Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
03.08.2010 р. Справа № 2а-3859/10/1470
м.Миколаїв
09:50
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
при секретарі Богзі Н.А.,
представника позивача: Єрошкіна Л.В. -дов. №2/9/10-00 від 11.01.10р.
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029
доСПД ОСОБА_2, АДРЕСА_1
простягнення заборгованості з єдиного податку в сумі 400,00 грн.,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку на суму 400,0 грн. за жовтень -листопад 2009 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності.
Ухвала суду від 17.06.2010 та позовна заява з додатком направлені за юридичною адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи про незнаходження відповідача за вказаною адресою (арк.спр.21-32).
Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.спр.15). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.
У судовому засіданні 03.08.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Відповідач як фізична особа - підприємець зареєстрована Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 11.08.2008 за №25220000000042575 (арк.спр.8), перебуває на обліку в ДПІ в Заводському районі м.Миколаєва та є платником єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№746/99 від 28.06.1999 (надалі -Указ №746/99).
Оскільки, відповідач є платником єдиного податку, то у відповідності з ч.5 ст.2 Указу №746/99 повинен сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числі наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до ст.2 Указу №746/99 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Нарахування належної до сплати суми єдиного податку в картках особових рахунків фізичних осіб здійснюється на підставі встановлених місцевими радами ставок єдиного податку та чисельності найманих працюючих або членів сімей фізичної особи, які приймають участь у здійсненні підприємницької діяльності.
13.08.2008 відповідач подав заяву до ДПІ в Заводському районі м.Миколаєва про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік, та обрав такий вид діяльності, як роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладами, технічне обслуговування та ремонт автомобілів (класифікатор виду економічної діяльності 50.1, 50.2, 50.3) (арк.спр.6).
Рішенням Миколаївської міської ради від 18.08.2006 №4/14 «Про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб»встановлена ставка єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, які займаються даним видом діяльності в 2008 році в розмірі 200,00 грн. щомісяця. (арк.спр.9).
Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, за період з жовтня по листопад 2009 року, мав сплатити єдиний податок в загальній сумі 400,0 грн. Відповідач зазначену заборгованість не сплатив, в зв'язку з чим станом на 27.04.2010 вона скала 400,0 грн. (арк.спр.4).
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми пені сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи, що сума податкового зобов'язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженою у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Держави (місцевий бюджет Заводського району м.Миколаєва, р/р 34210379700003, банк - ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код 23626096) податковий борг зі сплати єдиного податку на суму 400,0 грн. за жовтень - листопад 2009 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 09серпня 2010 року