"14" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2066/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” (пр. Добровольського, 100, м. Одеса, 65025)
до відповідача: Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Комунального некомерційного підприємства “Консультативно-діагностичний центр №29” Одеської міської ради (вул. Академіка Заболотного, буд. 32А, м. Одеса, 65117) 2) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039,
про стягнення 132728,63 грн,за участю представників учасників справи:
від позивача: Брославець В.В.;
від відповідача: Танасійчук Г.М.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті внесків у розмірі 119509,14 грн, 3% річних у розмірі 2875,82 грн та інфляційні втрати у розмірі 10343,67 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем зобов'язань зі сплати щомісячних внесків на утримання (управління) будинку та прибудинкової території, як власника нежитлового приміщення №543, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 100.
27.09.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.103-131, т.1), в якому Одеська міська рада просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на таке: Одеська міська рада не є належним відповідачем у справі, оскільки приміщення, розташоване у багатоквартирному будинку, за адресою: пр. Добровольського, 100, м. Одеса, закріплено за третьою особою-1 на праві оперативного управління; приміщення за вказаною адресою є автономними, зі своїми власними інженерними мережами, які повністю обслуговуються працівниками КНП «КДЦ № 29» Одеської міської ради, яке має самостійні договори на водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових та небезпечних відходів; відповідач наголошує, що КНП «КДЦ № 29» не користується спільним майном багатоквартирного будинку та самостійно забезпечує свої потреби, а тому нарахування спірної заборгованості є безпідставним та несправедливим; позивачем не було подано до матеріалів справ кошторисів, які затвердженні рішеннями зборів співвласників щодо визначення розміру щомісячних внесків, крім цього позивачем не було зазначено переліку конкретних витрат з управління будинку, за які нараховано заборгованість; позивачем не надано доказів, які б підтвердили обставину щодо надання / отримання ОСББ житлово-комунальних послуг, в тому числі з утримання будинку та прибудинкової території; позивач намагається стягнути з відповідача двічі кошти за одну і ту саму послугу; відповідач вважає необґрунтованим здійснені позивачем нарахування сум 3% річних та інфляційних втрат, оскільки загальними зборами співвласників не встановлено строк їх оплати; відповідач наголошує, що позивачем не подано до матеріалів справи доказів щодо письмового опитування співвласників на загальних зборів, в яких вирішувалось питання щодо погодження розміру внесків на утримання будинку; відповідач вважає, що висновки суду у справі № 916/663/20 не мають приюдиційного значення для вирішення спору у цій справі, оскільки судом апеляційної інстанції не надавалась оцінка щодо доводів відповідача відносно необґрунтованості розрахунку позивача, а також щодо визначення позивачем Одеської міської ради як неналежного відповідача у справі.
04.10.2022 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи-1 (а.с. 132-176, т.1; а.с. 1-), в яких остання заперечує щодо позовних вимог позивача, зазначивши про таке: нежитлове приміщення № 543, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 100 та використовується третьою особою-1 на праві оперативного управління, обслуговується виключно працівниками КНП «КДЦ № 29» ОМР та жодних послуг з утримання прилеглої території приміщення позивачем не було надано, зокрема, позивачем не надавались послуги з вивозу сміття, прибирання снігу тощо, а тому підстави для здійснення оплати позивачу спірних сум відсутні; третя особа-1 наголошує, що нею самостійно укладались договори щодо постачання електроенергії в приміщення, щодо надання послуг водопостачання та водовідведення, послуг опалення, охоронних послуг, вивозу сміття тощо; третя особа-1 не користується спільним майном багатоквартирного будинку, зокрема, сходовими клітинами, коридорами, ліфтами, парадними тощо, відповідно, відповідач не повинен сплачувати кошти щодо утримання цих приміщень; третя особа-1 наголошує, що її представники жодного разу не були присутніми на загальних зборах співвласників будинку, не були повідомленні про їх проведення; позивачем не надано економічного обґрунтування тарифу щодо утримання будинку; позивачем не було ініційовано питання щодо укладення договору з відповідачем чи з третьою особою-1; позивачем не було надано відповідачу актів наданих послуг із зазначенням змісту та обсягу господарської операції та не надано звітів щодо виконаних робіт у поточному місяці.
У відповіді на відзив (а.с. 73-85, т.2) позивач зазначив про таке: надання майна в оперативне управління не створює перехід права власності на це майно до іншої особи, а тому обов'язок зі сплати спірних платежів покладений саме на відповідача, як на співвласника приміщення у багатоквартирному будинку; не зважаючи на те, що приміщення відповідача має окремі приміщення воно все одно є невід'ємною частиною багатоквартирного будинку, має спільну систему опалення та одну з несучих стін з основною частиною житлового будинку, а отже приміщення відповідача не є автономним, в цей же час, чинне законодавство не пов'язує питання наявності та / або відсутності окремого входу в приміщення з правом особи не сплачувати кошти за належне їй на праві власності майно; ОСББ не надає послуги співвласникам будинку, а відповідно до вимог законодавства розмір внесків об'єднанням встановляється самостійно на підставі рішення загальних зборів співвласників; законодавство не зобов'язує ОСББ надавати співвласникам щомісячні акти наданих послуг, при цьому відповідач не цікавився, зокрема, щодо структури тарифів та іншим до звернення позивача до суду; позивач має право на встановлення внесків, розмір яких визначається виключно загальними зборами співвласників та не потребує попереднього оформлення економічного обґрунтування, погодження з державними органами та / або органами місцевого самоврядування; до переліку щомісячних витрат, які фінансуються за рахунок внеску на утримання (управління) будинку, фінансування робіт з ремонту (відновлення) протипожежного водопроводу не входило та не входить, а тому, на виконання припису ГУ ДСНС України в Одеській області співвласниками було прийнято рішення про затвердження сплати у певний період цільового внеску на проведення такого ремонту.
Також позивачем було подано до суду 14.10.2022 відповідь на пояснення третьої особи-1 (а.с. 97-109, т.1), в якій позивач додатково відзначив, що: ОСББ «Сотка Добра» відповідно до вимог чинного законодавства не здійснює та не повинно здійснювати утримання нежитлового приміщення, що належить відповідачу на праві власності, в цей же час об'єднання здійснює утримання спільного майна, до складу якого, в тому числі, входять інженерні мережі, до яких підключене нежитлове приміщення відповідача та по яким третя особа отримує комунальні послуги на підставі індивідуальних договорів; третя особа-1 наголошує, що позивач неналежно виконує свої повноваження, в цей же час, жодних доказів на підтвердження цих обставин матеріали справи не містяться; позивач наголошує, що чинне законодавство не зобов'язує ОСББ надавати співвласникам акти наданих послуг, при цьому ані відповідач, ані третя особа-1 жодного разу не звертались до позивача з пропозиціями про виконання будь-яких робіт; позивач зазначає, що оплата за спожиті третьою особою-1 комунальні послуги не може бути зарахована в якості оплати заборгованості по сплаті внесків до ОСББ.
Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив суд їх задовольнити. Представники відповідача та третьої особи-1 проти позову заперечували, просили суд відмовити позивачу у його задоволенні. Представник третьої особи-2 у судові засідання не з'являвся, при цьому остання про розгляд справи була повідомлена належним чином.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 позовну заяву було залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 13.09.2022 позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2066/22; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06 жовтня 2022 року о 14:00. Крім цього, вищевказаною ухвалою суду було залучено Комунальне некомерційне підприємство “Консультативно-діагностичний центр №29” Одеської міської ради до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
У судовому засіданні 06.10.2022 судом протокольною ухвалою було залучено Департамент комунальної власності Одеської міської ради до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Крім цього, 06.10.2022 суд протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні до 31 жовтня 2022 року о 12:40.
31.10.2022 судом протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 14 листопада 2022 року о 16:00.
У судовому засіданні 14.11.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
07.12.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» як юридичної особи з місцезнаходженням: проспект Добровольського, 100, м. Одеса (а.с. 25, т.1).
Відповідно до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» (далі - Об'єднання), затвердженого установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, за адресою: просп. Добровольського, 100, м. Одеса, метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів (або внесків) на утримання будинку.
Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Статуту завданням та предметом діяльності Об'єднання є, зокрема: забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території згідно з чинним законодавством та цим Статутом, управління ними згідно з чинним законодавством та цим Статутом; здійснення контролю за своєчасною сплатою внесків і платежів, оплати житлово-комунальних послуг; встановлення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласниками, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, що визначені Об'єднанням; затвердження кошторису, балансу Об'єднання та річного звіту.
Згідно з п. 4 Розділу ІІ Статуту Об'єднання має право відповідно до законодавства та цього Статуту, зокрема: здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів, захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та цим Статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів; звертатись до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені законом та цим Статутом внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного, ремонтного та інших фондів.
За умовами п. 11 Розділу ІІІ Статуту рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Згідно з п. 2 Розділу V Статуту співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати обов'язки, передбачені Статутом Об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 26-28, т.1) загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку, за адресою: просп. Добровольського, 100, м. Одеса, були прийняті, зокрема, такі рішення:
- 29 грудня 2019 року було прийнято рішення, оформлене протоколом № 3, про затвердження кошторису та розміру щомісячного внеску на відшкодування витрат з управління на безстроковий період з 01.01.2020 у розмірі 8,30 грн з 1 кв.м. загальної площі об'єкту нерухомого майна;
- 19 грудня 2020 року були прийняті рішення, оформлені протоколом № 4, про: затвердження кошторису та розміру щомісячного внеску на відшкодування витрат з управління на безстроковий період з 01.01.2021 у розмірі 8,90 грн з 1 кв.м. загальної площі об'єкту нерухомого майна; у зв'язку з необхідністю виконання припису ДСНС прийнято рішення про здійснення ремонту протипожежного водопроводу та затверджено щомісячний цільовий внесок на здійснення ремонту протипожежного водопроводу у розмірі 4,00 грн з 1 кв.м. загальної площі об'єкту нерухомого майна на період з 01.05.2021 до 30.09.2021 включно;
- 26 грудня 2021 року було прийнято рішення, оформлене протоколом № 5, про затвердження кошторису та розміру щомісячного внеску на відшкодування витрат з управління на безстроковий період з 01.01.2022 у розмірі 9,46 грн з 1 кв.м. загальної площі об'єкту нерухомого майна.
Також в матеріалах справи містяться кошториси вищевказаних витрат, які були підготовлені та подані для загальних зборів Правлінням ОСББ «Сотка Добра» (а.с. 77-79, т.2).
Доказів щодо оскарження вищевказаних рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, їх не чинності чи скасування матеріали справи не містять. При цьому, додатково на підтвердження своєї позиції позивачем до матеріалів справи було долучено лист Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.01.2018 № 8/9-225-18 (а.с.40-41, т.1), в якому надано роз'яснення, зокрема, що: для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласників сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання; за згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, Законом про ОСББ не передбачено обов'язковості укладення договорів між об'єднанням та кожним співвласником будинку.
Відповідно до даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 31, т.1) територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належать нежитлові приміщення першого поверху № 543, загальною площею 434,8 кв.м., за адресою: просп. Добровольського, 100, м. Одеса, а отже, відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, розташованого за вказаною адресою, повноваження з управління якого здійснює позивач. Між цим, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 112-121, т.1), належне відповідачу на праві власності нежитлове приміщення на праві оперативного управління було передане Комунальній установі «Міська поліклініка № 29» на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.05.2015 № 163.
Відповідно до довідки, складеної позивачем (а.с. 30, т.1), за відповідачем рахується заборгованість перед Об'єднанням з оплати внесків щодо утримання (управління) будинку і прибудинкової території, розмір та порядок оплати яких був визначений вищевказаними рішеннями загальних зборів ОСББ «Сотка Добра». Згідно з розрахунком позивача, який здійснений виходячи із загальної площі об'єкта нерухомого майна, що перебуває у власності відповідача та на підставі розміру внесків, затверджених чинними рішеннями загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, всього заборгованість відповідача перед позивачем за період з лютого 2020 року по червень 2022 включно становить 119509,14 грн.
Як встановлено судом, доказів щодо здійснення оплати відповідачем вартості внесків на спірну суму матеріали справи не містять.
29.07.2022 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію (а.с. 42-44, т.1), в якій позивач вимагав погасити заборгованість по внескам на утримання (управління) будинку та прибудинкової території в розмірі 119509,14 грн. Приймаючи до уваги, що відповідач вказану претензію не задовольнив, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав. Водночас, окрім основного боргу в розмірі 119509,14 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2875,82 грн та інфляційні втрати у розмірі 10343,67 грн. Розрахунок спірних сум позивачем здійснено на суму боргу по кожному місяцю окремо в межах періоду по 23.02.2022. Крім цього, розрахунок основного боргу позивачем було здійснено поза межами періоду, за який з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість по сплаті внесків відповідно до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі № 916/663/20 (а.с. 71-78, т.1), а саме по січень 2020 року, що також було підтверджено представниками сторін у судовому засіданні.
Під час розгляду справи відповідач проти позову заперечував, наголошуючи, зокрема, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки приміщення у багатоквартирному будинку фактично перебуває у користуванні третьої особи-1 на праві оперативного управління. В свою чергу третя особа-1 проти позову також заперечувала, наголошуючи, зокрема, що вона своїми силами забезпечує утримання нежитлового приміщення та споживає комунальні послуги (електричну енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуг теплопостачання, послуг з вивозу твердих побутових відходів) на підставі індивідуальних договорів з відповідними надавачами цих послуг (а.с. 139-173, т.1; а.с. 6-67, т.2; ). Щодо незгоди третьої особи відносно наявності підстав для здійснення оплати внесків за утримання багатоквартирного будинку свідчать також наявні у справі відповіді третьої особи-1 на претензії позивача, які датовані 16.10.2018 та 04.11.2019 (а.с. 122-124, т.1). Крім цього, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 125, т.1), третя особа-1 зверталась до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з листом від 19.05.2020 № 282, в якому просила розглянути можливість поділу нежитлового приміщення № 543, загальною площею 434,8 кв.м. на нежитлове приміщення, що знаходиться у будинку та на балансі ОСББ «Сотка Добра» з орієнтовною площею 20 кв.м., та на нежитлове приміщення будівлі з присвоєнням окремої адреси орієнтовною площею 414,8 кв.м. Доказів щодо вчинення будь-яких заходів чи прийняття відповідачем рішень з цього приводу матеріали справи не містять.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон), який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, наступні терміни, які наведені у цьому законі, вживаються в такому значенні: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
За змістом статті 4 Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ст. 10 Закону органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Згідно з ст. 15 Закону співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.
За змістом статті 16 Закону об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Частиною 3 статті 23 Закону визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ст. 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 73 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.5 ст.79 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Позиція суду
Предметом позову у цій справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості з оплати сум внесків на відшкодування витрат з утримання спільного майна багатоквартирного будинку та цільового внеску на здійснення ремонту протипожежного водопроводу будинку.
Так, з системного аналізу вищевказаних норм законодавства та положень Статуту позивача вбачається, що прийняті відповідно до Статуту рішення загальних зборів співвласників об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати.
Отже, враховуючи, що відповідач є власником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку за адресою: просп. Добровольського, 100, м. Одеса, відповідно є його співвласником, а тому прийняті загальними зборами ОСББ «Сотка Добра» рішення щодо здійснення оплати витрат на управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для відповідача в силу закону та Статуту об'єднання.
Як було встановлено судом, загальними зборами позивача були прийняті рішення про затвердження порядку та розміру оплати внесків на утримання будинку, а саме: щомісячно з 01.01.2020 по 31.12.2020 - у розмірі 8,30 грн за 1 кв.м. загальної площі об'єкту нерухомого майна; щомісячно з 01.01.2021 по 31.12.2021 - у розмірі 8,90 грн за 1 кв.м. загальної площі об'єкту нерухомого майна; щомісячно з 01.01.2022 на безстроковий період - у розмірі 9,46 грн за 1 кв.м. загальної площі об'єкту нерухомого майна. Крім цього, загальними зборами було прийнято рішення щодо затвердження цільового внеску здійснення ремонту протипожежного водопроводу у розмірі 4,00 грн за 1 кв.м. загальної площі нерухомого майна на період з 01.05.2021 до 31.09.2021 включно.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази щодо не чинності вищевказаних рішень загальних зборів, натомість відповідач у спірному періоді, а саме з лютого 2020 року по червень 2022 включно, свого обов'язку, як співвласник багатоквартирного будинку, щодо оплати суми внесків на управління будинком не виконував, у зв'язку з чим станом на час вирішення спору судом за останнім рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 119509,14 грн. При цьому суд зауважує, що питання щодо законності вищевказаних рішень загальних зборів позивача не є предметом спору у цій справі. Так, перевіривши розрахунок позивача (а.с. 30, т.1), який здійснений з урахуванням затверджених загальними зборами позивача розмірами внесків та загальної площі нежитлових приміщень, що належать відповідачу на праві комунальної власності, суд встановив його вірність та обґрунтованість, а тому враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення відповідачем оплати цих внесків у спірному періоді, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 119509,14 грн слід задовольнити.
При цьому суд відхиляє доводи Одеської міської ради щодо невірного визначення останньої як належного відповідача у спірних правовідносинах, оскільки прийняті відповідно до Статуту рішення ОСББ "Сотка Добра" є обов'язковими саме для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов'язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для користувачів нерухомого майна, яким у спірних відносинах є третя особа-1. При цьому суд відзначає, що чинне законодавство не передбачає механізму реалізації захисту прав об'єднання співвласників шляхом примусового стягнення відповідних коштів з користувачів приміщень багатоквартирного будинку у судовому порядку.
Вищевказана позиція суду цілком узгоджується з висновками Верховного Суду, яка викладена у постанові від 02.09.2020 у справі № 906/884/19. Крім цього, у загаданій постанові Верховний Суд також наголосив, що виходячи із загальних підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України), відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ, або шляхом встановлення обов'язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна. Тобто обов'язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов'язку в умовах укладеного ним правочину (договору) з власником майна або з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Між цим, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставину щодо укладення третьою особою-1 відповідних правочинів з відповідачем або з позивачем.
При цьому суд зауважує, що в межах справи № 916/663/20 судом апеляційної інстанції вже були встановлені обставини щодо правомірності вимог позивача в аналогічних правовідносинах, де вирішувалось питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за попередній період, при цьому, як вбачається зі змісту судових рішень у вищевказаній справі, заперечення відповідача та третьої особи-1 є ідентичними із запереченнями, що були висловлені у цій справі.
Також судом не приймаються до уваги доводи третьої особи-1 щодо неналежного виконання позивачем зобов'язань з утримання майна багатоквартирного будинку, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами. Крім цього, суд зауважує, що споживання третьою особою-1 комунальних послуг на підставі індивідуальних договорів з надавачами цих послуг не звільняє співвласника багатоквартирного будинку від виконання обов'язку зі сплати внесків за утримання будинку, які затверджені рішеннями загальних зборів об'єднання.
Отже, виходячи з загальних правил визначення початку перебігу строку виконання зобов'язання та його закінчення, суд, враховуючи визначення загальними зборами позивача порядку здійснення оплати сум внесків (щомісячно), дійшов висновку, що у спірних правовідносинах співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані здійснювати оплату внесків кожного місяця у строк до останнього календарного дня відповідного місяця. Така позиція суду також відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17 з подібними правовідносинами, що розглядаються в межах цієї справи.
Приймаючи до уваги, що бездіяльність відповідача у виді несплати вартості внесків на утримання будинку суперечить вищевказаним нормам законодавства та Статуту об'єднання, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати. При перевірці здійсненого позивачем розрахунку, який долучено до позовної заяви (а.с. 32-38, т.1), судом встановлено, що позивачем при здійснені розрахунку 3% річних не враховано положень ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України, у зв'язку з чим судом було здійснено власний розрахунок 3% в межах визначеного позивачем періоду (по 23.02.2022) та за результатом здійснення якого судом встановлено, що вірною сумою 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача, є 2864,08 грн. Між цим, при здійсненні власного розрахунку суми інфляційних втрат в межах визначеного позивачем періоду (по лютий 2022 року включно) судом встановлено, що вірної сумою інфляційних є 10344,92 грн, водночас, з урахуванням положень ч. 2 ст. 237 ГПК України, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах суми, визначеної позивачем у прохальній частині позову, а саме в розмірі 10343,67 грн.
Отже, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” до Одеської міської ради слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 119509,14 грн, 3% річних в сумі 2864,98 грн та інфляційні втрати в сумі 10343,67 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах: що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача 2480,80 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сотка Добра” (пр. Добровольського, 100, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 42681093) борг в сумі 119509 /сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'ять/грн 14 коп, 3% річних в сумі 2864 /дві тисячі вісімсот шістдесят чотири/грн 98 коп, інфляційні втрати в сумі 10343 /десять тисяч триста сорок три/грн 67 коп та судовий збір в сумі 2480 /дві тисячі чотириста вісімдесят/грн 80 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 21 листопада 2022 р.
Суддя Д.О. Бездоля