79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.10.2022 Справа № 914/3707/21
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря Дарії Зубкович, розглянув матеріали справи
за позовом: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м. Львів,
до відповідача 1: Приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича виконавчого округу Львівської області Міністерства юстиції України, м. Львів,
до відповідача 2: Приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Головач Орислави Романівни, м. Жовква, Львівська область,
до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор», Львівська область, Жовківський район, село Мервичі,
до відповідача 4: Державного підприємства «Сетам», м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства «Аеробуд», м. Київ,
предмет позову: визнання недійсними електронних торгів; визнання протиправними дії (бездіяльність) приватного виконавця; визнання протиправними дій приватного нотаріуса,
підстава позову: порушення поряду відчуження майна боржника під час здійснення виконавчого провадження,
за участю представників:
позивача: Підгайний Олег Іванович,
відповідача 1: Дяків Володимир Богданович,
відповідача 2: не з'явився,
відповідача 3: Кавчук Андрій Вікторович,
відповідача 4: не з'явився,
третьої особи: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. 06.12.2021 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича виконавчого округу Львівської області Міністерства юстиції України, Приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Головач Орислави Романівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор», Державного підприємства «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів; визнання протиправними дії (бездіяльність) приватного виконавця; визнання протиправними дій приватного нотаріуса.
1.2. Ухвалою суду від 09.12.2021 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах засідань. Зокрема, у судовому засіданні 07.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.
1.4. У судовому засіданні 03.08.2022 у задоволенні вимог, заявлених у додаткових поясненнях позивача, поданих суду в системі «Електронний суд» 01.07.2022, відмовлено, також постановлено ухвали без виходу до нарадчої кімнати за результатами розгляду клопотань позивача, відповідача 3 та відповідача 3 про зміну статусу відповідача 2, про зміну статуту третьої особи, про закриття провадження у справі.
1.5. У судове засідання 27.10.2022 з'явилися представники позивача, відповідачів 1, 3. Інші учасники справи сторони явку представників не забезпечили, хоча про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином шляхом надіслання копій ухвал викликів в судове засідання на встановлені з матеріалів справи електронні адреси відповідачів 2, 4 та поштову адресу третьої особи. Суд зауважує, що неявка представників відповідача 2, відповідача 4, третьої особи є повторною та систематичною. Разом з тим відповідачами висловлено позицію стосовно позовних вимог у відзиві та поясненнях, долучених до матеріалів справи.
1.6. Суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
1.7. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.8. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
1.9. За таких обставин, враховуючи повторну неявку представників відповідача 2, відповідача 4, третьої особи, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити спір по суті в цьому судовому засіданні за участю представників, що з'явилися.
1.10. У судовому засіданні 27.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Позивачем як заставодержателем (28.03.2019 зареєстровано податкову заставу на нерухоме майно боржника ПАТ «Аеорбуд» із зазначенням «заборонено відчужувати») заявлено три вимоги немайнового характеру:
- про визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 19.04.2021 щодо продажу цілісного майнового комплексу будівель та споруд, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 82;
- про визнання протиправними дії (бездіяльність) приватного виконавця Білецького І.М. під час здійснення виконавчого провадження № 64669562;
- про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Головач Орислави Романівни щодо зміни 14.05.2021 права власності на цілісний майновий комплекс будівель та споруд, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 82.
2.2. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
2.3. Перша позовна вимога обґрунтована тими обставинами, що приватний виконавець не мав права здійснювати виконання рішення суду, адже таке може виконувати лише державний виконавець (п. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»); приватний виконавець не мав права продавати майно юридичної особи, яке знаходиться під забороною відчуження; приватний виконавець не повідомив позивача про звернення стягнення майно ПрАТ «Аеорбуд», з повідомленням про отримання згоди позивача не звертався, кошти від реалізації заставного майна на рахунок позивача не надходили. Організатором торгів було ДП «Сетам», якому було відомо про обмеження щодо відчуження нерухомого майна, а відповідачу 3 було забезпечено доступ до особистого кабінету як учасника електронних торгів, тому він також був обізнаний про продаж майна, відчуження якого обмежене.
2.4. Друга позовна вимога, спрямована до приватного виконавця Білецького І.М., ґрунтується на тих самих підставах, що і по попередній вимозі, та стоється повноважень приватного виконавця.
2.5. В обґрунтування третьої позовної вимоги, спрямованої до приватного нотаріуса Головач О.Р., позивач зазначає, що протиправність дій нотаріуса полягають у вчиненні нею дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по тимчасовому погашенню податкової застави (обтяження речових прав на нерухоме майно), зареєстровану 28.03.2019, а саме 14.05.2021 з 11:37:19 до 13:04:03 год. У даний проміжок часу внесено зміни щодо права власності на об'єкт, який перебував у податковій заставі, без згоди податкового органу. Право власності на відповідний об'єкт перереєстровано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор», чим не дотримано вимоги ст. 92 Податкового кодексу України.
2.6. Відповідач 1 приватний виконавець Білецький І.М. виконавчого округу Львівської області Міністерства юстиції України стосовно позовних вимог заперечує у повному обсязі. Звертає увагу, що він виконував рішення суду у справі № 904/9217/17 про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» в особі філії «Аеробуд-Дніпро», який не відноситься до боржників, чиє майно не можна примусово реалізовувати. Також відповідач зазначає, що відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» позивач помилково оскаржує дії виконавця до Господарського суду Львівської області. Відповідач також зазначаєм, що право податкової застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів, яке виконавець виконував, і вартість предмета застави значно перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
2.7. Відповідач 2 заперечує стосовно позовних, заявлених до неї, стверджує, що в такій категорії спорів у господарському процесі нотаріус не може бути відповідачем, а залучається до участі у справі в статусі третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
2.8. Відповідач 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор» заперечує стосовно позовних вимог, спираючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19, вважає обраний позивачем спосіб захисту неналежним (не ефективним). Також зазначає, що Податковий кодекс України чи інші нормативно-правові акти не забороняють продаж майна, яке перебуває в податковій заставі, на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження; позивач як контролюючий орган не є першочерговим обтяжувачем; відповідач 3 є добросовісним набувачем майна, придбаного на електронних торгах, а відповідно до ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
2.9. Відповідача 4 Державне підприємство «Сетам» щодо позовних вимог заперечує. Стверджує, що він виконує функції організатора електронних торгів, який діє винятково в межах повноважень, визначних Порядком реалізації арештованого майна, розміщуючи інформацію в системі електронних торгів на підставі документів, поданих приватним виконавцем. Окрема, у організатора відсутні обов'язки надавати правову оцінку діям виконавця, зокрема, шляхом перевірки відомостей, які наведені у заявці, крім повноти заповнення заявки.
2.10. Третя особа Приватне акціонерне товариство «Аеорбуд» позиції стосовно позовних вимог у цій справі не висловила.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
3.1. До 14.05.2021 Приватне акціонерне товариство «Аеорбуд» було власником цілісного майнового комплексу, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 82. Приватне акціонерне товариство «Аеорбуд» є боржником по наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 у справі № 904/9217/17.
3.2. У межах виконавчого провадження № 64669562 (відкрите 01.03.2021) складено акт від 11.05.2021 про проведені електронні торги при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 у справі № 904/9217/17 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» в особі філії «Аеробуд-Дніпро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» 61 355, 12 грн заборгованості зі сплати орендної плати за договором, 17 718, 99 грн пені, 25 759, 84 грн інфляційних втрат, 4 571, 37 грн 3% річних, 989 598, 40 грн вартості неповерненого обладнання та 16 486, 00 грн витрат на сплату судового збору.
3.3. Відповідно до змісту листа від 19.10.2021 Приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Головач Орислава Романівна повідомила позивачу, що 14.05.2021 до неї звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор» для вчинення нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, та надало акт про проведені електронні торги, затверджений Білецьким І.М. 11.05.2021, ВП № 64669562, відповідно до якого в результаті примусової реалізації відповідно до закону було куплено цілісний майновий комплекс загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 82, що раніше належало Приватному акціонерному товариству «Аеорбуд». При видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів нотаріус посвідчує безспірний факт, а не правочин. Щодо наявного зареєстрованого обтяження (податкова застава), то відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 (наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно) частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.
3.4. При реєстрації (переходу) права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 85, відкрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 2358151046227 та проведено реєстрацію (перенесення) обтяження № 30920886 зі Спеціального розділу до відкритого розділу за № 41938990. Обтяження № 30920886 погашено в Спеціальному розділі ДРРП відповідно до п. 33 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141: «Після перенесення відомостей про інше речове право, похідне від права власності, обтяження речового права з розділу чи спеціального розділу Державного реєстру прав державний реєстратор робить у відповідному розділі чи спеціальному розділі Державного реєстру прав відмітку про погашення таких відомостей».
3.5. Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Головач Ориславою Романівною видано свідоцтво від 14.05.2021, яким посвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор» належить на праві власності майно, що складається з цілісного майнового комплексу, загальною площею 12 136,4 кв. м., а саме:
- цех металоконструкцій літ. «А-1», загальною площею 1341,5 кв.м.;
- побутово-допоміжний корпус літ. «Б-4», загальною площею 1940,4 кв.м.;
- деревообробний цех літ. «В-2», загальною площею 1548,1 кв.м.;
- сушка літ. «Г-1», загальною площею 70,6 кв.м.;
- виробничий корпус літ. «Д-1», загальною площею 1672,3 кв.м.;
- цех бетонних виробів літ. «Е-1», загальною площею 1739,2 кв.м.;
- побутовий корпус літ. «Є-3», загальною площею 692,6 кв.м.;
- бетонний вузол механічного змішування літ. «Ж-4», загальною площею 249,9 кв.м.;
- матеріальний склад літ. « 3-1», загальною площею 736,0 кв.м.;
- склад готової продукції літ. «К-1» та «К'-1», загальною площею 1818,8 кв.м.;
- прохід літ. «Л-1», загальною площею 14,9 кв.м.;
- склад цементу літ. «М-1», загальною площею 51,5 кв.м.;
- автосклад цементу літ. «М"-1»:
- автоматична компресорна станція літ. «П-1», загальною площею 133,1 кв.м.;
- розвантажувальна площадка літ. «Р-1», загальною площею 127,5 кв.м.;
- огорожа (плити бетонні в бетонних стовпах) №1-ворота (заїзні) № 2, вартістю 1 439 400,00 грн, яке придбано Товариством з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор» за 8 578 824 гривень 00 копійок, що раніше належало Приватному акціонерному товариству «Аеробуд» на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 11.03.2004 приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., акту приймання - передачі від 07.06.2004.
3.6. Право власності на нерухоме майно, на яке видане не свідоцтво, підлягає державній реєстрації. Свідоцтво зареєстровано в реєстрі № 576.
3.7. На підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №576 від 14.05.2021 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна (РНОНМ 2358151046227) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор», номер запису про право власності 41938890 від 14.05.2021 11:37:19.
3.8. Із запису № 30920886 перенесено відомості у запис про обтяження № 41938990, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер 58126973 від 14.05.2021. Тому з 14.05.2021 і по даний час цілісний майновий комплекс зареєстрований на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор».
3.9 У розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» наявні записи про обтяження № 41938990 від 28.03.2019 (податкова застава) та № 41939034 від 27.02.2017 (податкова застава).
3.10. Податковим керуючим 26.03.2019 складено акт опису майна № 10 та визначено вартість майна - цілісного майнового комплексу, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 82, в розмірі 2 286 160,00 грн.
3.11. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.03.2019 зареєстровано податкову заставу на розмір основного зобов'язання 473 682,18 грн, обтяжувач - Головне управління державної фіскальної служби у Львівській області, боржник - Приватне акціонерне товариство «Аеорбуд», можливість відчужувати - заборонено відчужувати, номер запису про обтяження - 30920886.
3.12. Позивач звернувся до відповідача 1 із листом від 31.05.2021 у відповідь на лист приватного виконавця від 11.05.2021 та повідомив, що відповідно до даних ІС «Податковий блок інтегрованих карток платника податків по ПрАТ «Аеробуд» (ЄДРПОУ 2159879) станом на 28.05.2021 обліковується податковий борг по Україні в сумі 5 627 047,80 грн, зокрема, Львівська область, Жовківський район податок на нерухоме майно сумі 112 250,00 грн; Львівська область, Жовківський район орендна плата з юридичних осіб в сумі 913 968,99 грн. Реквізити бюджетних рахунків є у вільному доступі на сайті ДПС України.
3.13. Позивачем подано судові ріщення у справі № 826/15556/18 від 18.11.2019 про стягнення з рахунків Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» на користь бюджету 274 518,72 грн для погашення податкового боргу та у справі № 640/18994/21 від 03.08.2021 про стягнення з рахунків Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» 799 853,98 грн податкового боргу.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, у тому числі і з підстав закриття провадження в частині з них, з огляду на таке.
4.2. Відповідно до обставин справи позивач вважає, що його права як обтяжувача майна цілісного майнового комплексу, що відчужене на електронних торгах, порушені, так як майно боржника відчужене, а податковий борг боржника залишається не погашеним, грошові кошти від приватного виконавця в погашення такого боргу не надходили. З метою захисту своїх прав позивач оскаржує електронні торги, дії приватного виконавця та дії приватного нотаріуса.
4.3. Так, безспірним є факт реєстрації податкової застави 28.03.2019 (обтяжувач - Головне управління державної фіскальної служби у Львівській області, боржник - Приватне акціонерне товариство «Аеробуд»). Водночас Приватне акціонерне товариство «Аеробуд» є боржником у виконавчому провадженні № 64669562 по виконанню наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 у справі № 904/9217/17 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» в особі філії «Аеробуд-Дніпро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» заборгованості, виконавче провадження по якому відкрито 01.03.2021.
4.4. Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у визначений строк (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
4.5. Статтею 90 Податкового кодексу України визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.
4.6. Позивачем не доведено наявності норми закону, яка б встановлювала пріоритетність саме податкової застави над іншими видами застави, зокрема у випадку наявності арешту нерухомого майна в межах виконавчого провадження. Крім цього, позивачем не підтверджено, що ним звернуто стягнення на майно боржника за невиконання платником податків грошового зобов'язання. У справі є лише податкова вимога ще від 04.09.2017 на суму 11 383,36 грн, яка передує рішенню суду від 19.02.2018 у справі № 904/9217/17 та спірний у цій справі відносинам. Відповідно до обставин справи позивачем зареєстровано податкову заставу 28.03.2019, тобто після набрання законної сили рішенням суду у справі № 904/9217/17, адже наказ Господарського суду Дніпропетровської області видано ще 19.02.2018.
4.7. Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.
4.8. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі (ч. 3 ст. 51 Закону України). У справі відсутній лист приватного виконавця від 11.05.2021, проте наявна відповідь позивача (лист від 31.05.2021), та представниками сторін в судових засіданнях не заперечується зміст листа приватного виконавця, а саме про необхідність повідомлення розміру податковому боргу боржника та про відсутність запитуваної згоди на відчуження майна в межах виконавчого провадження. Як зазначено вище, податкова застава зареєстрована уже після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів у справі № 904/9217/17, а податковий борг боржника по Україні становив 5 627 047,80 грн (Львівська область, Жовківський район податок на нерухоме майно сумі 112 250,00 грн; Львівська область, Жовківський район орендна плата з юридичних осіб в сумі 913 968,99 грн). Тому приватний виконавець у належний спосіб продовжував виконувати рішення суду у справі № 904/9217/17.
4.9. Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною (ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»).
4.10. Відповідно до пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року N 2831/5 (надалі по тексту рішення - Порядок), організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані як відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек). Виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
4.11. Жодним із учасників справи не підтверджується та не стверджується, що учасниками, організатором, замовником торгів не дотримано порядку щодо подання документів для проведення електронних торгів.
4.12. Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу I цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - восьмим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи (абзац третій пункту 4 розділу ІІ Порядку).
4.13. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
4.14. Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів (пункт 4 розділу ІІ Порядку). Тому, як правильно зазначає відповідач 4, у нього немає повноважень оцінювати дії приватного виконавця.
4.15. Щодо твердження позивача про неможливість виконання приватним виконавцем рішення суду у справі № 904/9217/17 суд зазначає таке. Порядок застосування податкової застави податковими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 № 586, передбачає, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою податкового органу, а також у разі, якщо податковий орган впродовж десяти днів з дня отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді про надання (ненадання) згоди. У разі якщо в податковій заставі перебувають лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди податкового органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть спрямовані в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. п. 1, 5 розділу V «Узгодження операцій із заставленим майном»). Вказані положенні передбачені також ст. 92 Податкового кодексу України. Тобто передбачені обмеження стосуються особи платника податків, а не приватного виконавця.
4.16. Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону. Як правильно зазначають відповідачі 1, 4, Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» визначено юридичних осіб, майно яких примусово реалізовувати не можна. Статтею 1 Закону встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Тому позивач безпідставно стверджує, що приватний виконавець не міг виконувати рішення суду, відповідно до якого боржником є Приватне акціонерне товариство «Аеробуд», та стосовно якого не доведено наявності ознак щодо відчуження майна.
4.17. Попри це, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі N 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі N 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі N 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі N 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі N 145/2047/16-ц.
4.18. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18 вказав, що для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
4.19. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 25 лютого 2020 року у справі № 161/4005/19 зазначив, що у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року в справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
4.20. Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Отже, проведення торгів з порушенням є підставою для визнання цих торгів недійсними лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
4.21. Як встановлено судом із матеріалів справи, позивач вважає порушеним своє право на отримання грошових коштів для погашення податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Аеорбуд», адже на оскаржуваних електронних торгах майно боржника відчужене за 8 578 824,00 грн, а податковий борг боржника залишається не погашеним, грошові кошти від приватного виконавця в погашення такого боргу не надходили.
4.22. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зазначила, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47). Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.
4.23. Суд звертає увагу, що за наслідками розгляду справи сукупність обставин, необхідних для визнання електронних торгів недійсними відповідно до судової практики, зазначеної вище, позивачем не доведено. По-перше, зазначені позивачем підстави не знайшли свого підтвердження фактичними обставинами справи та законодавчими нормами. По-друге, відсутні належні і допустимі докази, що визначені позивачем порушення у контрений спосіб вплинули на результат електронних торгів та, зокрема, призвели до порушення його права на отримання грошових коштів для погашення податкового боргу третьої особи. По-третє, суд зазначає про відсутність взаємозв'язку між озвученими порушеними правами та інтересами позивача та обраним ним способом захисту, адже одне лише визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 19.04.2021 щодо продажу цілісного майнового комплексу будівель та споруд, без застосування жодних наслідків таких торгів не надасть позивачу жодних прав на автоматичне погашення податкового боргу боржника. Тому обраний спосіб захисту не призведе до відновлення та захисту прав позивача, яке він має намір захисти в цьому судовому процесі.
4.24. За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 19.04.2021 щодо продажу цілісного майнового комплексу будівель та споруд, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 82.
4.25. Стосовно іншої позовної вимоги - про визнання протиправними дії (бездіяльність) приватного виконавця Білецького І.М. під час здійснення виконавчого провадження № 64669562, суд зауважує, що така не підлягає вирішенню господарським судом. Так, відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
4.26. Учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4.27. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. А відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
4.28. Тобто позивач як не сторона та не учасник виконавчого провадження № 64669562, проте, як особа, яка вважає, що її права та інтереси порушуються діями приватного виконавця у конкретному виконавчому провадженні, має можливість оскаржити такі дії, проте у визначеному законодавством порядку.
4.29. Верховний Суд 22 жовтня 2020 року у справі № 910/4286/20 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до приватного виконавця Пишного Артема Володимировича про стягнення 226 015 764,65 грн суми безпідставно набутих коштів вказав, що «зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору у цій справі є не оскарження дій/бездіяльності відповідача (приватного виконавця) як суб'єкта владних повноважень, а саме неправомірність та безпідставність набуття відповідачем грошових коштів, які належать позивачу, що свідчить про приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин». «Оскільки предметом розгляду у цій справі не є вимоги про оскарження дій приватного виконавця, Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що вказаний позов не може бути віднесений до адміністративної юрисдикції як такий, що підлягає розгляду адміністративними судами на підставі частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та частини першої статті 287 КАС України».
4.30. Натомість у справі, що розглядає Господарський суд Львівської області, позивач оскаржує саме дії та повноваження приватного виконавця при виконанні судового рішення, стороною якого позивач не є. Спір у формі заявленої позовної вимоги до приватного виконавця Білецького І.М. щодо оскарження його дій під час здійснення виконавчого провадження № 64669562, не виник із господарських відносин між сторонами спору.
4.31. Суд враховує, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також запроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, окрім суб'єктного складу сторін є: наявність між сторонами господарських правовідносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних правовідносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
4.32. Враховуючи зазначене, дії приватного виконавця як суб'єкта владних повноважень позивач має оскаржувати в порядку адміністративного судочинства. Тому відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 231 ГПК України провадження в частині заявленої вимоги підлягає закриттю.
4.33. Стосовно іншої позовної вимоги - про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Головач Орислави Романівни щодо зміни 14.05.2021 права власності на цілісний майновий комплекс будівель та споруд, загальною площею 12 136,4 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 82, суд зазначає таке.
4.34. Так, Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Головач Ориславою Романівною видано свідоцтво від 14.05.2021, яким посвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор» належить на праві власності майно, що складається з цілісного майнового комплексу, загальною площею 12 136,4 кв. м., яке придбано Товариством з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор». У свідоцтві зазначено, що право власності на нерухоме майно, на яке видане не свідоцтво, підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тобто, видаючи свідоцтво, нотаріус вчинив посвідчувальну дію, а саме про набуття переможем аукціону відповідного нерухомого майна, придбаного на електронних торгах. На підставі свідоцтва приватним нотаріусом вчинено державну реєстрацію права власності 14.05.2021.
4.35. Відповідно до п. 3. ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.
4.36. Водночас суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду 13 березня 2019 року у справі № 202/30/17 вказала, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріуса, прийнятих або вчинених ним під час реалізації функцій державного реєстратора, якщо позовні вимоги спрямовані на захист заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства приватного (майнового) права у відносинах з іншими особами, нотаріус має залучатися до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а сама така справа - розглядатися залежно від суб'єктного складу її учасників за правилами ЦПК України чи ГПК України. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності. Аналогічний висновок щодо суб'єктного складу учасників справи зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 14-233цс18, і підстав для відступу від цього висновку не вбачається.
4.37. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
4.38. Як вбачається з матеріалів справи, заявляючи вимогу про оскарження дій приватного нотаріуса Головач Орислави Романівни, позивач визначив відповідачем саме приватного нотаріуса. На стадії підготовчого провадження заявлене клопотання про зміну процесуального статусу приватного нотаріуса представник позивача зняв з розгляду та не підтримував. Проте, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду нотаріус не є належним відповідачем у відповідній категорії спору, тому підстав для задоволення такої вимоги також немає.
4.39. Здійснюючи розподіл судового збору відповідно до результатів вирішення спору, судовий збір за позовні вимоги, в задоволенні яких відмовлено, залишається за позивачем. Сплачений судовий збір за позовну вимогу, провадження щодо якої закрито, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі) може бути повернутий позивачу за його заявою.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів і про визнання протиправними дій приватного нотаріуса відмовити.
2. Провадження в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій (бездіяльності) приватного виконавця закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 22.11.2022.
Суддя Матвіїв Р.І.