номер провадження справи 24/104/22
07.11.2022 Справа № 908/1456/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/1456/22
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. І. Федорова, буд. 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 21231,90 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області звернулось Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування в сумі 21231,90 грн.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 993, 1188 ЦК України, ст., ст. 2, 27 Закону України «Про страхування», ст., ст. 9, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та заявлені з наступних підстав: позивачем на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199-0/19-AVIS від 20.12.2018, укладеного з ПІІ «ВІП-РЕНТ» , внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 21.07.2021, виплачено Страхувальнику на підставі страхового акту № СТОКА-16574 страхове відшкодування в розмірі 21231,90 грн. Таким чином, до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність водія транспортного засобу «DAEWOO LANOS» д.р.н. НОМЕР_1 , з вини якого трапилась ДТП, застрахована в ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» на підставі полісу № АР-001073242. Позивачем 18.11.2021 на адресу відповідача направлялася заява на виплату (страхового) відшкодування № 45096 на суму 21231,90 грн. щодо виплати страхового відшкодування (регресний платіж) в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», яка відповідачем залишені без відповіді та задоволення. На підставі зазначеного, позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 21231,90 грн. (з урахуванням ліміту відшкодування за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 130000,00 грн. та франшизи в розмірі 0,00 грн., встановлених в полісі № АР-001073242. Таким чином, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1456/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/104/22. Судове засідання для розгляду справи призначено на 17.10.2022 о 09 год. 20 хв.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.
У зв'язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними ракетними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, судове засідання з розгляду справи, призначене на 17.10.2022 не відбулося.
Ухвалою суду від 12.10.2022 судове засідання у справі № 908/1456/22 переносено на 07.11.2022 о 09 год. 50 хв.
14.10.2022 на електронну пошту господарського суду Запорізької області від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» з підтвердженим кваліфікованим ЕЦП надійшов Відзив на позовну заяву вих. № 2914 від 14.10.2022, відповідно до якого відповідач визнає в повному обсязі позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 21231,90 грн., завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації. Разом із тим, посилаючись на ч. 6 ст. 126 ГПК України, відповідач просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу та присудити до стягнення 1000,00 грн. витрат на допомогу адвоката. Підставою для зменшення витрат на правову допомогу відповідач вважає ті обставини, що дана справа не є складною, справа є малозначною та підготовка позовної зави не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, відповідач вважає, що до складу витрат на правничу допомогу безпідставно включені послуги з копіювання, завірення, зшивання додатків до позовної заяви та підготовка справи до відправки, оскільки такі послуги не потребують професійних навичок.
Відзив Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на позовну заяву прийнятий судом до розгляду та врахований при вирішенні спору у справі.
25.10.2022 до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання 07.11.2022 за відсутністю представника позивача з урахуванням вимог, викладених в позовній заяві. Заява прийнята судом до розгляду.
Представники сторін в судове засідання 07.11.2022 не прибули.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судовий процес 07.11.2022 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
У судовому засіданні 07.11.2022 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
20.12.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (Страховик, позивач у справі) та ПІІ «ВІП-РЕНТ (Страхувальник) укладено Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199-0/19-AVIS (надаліДоговір),об'єктом страхування за яким є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим наземним транспортним засобом, а саме автомобілем «PEUGEOT» д.р.н. НОМЕР_2 на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля «PEUGEOT» д.р.н. НОМЕР_2 є ПІІ «ВІП-РЕНТ.
21.07.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «PEUGEOT» д.р.н. НОМЕР_2 та транспортного засобу «DAEWOO LANOS» д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки Національної поліції України, схеми місця ДТП, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови Ленінського районного суду м. Запоріжя від 23.09.2021 по справі №334/5753/21, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до акту ФОП Дубовик І.В. виконаних робіт від 15.09.2021на підставі рахунку-фактури №Д0163 від 12.08.2021 загальна вартість відновлення автомобіля автомобіля «PEUGEOT» д.р.н. НОМЕР_2 становить 21231,90 грн.
За умовами 11.1 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199-0/19-AVIS від 20.12.2018 розмір безумовної франшизи по випадкам, зокрема, збитки в наслідок ДТП, що призвели до пошкодження транспортного засобу, складає 0 % від страхової суми.
Відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199-0/19-AVIS від 20.12.2018 (редакції додаткової угоди ві 28.12.2019) строк дії Договору - по 31.12.2021.
Таким чином, Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199-0/19-AVIS від 20.12.2018 діяв станом на час дорожньо-транспортної пригоди 21.07.2021.
Письмових доказів, якими спростовується зазначене, матеріали справи не містять.
Позивачем затверджено Страховий акт № СТОКА-16574 від 17.03.2021, згідно із яким у зв'язку із настанням 21.07.2021 страхового випадку, позивач вирішив здійснити виплату ПІІ «ВІП-Рент» страхового відшкодування в сумі 2123,90 грн.
Позивачем здійснено виплату Страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 21231,90 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 24706 від 17.09.2021.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність особи, що користуються транспортним засобом «DAEWOO LANOS» д.р.н. НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (відповідач у справі) згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 001073242.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність особи, яка користується транспортним засобом «DAEWOO LANOS» д.р.н. НОМЕР_1 , згідно Полісу серії АР № 001073242 застрахована відповідачем, позивачем на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 18.11.2021 направлена Заява на виплату (страхового) відшкодування № 45096 на виплату страхового відшкодування в розмірі 21231,90 грн. в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування».
Відповідачем вказана заява позивача на виплату страхового відшкодування залишена без відповіді та задоволення.
На підставі зазначеного, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 21231,90 грн. з урахуванням ліміту відшкодування за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 130000,00 грн. та франшизи в розмірі 0,00 грн., встановлених в полісі серії АР № 001073242.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у відповідності до умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199-0/19-AVIS від 20.12.2018 у зв'язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в загальному розмірі 21231,90 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи копією платіжного доручення № 24706 від 17.09.2021.
Відповідно до ст., ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є заснованими на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/449/17.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність особи, що користується транспортним засобом «DAEWOO LANOS» д.р.н. НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у відповідача відповідно до Полісу серії АР № 00107322 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу «DAEWOO LANOS» д.р.н. НОМЕР_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 21.07.2021.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст., ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Матеріали справи свідчать, що загальна вартість відновлення автомобіля «PEUGEOT» д.р.н. НОМЕР_2 становить 21231,90 грн.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля «PEUGEOT» д.р.н. НОМЕР_2 особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.
Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в загальному розмірі 21231,90 грн. належним чином підтверджена наявними в матеріалах справи письмовими доказами, про які зазначалося раніше.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 001073242 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн., а франшиза становить 0,00 грн.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Як вже зазначалося раніше, Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 001073242 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн.
На підставі наведеного, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності, з урахуванням розміру франшизи згідно із Полісом серії АР № 001073242 у сумі 21231,90 грн. є обґрунтованою.
З письмових доказів, наданих до матеріалів справи, вбачається, що на час вирішення справи судом відповідач шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 21.07.2021, позивачу не відшкодував.
Відповідач позовні вимоги визнав повністю, про що зазначив у Відзиві на позовну заяву вих. № 2914 від 14.10.2022.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення відповідного рішення.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» 21231,90 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації задовольняються судом в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України і ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи приписи зазначених норм закону, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, за відповідною ухвалою, судового збору в розмірі 1240,50 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору сплаченого позивачем платіжним дорученням № 4372 від 11.08.2022 при зверненні до суду з позовом у даній справі, у зв'язку із визнанням позову відповідачем.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 1240,50,00 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору сплаченого позивачем, покладається на відповідача.
Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження стягнення суми 5000,00 грн. судових витрат позивачем подано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 2-01/2022-ВР від 14.01.2022, укладеного між Адвокатським бюро «Гедз» в особі Керуючого бюро Гедз Юлії Володимирівни та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (Клієнт), предметом якого (пункт 1.1) є надання Адвокатським бюро за дорученням Клієнта правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
За умовами п. 5.1 договору за надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро у справах, де Клієнт виступає в якості позивача, Клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 копійок за кожну справу. Клієнт перераховує гонорар Адвокатському бюро не пізніше 3-х робочих днів після надання Адвокатським бюро акту виконаних робіт і рахунку до нього.
Відповідно до п. 7.1 договір укладений на строк до 23.12.2022 та набирає чинності з моменту його підписання.
Отже в даному випадку розмір гонорару за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18.
Згідно з підписаним між сторонами за договором про надання правової (правничої) допомоги № 2-01/2022-ВР від 14.01.2022 Актом виконаних робіт б/н від 10.08.2022 Адвокатське бюро «Гедз» надало, а Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» прийняло правову (правничу) допомогу у суді першої інстанції в фіксованій сумі гонорару по страховому акту № СТОКА-16574, загальна вартість послуг за цим страховим актом склала 5000,00 грн.
Зі змісту наданої правової (правничої) допомоги, про яку зазначено в Акті виконаних робіт б/н від 10.08.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 2-01/2022-ВР від 14.01.2022, вбачається, що Адвокатським бюро, зокрема, виконані дії щодо підготовки позовної заяви та подачі її до суду, в тому числі написання (складання) тексту позовної заяви, розрахунок ціни позову та розміру судових витрат, визначення підсудності справи, визначення складу учасників судового процесу.
Сума 5000,00 грн. по Акту виконаних робіт б/н від 10.08.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 2-01/2022-ВР від 14.01.2022 сплачена позивачем на користь АБ «Гедз» згідно з платіжним дорученням № 4369 від 11.08.2022, копія якого наявна в матеріалах справи.
У матеріалах справи наявні копія довіреності № 0122-29 від 18.01.2022 на представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» в тому числі в судових установах, видана адвокату Гедз Ю.В., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10423/10 від 20.12.2021, виданого Гедз Ю.В.
Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідач заперечив проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., оскільки вважає її неспівмірною щодо складності даної справи, а також занадто завищеною з огляду на обсяги наданої адвокатом правової допомоги та змісту цієї допомоги. У зв'язку із цим відповідач просить суд зменшити витрати на оплату допомоги адвоката до 1000,00 грн.
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті виконаних робіт б/н від 10.08.2022 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 2-01/2022-ВР від 14.01.2022, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової (правничої) допомоги № 2-01/2022-ВР від 14.01.2022.
Разом із тим, суд зауважує, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо відшкодування страхової виплати. При цьому, відповідач проти позовних вимог заперечень не висловив, сам підтвердив факт невиконання зобов'язання щодо відшкодування і не заперечував суми, що заявлена позивачем до стягнення.
Тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо суми виплаченого страхового відшкодування та розміру завданих збитків, судова практика є сталою (тим більше, що відповідач не заперечує суму позовної вимоги).
Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законами України «Про страхування» та «;Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав не присуджувати стягненню з відповідача на користь позивача всієї суми витрат на правничу допомогу, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн., що відповідає критерію розумної співмірності таких витрат. Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. покласти на позивача.
Керуючись ст., ст. 46, 123, 126, 129, 191, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя про стягнення 21231,90 грн. страхового відшкодування задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», (03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32-А, ідентифікаційний код юридичної особи 30859524) - 21231(двадцять одна тисяча двісті тридцять одна) грн. 90 коп. страхового відшкодування, 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1240 (одну тисячу двісті сорок) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Українська страхова група», (03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32-А, ідентифікаційний код юридичної особи 30859524) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1240,50 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору, сплаченого позивачем платіжним дорученням № 4372 від 11.08.2022 при зверненні до суду з позовом у справі № 908/1458/22, у зв'язку із визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21.11.2022.
Суддя Т.А. Азізбекян