29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" листопада 2022 р.Справа № 924/901/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до Акціонерного товариства „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз”,
м. Хмельницький
про стягнення 4 895 239,07 грн.
Представники сторін
позивача - Косинська Л. - в режимі ВКЗ
відповідача - Доценко О. - згідно свідоцтва
В судовому засіданні постановляється вступна та резолютивна частина ухвали.
встановив: рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.01.2022р. по справі №924/901/21 у позові АТ „Укртрансгаз” до АТ „Хмельницькгаз” про стягнення 4 895 239,07 грн. було відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. по справі № 924/901/21 апеляційну скаргу АТ „Укртрансгаз” задоволено, рішення господарського суду Хмельницької області від 13.01.2022р. скасовано, прийнято нове рішення, яким стягнуто з АТ „Хмельницькгаз” 3 812 637,41 грн. основного боргу, 498 344,29 грн. пені, 187 884,23 грн. 3% річних, 396373,14 грн. інфляційних втрат та 73 428,59 грн. судового збору за розгляд позовної заяви, 110 142,88 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
02.11.2022р. АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз” звернувся до господарського суду Хмельницької області із заявою за вх.№05-22/6193/22 про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21 терміном на 1 рік до 13.10.2023 року.
03.11.2022р. матеріали справи №924/901/21 повернуто до господарського суду Хмельницької області за вх.№05-22/455/22.
Ухвалою від 08.11.2022р. заяву АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз” про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21 терміном на 1 рік до 13.10.2023 року було призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.11.2022р.
Представник заявника в судому засіданні 14.11.2022р. підтримав заяву про відстрочення виконання судового рішення по справі, посилаючись на наявність обставин, які можуть ускладнити виконання постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду у справі №924/901/21 та роблять таке виконання неможливим без істотного погіршення і без того вкрай важкого фінансового стану АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз”, що ставить під загрозу подальшу діяльність, що, в свою чергу може призвести до неможливості виконання функцій оператора газорозподільної системи.
Заявник вказує, що метою звернення із заявою про відстрочку є потреба у захисті загального економічного інтересу, який становлять послуги у сфері функціонування ринку природного газу, зокрема послуги з розподілу природного газу (Постанова КМУ №420 від 23.05.2018 „Про затвердження переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес”) під час воєнного стану.
Заявник просить суд врахувати, що відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року, вих.№2024/02.0-7.1, військову агресію Російської Федерації проти України визнано форс-мажорними обставинами з 24.02.2022 року.
Вказує, що воєнний стан, запроваджений Указом Президента України № 64/2022 з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, одночасно призвів до складних умов господарської діяльності підприємства, яке є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність Хмельницької області, особливо в період початку опалювального сезону 2022-2023 рр.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України „Про критичну інфраструктуру” до життєво важливих функцій та/або послуг, належать, зокрема енергозабезпечення. На сьогодні, захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України, тому забезпечення роботи газорозподільної системи у воєнний час є одним з пріоритетних завдань українського Уряду.
Заявник вказує, АТ „Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» під час воєнного стану докладає усіх зусиль для збереження можливості забезпечувати роботу підприємства в нормальному режимі та продовжувати надавати послуги з розподілу природного газу споживачам усіх категорій, у тому числі для об'єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об'єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності регіону; аварійні бригади працюють на безперервній основі, технічний персонал на постійній основі забезпечує аварійне відновлення пошкоджених ділянок газопроводу та забезпечує стале функціонування газопостачання в зоні ліцензованої діяльності.
При цьому, починаючи із 10 жовтня 2022 року по всій території України (де Хмельницька область не стала виключенням) здійснюються масовані ракетні обстріли підприємств енергетичної інфраструктури на відновлення якої потрібен як час так і значні фінансові витрати. А отже Товариство має бути готове в будь-який час для реагування та негайного відновлення пошкоджених об'єктів газової системи області (в разі такого руйнування).
Просить суд врахувати, що з метою забезпечення потреб Збройних Сил України, сил територіальної оборони та постраждалих від збройної агресії та соціальною незахищених осіб, АТ„Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз” вживає заходи щодо надання безоплатно паливно-мастильних матеріалів для задоволення потреб військових частин, розміщених на території Хмельницької області та територіальній обороні Хмельницької області, а також використовує паливно-мастильні матеріали для транспортування гуманітарної допомоги власними транспортними засобами.
Також Товариством було передано для потреб Збройних Сил України рухомий склад, постійно передається гуманітарна допомога, медичні засоби, протягом вересня 2022 було передано на потреби ЗСУ 850 буржуйок.
При цьому, вказані витрати в умовах мирного часу були б використані товариством для забезпечення власних потреб в господарській діяльності.
Крім того, заявник посилається на дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку із систематичними неплатежами за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб, що підтверджено Балансом (форма №1) станом на 30.06.2022р. (дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 97 172 тис. грн. (на початок звітного періоду така заборгованість складала 32 079 тис. грн.). При цьому, заборгованість населення перед Товариством за розподіл природного газу складає 25 007 330,81 грн.
Заявник звертає увагу суду на те, що згідно Закону України „Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування” врегульовано правовідносини на ринку природного газу та у сферах тепло- та гарячого водопостачання на час дії воєнного стану, зокрема запроваджено комплекс компенсаторних механізмів для покриття збитків та втрат відповідних суб'єктів господарювання, зумовлених впровадженням мораторію на зростання тарифів та цін, застосуванням інших інструментів державного регулювання, а також наслідками військових дій на усій території України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Такі обставини призводять до неможливості стягнення заборгованості з вказаних суб'єктів господарювання в примусовому порядку за процедурою, передбаченою Законом України «Про виконавче провадження», що також призводить до відповідних обмежень стягувана та очікувань на врегулювання заборгованості за рахунок компенсаторного механізму встановленого Законом в майбутньому.
Крім того, АТ „Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз», як оператор газорозподільних систем, має законодавчо передбачене право на врегулювання несплаченої станом на 31.12.2020 року заборгованості перед АТ “Укртрансгаз»” по договору транспортування природного газу N91512000715 від 17.12.2015р. відповідно до Закону України від 14 липня 2021 року №1639-ІХ „Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”.
Із врахуванням вищенаведеного, заявник просить задовольнити заяву та відстрочити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21 терміном на 1 рік до 13.10.2023 року
Представник позивача (АТ „Укртрансгаз”) в судовому засіданні та у письмових запереченнях від 03.11.2022р., від 14.11.2022р. просить відмовити заявнику у відстрочці, посилаючись на те, що заявник фактично ухиляється від виконання рішення суду щодо сплати заборгованості, яка виникла ще до введення в дію воєнного стану та форс-мажорних обставин, а саме за період травень-грудень 2019р. за невиконання договору на транспортування природного газу №1512000715 від 17.12.2015р.
Позивач вказує, що відповідач мав достатньо часу та можливості для належного виконання договірних зобов'язань перед позивачем, а надання відстрочки виконання рішення суду поза межами встановленого законом терміну порушує принцип „справедливої рівноваги” та „справедливого балансу” у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та суперечитиме положенням чинного законодавства, які визначають обов'язковість виконання судових рішень протягом розумних строків.
Також, важка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією, носить загальний характер, а не тільки є обтяжливою для відповідача.
Щодо посилання відповідача на збільшення дебіторської заборгованості населення та юридичних осіб через воєнний стан в країні, то наявність заборгованості у споживачів перед боржником надають право останньому захистити свої порушені права в судовому порядку та після отримання рішення суду вжити заходів з примусового стягнення заборгованості зі споживачів.
Не погоджується із твердженням відповідача про те, що заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”, оскільки відповідачем не було вжито жодних заходів та не пройдено процедурні етапи з моменту набрання чинності Законом.
Позивач вказує, що складне фінансове становище боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.
В п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, який не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів (правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України № 41/510 від 23.03.2010).
Також вважає, що боржником не надано доказів, які б могли підтвердити виняткові обставини в контексті розгляду даної заяви, оскільки показники, які зазначені у фінансовій звітності боржника, є результатом його господарської діяльності, а відповідно таке підприємство має самостійно нести відповідальність за неналежне планування своєї господарської діяльності та не повинно порушувати права інших господарюючих суб'єктів, передбачену законодавством України.
Відтак, просить суд відмовити відповідача у заяві про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву за вх.№05-22/6193/22 про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21 терміном на 1 рік до 13.10.2023 року, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Савіцький проти України” (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі „Фуклев проти України”, заява № 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Приписами ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку, відстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).
Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.
Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
При цьому, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк.
При цьому, необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Так, відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Із поданих суду матеріалів та обґрунтувань необхідності відстрочення судового рішення по даній справі судом встановлено, що АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз” є суб'єктом природної монополії та на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП №857 від 29.06.2017р. (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП №1323 від 02.07.2019р.) та Статуту товариства, здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Хмельницької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про природні монополії”, сферами діяльності суб'єктів природних монополій, серед іншого є розподіл природного і нафтового газу трубопроводами.
Відповідно до Статуту АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз”, останнє створено з метою задоволення попиту споживачів на послуги розподілу природного газу, предметом діяльності якого, є, зокрема створення, технічне обслуговування і експлуатація газових мереж, споруд, обладнання і приладів для газопостачання природного і скрапленого газу; виконання ремонтів газопроводів, газових приладів і пристроїв, локалізація і ліквідація аварійних ситуацій тощо. Здійснюючи відповідну діяльність Товариство зобов'язане забезпечувати безперебійне та безаварійне надання послуг, утримувати газові мережі, споруди на них, систему газопостачання та газифікації в належному стані.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. вих.№2024/02.0-7.1, військову агресію Російської Федерації проти України визнано форс-мажорними обставинами починаючи з 24.02.2022 року.
Згідно зазначеного листа, Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 годин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні”.
Згідно із Законом України „Про затвердження Указу Президента України „Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб.
Дане підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
При цьому, АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз” є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність, і відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України „Про критичну інфраструктуру” належить до життєво важливих функцій енергозабезпечення.
Судом також враховується важке фінансове становище відповідача, що підтверджено його фінансовою звітністю - Баланс (форма №1) станом на 30.06.2022р., відповідно до якої дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 97 172 000,00 грн., на початок звітного періоду така заборгованість складала 32 079 000,00 грн., заборгованість населення перед відповідачем за послуги з розподілу природного газу становлять 25 007 330,81 грн.
За таких обставин, враховуючи важкий фінансовий стан АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз”, наявність форс-мажорних обставин у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, приймаючи до уваги інтереси та рівновагу обох сторін, суд вважає за можливе відстрочити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21.
На думку суду, надання відстрочення виконання судового рішення забезпечить боржнику можливість для поступового накопичення та погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів.
Разом з тим суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.
При цьому суд враховує, що відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при можливості забезпечувати безперебійне та безаварійне надання послуг, утримувати газові мережі, споруди на них, систему газопостачання та газифікації в належному стані, зважаючи на можливість оплатити наявний борг у наступному році із грошових надходжень від споживачів.
Судом приймається до уваги, що дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з відстроченням сплати боргу. Суд враховує, що інтерес стягувача полягає в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, однак ненадання відстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, оскільки існує ризик припинення та/або призупинення діяльності відповідача, що може вплинути на безперебійне та безаварійне надання послуг споживачам.
Поряд з цим суд, вирішуючи питання щодо строку відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21, враховуючи баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, доходить висновку про задоволення заяви АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз” та відстрочення судового рішення до 13.10.2023 року.
Суд приходить до висновку, що відстрочення виконання рішення у вищевказаний спосіб не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись ст. ст. 234, 331, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз” за вх.№05-22/6193/22 від 02.11.2022р. про відстрочення виконання судового рішення по справі №924/901/21 задовольнити.
Відстрочити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21 терміном на 1 (один) рік до 13.10.2023 року.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.11.2022р.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 1 прим. - до матеріалів справи