про повернення заяви про скасування судового наказу
"22" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3451/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕІР» про скасування судового наказу у справі № 916/3451/21
за заявою: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕІР» (вул. Михайлівська, буд. 20 кв.24, м. Одеса, 65005)
про стягнення 167130,81 грн
12.11.2021 до Господарського суду Одеської області від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕІР» заборгованості з орендної плати за договором оренди нежилого приміщення від 18.06.2019 №408/19 в сумі 163180,12 грн та пені в сумі 3950,69 грн.
За результатом розгляду вищевказаної заяви, 17.11.2021 судом був виданий судовий наказ.
Відповідно до статті 156 ГПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З матеріалів справи №916/3451/21 вбачається, що вищевказаний судовий наказ від 17.11.2021 разом із заявою про видачу судового наказу та доданими до заяви доказами було направлено на адресу боржника, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Михайлівська, буд. 20 кв. 24, м. Одеса, 65005, 18.11.2021.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6511913545172 (вх. ГСОО №28663/22 від 26.11.2021) вбачається, що копію судового наказу було отримано боржником під розпис 23.11.2021.
Частиною 1 статті 157 ГПК України передбачено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Отже, приймаючи до уваги, що боржником не було подано до суду у визначені вищевказаними нормами законодавства строки заяви про скасування судового наказу від 17.11.2021 у справі №916/3451/21, останній набрав законної сили 14.12.2021 та 21.12.2021 оригінал судового наказу було видано представнику стягувача нарочно.
Водночас, 18.11.2022 боржником було подано суду заяву про скасування судового наказу та заявлено суду клопотання про поновлення строків для його подання. Так, у заяві про скасування судового наказу боржник повідомляє, що судовий наказ ним не було отримано, про існування даного наказу стало відомо після накладення арештів виконавчою службою на рахунки товариства.
Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до пункту 94 Правил надання послуг поштового зв'язку порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок», цих Правил. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти. У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.
Наведене свідчить про те, що абонент самостійно визначає як організувати відносини з оператором поштового зв'язку, щоб забезпечити отримання надісланої йому кореспонденції. Зокрема, абонент-юридична особа може укласти договір та встановити абонентську скриньку, може отримувати кореспонденцію безпосередньо у відділенні поштового зв'язку.
Вручення поштового відправлення, поштового переказу - це виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу. Повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 2, 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Системний аналіз Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить про те, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення відповідальним працівником пошти. Таким чином, перевірка документів, що посвідчують особу адресата особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв'язку. Добросовісне виконання працівниками "Укрпошти" своїх службових обов'язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного (наприклад, такі, як квитки про виїзд з території населеного пункту чи країни або інші докази, які свідчать про відсутність отримувача за адресою, вказаною в повідомленні про вручення поштового повідомлення).
Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 30.11.2020 у справі №806/1943/18.
Отже, суд зауважує на тому, що відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє лист, та адресатом перебувають поза контролем відправника, тобто відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі, у зв'язку з чим відправник не може відповідати за доставку кореспонденції. Водночас у разі доставки рекомендованого відправлення, на адресу відправника повертається повідомлення про вручення. У разі повернення повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про доставку (вручення) відповідному адресату за належною адресою, презюмується, що воно отримано уповноваженою особою. Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги надіслання поштового відправлення боржника за належною адресою, повернення відповідного повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення до суду з відміткою про доставку (вручення) адресату та відсутність у матеріалах справи жодного доказу на підтвердження порушення оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань боржника на неотримання ним копії судового наказу разом із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами.
При цьому, суд відзначає, що можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Між тим, до заяви про скасування судового наказу боржником не подано суду доказів на підтвердження викладених обставин невручення та вчинення боржником усіх можливих дій, спрямованих на вчасне подання заяви про скасування судового наказу.
Приймаючи до уваги, що боржником не доведено обставину поважності причин пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу від 17.11.2021 у справі №916/3451/21, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕІР» про поновлення строку для подання заяви про скасування зазначеного судового наказу.
За цих обставин, враховуючи, що заяву про скасування судового наказу від 17.11.2021 у справі №916/3451/21 боржником було подано до суду з порушенням строку, визначеного вищевказаними нормами законодавства, а у задоволенні клопотання про поновлення цього строку боржнику відмовлено, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕІР» про скасування судового наказу Господарського суду Одеської області від 17.11.2021 у справі №916/3451/21 разом з доданими до неї доказами підлягає поверненню боржнику на підставі ч.2 ст.158 ГПК України.
Керуючись ст.ст.157, 158, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕІР» про поновлення строку на подання заяви про скасування виданого Господарським судом Одеської області судового наказу від 17.11.2021 у справі №916/3451/21 - відмовити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬДЕІР» про скасування судового наказу Господарського суду Одеської області від 17.11.2021 у справі №916/3451/21 разом з доданими до заяви доказами - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили 22.11.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Додаток: заява про скасування судового наказу на 3 (трьох) аркушах; додатки до заяви на 20 (двадцяти) аркушах.
Суддя Д.О. Бездоля