79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.11.2022 Справа № 914/1595/22
За позовом: Середньої загальноосвітньої школи №33 м.Львова, м.Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскадбуд», с.Конюхів Стрийського району Львівської області,
про стягнення 34'698,81 грн заборгованості.
Суддя Яворський Б.І.
Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
СУТЬ СПОРУ. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Середньої загальноосвітньої школи №33 м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскадбуд» про стягнення 34'698,81 грн неустойки за неналежне виконання умов договору №1 від 08.08.2019.
Підставою звернення до суду слугувало неналежне виконання відповідачем умов п.3.3.1 та п.3.3.6 договору, а саме, у визначений договором строк не виконані роботи з капітального ремонту сходової клітки (евакуаційний вихід).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18 липня 2022 року справу № 914/1595/22 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.07.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою від 02.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на електронну адресу сторін, докази про що знаходяться в матеріалах справи.
16 серпня 2022 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№17205/22), у якому повідомив, що загальна сума виконаних робіт за договором склала 377'732,18 грн, такі роботи були прийняті замовником без зауважень. Решта робіт виконано не було, тому сторони шляхом укладення додаткових договорів неодноразово продовжували терміни виконання робіт, зокрема, додатковим договором №10 від 31.12.2021 сторонами погоджено, що термін виконання капітального ремонту сходової клітки (евакуаційний вихід) продовжено до 31.01.2022 (кінцева дата виконання зобов'язання), та внесено відповідні зміни у додаток №1 «Календарний план виконання робіт» і викладено такий у новій редакції. 28.01.2022 за згодою сторін договір №1 від 08.08.2019 достроково розірвано, про що укладено додатковий договір №12 до договору від 08.08.2019. Тому, оскільки договір був розірваний до настання кінцевої дати виконання робіт, відповідач вважає нарахування пені неправомірним.
29 серпня 2022 позивач подав відповідь на відзив (вх.№17909/22). Заперечуючи твердження відповідача, зазначає, що востаннє відповідачем були виконані роботи за договором у червні 2021, виконавець мав виконати решту обумовлених робіт до 31.12.2021, однак у період з 01.08.2021 по 28.01.2022 не проводив жодних робіт з капітального ремонту сходової клітки. Нарахування неустойки проведено за період 01.08.2021-28.01.2022 на підставі п.6.6 договору по факту затримки графіку виконання робіт з боку виконавця до дати розірвання договору, про що зазначено у п.1 додаткового договору №10 від 31.12.2021, №11 та №12 від 28.01.2022. Факт відставання у виконанні обумовлених робіт визнав і сам відповідач у відзиві на позов, що, відповідно до ст.75 ГПК України, не потребує додатковому доказуванню.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).
Згідно з ч. 2 та ч. 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.
У період з 06.08.2022 по 14.11.2022 включно суддя Яворський Б.І. перебував на лікарняному у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Станом на 21.11.2022 доказів виконання вимог позовної заяви суду не наданою.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
08 серпня 2019 року Львівською середньою загальноосвітньою школою №33 м.Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каскадбуд» укладено договір №1 на виконання підрядних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт сходової клітки (евакуаційний вихід) середньої загальноосвітньої школи №33 у м.Львові, за умовами якого замовник доручає, а виконавець в межах твердої, договірної ціни зобов'язується власними і залученими силами виконати і здати замовникові відповідно до кошторисної документації та календарного плану виконання робіт (додаток 1), роботи: «Капітальний ремонт сходової клітки (евакуаційний вихід) середньої загальноосвітньої школи №33 у м.Львові». Загальна вартість робіт згідно з договірною ціною становить 430'233,60 грн. (п.2.1 договору).
За умовами п.3.3.1 договору виконавець зобов'язався виконати усі роботи, що визначені в договорі та додатках до нього, у повному обсязі та у встановлені строки, і передати замовнику об'єкт, готовий до експлуатації; завчасно, у письмовій формі інформувати замовника про можливість припинення або сповільнення темпів виконання робіт з його вини, а також за інших, незалежних від виконавця обставин (п.3.3.6 договору).
Сторони погодили, що після одержання повідомлення виконавця про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт виконавцем і приймання їх замовником оформлюються актом приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в. Виконавець може надати замовнику до оплати проміжний акт приймання виконаних будівельних робіт в якому відображено виконання окремого етапу будівництва (п.4.3 та 4.4 договору). При підписанні акту приймання виконаних будівельних робіт виконавцем в обов'язковому порядку надаються замовнику документи, які підтверджують вартість матеріалів, використаних в процесі виконання робіт (п.4.7 договору).
Відповідно до розділу 5 договору роботи виконуються відповідно до календарного плану виконання робіт (додаток 1). Календарний план виконання робіт може уточнюватися за взаємною згодою сторін шляхом внесення до нього необхідних змін, шляхом підписання додаткового договору.
Згідно п.6.5 договору якщо роботи вчасно не розпочаті з вини виконавця, замовник має право розірвати договір. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору підлягають перерахуванню до загального фонду відповідного бюджету.
При затримці строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,05% від вартості договору за кожен день прострочення в перші 10 днів затримки і 0,1% - за кожний наступний день до фактичного завершення робіт. Загальна сума неустойки не повинна перевищувати вартості договору (п.6.6 договору).
Згідно п.6.9 договору сторони звільняються від матеріальної відповідальності за порушення зобов'язань, якщо вони обумовлені діями іншої сторони або обставинами непереборної сили. Сторона, яка не може виконати своїх зобов'язань з цих причин, повинна поінформувати іншу сторону не пізніше 7-денного строку після їх появи. Несвоєчасність інформації позбавляє права посилатися на ці причини надалі. Поява обставин непереборної сили оформлюється сторонами двостороннім актом. Відносини у випадку обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) обумовлені сторонами у розділі 9 договору.
Замовник може розірвати договір за обставин, зокрема, відставання з вини виконавця у виконанні графіків виконання робіт більш ніж на один місяць (п.8.1.4) або суттєвого порушення виконавцем своїх зобов'язань, що створює передумови для затримки виконання робіт у встановлені терміни більше ніж на один місяць (п.8.1.5).
За приписами п.8.3 договору сторона, з вини якої призупиняються роботи або розривається договір, зобов'язана компенсувати іншій стороні витрати і шкоду, зумовлені цими обставинами. Усі документи і розрахунки для здійснення кінцевих розрахунків при розірванні договору пред'являються зацікавленою стороною в місячний термін з моменту прийняття рішення. При суттєвих порушеннях виконавцем своїх зобов'язань, що створює передумови для несвоєчасного закінчення виконання робіт на об'єкті (відставання від графіків більш ніж на два місяці, відхилення від проектних рішень) замовник має право заборонити виконавцю подальше виконання робіт, у встановлені строки прийняти від нього будівельний майданчик, включаючи матеріальні цінності, необхідні для виконання робіт, і доручити закінчення будівництва об'єкту іншому виконавцю. При цьому розрахунки між сторонами здійснюються із врахуванням вартості виконаних, але не оплачених робіт, переданих матеріальних цінностей, з урахуванням збитків, заподіяних замовникові (п.8.4 договору).
Зміни в цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідного додаткового договору до цього договору, якщо інше не встановлено у самому додатковому договорі (п.11.2 договору). Усі додатки, доповнення та зміни до даного договору є його невід'ємними частинами (п.13.5 договору). Згідно п.12.1 договору всі повідомлення, запити, вимоги або будь-яка інша кореспонденція за цим договором виконуються в письмовій формі українською мовою та доставляються передплаченим рекомендованим відправленням та для зручності можуть дублюватися телексом чи факсом відповідній стороні. Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Згідно кошторисної вартості робіт, відомості обсягів робіт та календарного графіку виконаних робіт, термін виконання робіт погоджувався сторонами на період серпень-грудень 2019 року.
Упродовж виконання договору №1 від 08.08.2019 сторонами укладено ряд додаткових угод щодо вартості робіт (№1, №2 та №11) та термінів виконання робіт №№3-6. В обумовлених додаткових угодах зазначено, що у зв'язку з неможливістю виконання робіт в повному обсязі в 2019 році сторони погодили перенести виконання робіт по договору №1 від 08.08.2019 на 2020 рік та змінили календарний план робіт, згідно якого початок надання послуг - червень 2020, завершення - грудень 2020. Термін дії даних угод до 31.12.2020. Згодом роботи були перенесені на 2021 з тих самих підстав (додаткова угода №6 та №7), календарний план робіт: січень-травень 2021 року. Термін дії угод до 31.12.2021. Додатковим договором №8 від 28.05.2021 та №9 від 29.07.2021 до договору сторони знову продовжили терміни виконання робіт та внесли зміни в додаток №1 до договору від 08.08.2019 (встановили календарний план робіт: січень 2021 - 31 грудня 2021 року). Термін дії угоди до 31.12.2021. Додатковим договором №10 від 31.12.2021 сторони з огляду на те, що роботи станом на 31.12.2021 не були завершені з вини виконавця, погодилися продовжити термін виконання капітального ремонту сходової клітки до 31.01.2022, з огляду на що виклали п.13.10 договору №1 від 08.08.2019 у новій редакції та внесли відповідні зміни у додаток №1 до договору. Термін дії угоди до 31.01.2022. Додатковим договором №11 від 31.12.2021 у зв'язку з неповним виконанням робіт у 2021 році сторони визначили п.2.1 договору «Загальна вартість робіт» у іншій редакції.
Позивач зазначає, що у процесі виконання договору ТзОВ «Каскадбуд» виконало роботи на загальну суму 377'732,18 грн, про що між сторонами договору підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 від 24.12.2019 на суму 26'831,54 грн, акт №1 виконаних робіт за вересень 2020 на суму 102'238,54 грн, акт №2 виконаних робіт за вересень 2020 на суму 40'976,09 грн, акт №1 виконаних робіт за травень 2021 року на суму 141'846,10 грн, акт №2 виконаних робіт за червень 2021 на суму 65'839,91 грн. Позивач вказує, що 21.10.2021 він звернувся до відповідача із повідомленням б/н від 20.10.2021 про розірвання договору з підстав простою виконання робіт тривалістю 2 місяці і 20 днів, однак договір не було розірвано, оскільки відповідач запевнив про відновлення ним робіт на об'єкті. Вказав, що відповідач у грудні 2021 року інформував позивача, що передані ним на реставрацію третій особі перила будуть передані лише 31.12.2021, тому сторони погодили нові терміни виконання робіт - 01-31.01.2022, та додатковим договором №10 продовжили термін дії договору до 31.01.2022.
Додатковим договором №12 від 28.01.2022 сторони розірвали договір №1 від 08.08.2019 та обумовили порядок передачі матеріальних цінностей до 11.04.2022.
20.04.2022 позивач надіслав відповідачу повідомлення № 70 від 19.04.2022 про сплату неустойки згідно п.6.6 договору на суму 34'698,81 грн за період 01.08.2021-28.01.2022 та вимогу №69 від 19.04.2022 про повернення матеріальних цінностей (перил).
09.05.2022 відповідач надав відповідь №01/12 про неможливість повернення перил до 11.04.2022 з огляду на збройну агресію російської федерації проти України, що є форс-мажорною обставиною, яка унеможливлює виконання зобов'язань.
23.05.2022 позивач направив відповідачу відповідь на лист з вимогою надання доказів про передачу перил на реставрацію третій особі та претензію №96 від 18.05.2022 про сплату неустойки.
25.05.2022 відповідач надав відповідь на повідомлення №70 від 19.04.2022 та претензію №96 від 18.05.2022, у яких заперечив вимогу позивача щодо стягнення неустойки з огляду на те, що додатковим договором №10 від 31.12.2021 позивач погодився на продовження строків виконання робіт по об'єкту до 31.01.2022 року, відтак першим днем порушення строку виконання робіт з якого можливе нарахування штрафних санкцій є 01.02.2022.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору №1 на виконання підрядних робіт від 08.08.2019.
Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За статтею 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як уже відзначалося, строки виконання робіт та умови їх перегляду визначені у розділі 5 договору. Пунктом 5.1 сторони погодили, що роботи виконуються відповідно до календарного плану виконання робіт, що є додатком 1 до договору. При цьому, п.5.2. договору визначено, що календарний план виконання робіт може уточнюватись за взаємною згодою сторін шляхом внесення до нього відповідних змін, шляхом підписання додаткового договору. Додатковими договорами сторони неодноразово продовжували термін виконання робіт по об'єкту, востаннє до 31.01.2022 із внесенням відповідних змін до «Календарного плану виконання робіт» (додаток 1 до договору).
Згідно з ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Додатковим договором №12 від 28.01.2022 сторони розірвали договір №1 від 08.08.2019.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як уже відзначалося, у додаткових угодах сторони за взаємною згодою неодноразово змінювали графік виконання робіт по об'єкту, востаннє до 31.01.2022 із внесенням відповідних змін до «Календарного плану виконання робіт» (додаток 1 до договору).
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї (ч.2 ст.14 ЦК України).
Отже, враховувати взаємоузгоджену поведінку обидвох сторін щодо внесення змін у календарний план робіт, то договір виконувався так, як погоджували його сторони.
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів порушення відповідачем умов договору щодо строків виконання робіт, адже такі продовжувалися за взаємною згодою стоін шляхом внесення відповідних змін у договір, а доказів визнання недійсним відповідних додаткових договорів у матеріалах справи немає. Відповідно, позивачем не доведено наявність підстав для стягнення неустойки, адже зобов'язання за договором продовжувалися за взаємною згодою сторін, тому позовні вимоги про стягнення неустойки задоволенню не підлягають.
Щодо інших аргументів учасників провадження, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 185 від 12.07.2022 на суму 2'4810,00 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 216, 222, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Яворський Б.І.