГПК України, у випадку задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2022 року статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.
Згідно частини 9 статті 129 ГК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, з огляду на залишення без розгляду відповідачем письмової вимоги про повернення зерна та неправильні дії, що призвели до розгляду справи в суді, суд дійшов висновку судовий збір у розмірі 2 481,00 грн покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 191-196, 219, 222, 231-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Державне підприємство “Неполоковецький комбінат хлібопродуктів” (59330, Чернівецька обл., Кіцманський р-н., смт. Неполоківці, вул. Магістральна, 43, код ЄДРПОУ 00957152) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” (58009, м. Чернівці, провул. Миколаївський, 9, код ЄДРПОУ 41483735) в натурі майно, а саме 57 147 кг. пшениці м'якої (4 класу).
3. Стягнути з Державного підприємства “Неполоковецький комбінат хлібопродуктів” (59330, Чернівецька обл., Кіцманський р-н., смт. Неполоківці, вул. Магістральна, 43, код ЄДРПОУ 00957152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” (58009, м. Чернівці, провул. Миколаївський, 9, код ЄДРПОУ 41483735) 2 481,00 грн судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано - 21 листопада 2022 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк