Справа № 2а-2180/2010
21 липня 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого - судді Карпенко О.Л.
при секретарі - Пономаренко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Павлоградського відділу ДПС Державної автомобільної інспекції старшини міліції Грінько Дмитра Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
07 червня 2010 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення АЕ № 235969 від 31 травня 2010 року передбачене ст.122 ч. 1 КУпАП, посилаючись на те, що відповідачем винесено оскаржувану ним постанову, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає постанову необ'єктивною, незаконною, оскільки вона складена з порушенням норми ст. 280 КУпАП , а саме: відповідач належним чином не встановив обставини справи, бо в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Керуючи автомобілем на автодорозі Знам?янка - Луганськ він здійснив обгін автомобіля «КАМАЗ», який рухався із швидкістю близько 20 км/год. При цьому він почав виконувати обгін на ділянці дороги де відсутні знаки чи розмітка, які забороняють виконання такого маневру. Після виконання випередження автомобіля він опинився на ділянці дорого на якій нанесену суцільну смугу а тому, коли повертався на свою смугу руху, то дійсно пересік суцільну лінію. Вважає свої дії правомірними, а тому заперечив проти звинувачень відповідача. Проте відповідач не зважив на його пояснення і обставини справи не перевірив.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень відносно позову не направлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.
При розгляді справи суд виходить з того, що водій зобов'язаний виконувати Правила дорожнього руху і лише в разі порушення цих Правил, за наявності належних та допустимих доказів, водій може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частою 1 ст. 122 КУпАП встановлено відповідальність, серед іншого, за порушення водіями транспортних засобів вимог розмітки проїзної частини доріг.
25 квітня 2010 року відповідачем по справі було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 235969 якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 31 травня 2010 року о 12 год. 45 хв. на 272 км. автодороги Знам?нка-Луганськ ОСОБА_1 керував автомобілем «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1, виконуючи обгін автомобіля пересік суцільну смугу дорожньої розмітки.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладено на суб'єкта владних повноважень.
Однак відповідач не подав доказів правомірності прийнятого рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення стягнення не подав.
З тексту мотивувальної частини оскаржуваної постанови вбачається, що відповідачем не було встановлено і не вказано у постанові нормативний акт, яким встановлені правила дорожньої розмітки.
Такі правила встановлені розділом 34 Правил дорожнього руху (далі за тектом ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами).
Розділом 34 ПДР передбачено два види суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки: п. 1.1. - вузька суцільна лінія і п. 1.2. - широка суцільна лінія, які мають різне значення. Проте в оскаржуваній постанові не зазначено вимоги якої суцільної лінії розмітки було порушено позивачем.
Як вбачається з позовної заяви, позивач перетнув вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки завершуючи маневр обгону транспортного засобу, який рухався у попутному напрямку зі швидкістю близько 20 км/год.
Розділ 34 ПДР передбачає можливість перетинання лінії 1.1., як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, для обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
В оскаржуваній постанові не вказано про створення позивачем під час обгону небезпеки дорожнього руху а також не зазначено транспортний засіб, який обігнав позивач, його реєстраційний номер та швидкість руху.
Наведені позивачем по справі на свій захист доводи відповідачем не були спростовані. Доказів того, що позивач порушив ПДР відповідачем суду не надано.
За таких умов суд дійшов висновку про правомірність дій позивача та відсутність складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відсутність достатніх доказів наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення виключає можливість провадження у адміністративній справі (ст. 247 п. 1 КУпАП).
Відповідач не довів дотримання ним вказаних норм КУпАП при здісненні провадження по справ про адміністративне правопорушення відносно позивача по справі.
Статтею 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач по справі під час вирішення питання про притягнення позивача по справі до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст. 7, 247, 251, 280 КУпАП, прийняв необґрунтоване та упереджене рішення, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ДПС Павлоградського відділу ДПС Державної автомобільної інспекції старини міліції Грінько Дмитра Анатолійовича від 31 травня 2010 року АЕ № 235968 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 1 КУпАП.
Постанову може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : О. Л. Карпенко