номер провадження справи 12/197/21
14.11.2022 Справа № 908/3004/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В. при секретарі Драковцевій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву вих. без номеру від 04.11.2022 (вх.№13739/08-08/22 від 04.11.2022) Фізичної особи-підприємця Османа Сергія Олексійовича про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2022 у справі № 908/3004/21
за позовом Приватного підприємства “Будпостач” (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 9-Е, кім. 314)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Османа Сергія Олексійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 336 324,09 грн.
за участю представників сторін:
від позивача (стягувача) - не з'явився;
від відповідача (боржника) - не з'явився;
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.01.2022 у справі №908/3004/21 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Османа Сергія Олексійовича на користь Приватного підприємства “Будпостач” заборгованість у розмірі 336 324,09 грн., судовий збір у розмірі 5 044,86 грн.
10.06.2022 на виконання судового рішення видано відповідний наказ.
04.11.2022 до суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Османа Сергія Олексійовича про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2022 у справі № 908/3004/21 на 12 місяців.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2022 заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Згідно з ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Османа Сергія Олексійовича про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2022 у справі № 908/3004/21, призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 14.11.2022 об 11 год. 00 хв. Запропоновано боржнику уточнити графік розстрочення згідно з поданою заявою (роки), стягувачу - надати відзив на заяву про розстрочення виконання рішення у справі з доказами надсилання іншій стороні.
В судове засідання 14.11. 2022 сторони своїх представників не направили.
З огляду на те, що представники усіх учасників справи в судове засідання не з'явилися, судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.
10.11.2022 від позивача надійшли заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду, відповідно до яких позивач просить відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2022 у справі № 908/3004/21.
Суд прийняв до розгляду заперечення позивача.
14.11.2022 від відповідача надійшла заява про уточнення графіку розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3004/21, відповідно до якої графік погашення основного боргу є таким: жовтень 2022 року - 40000,00 грн., листопад 2022 року - 42333,00 грн., грудень 2022 року - 42033,00 грн., з січня по травень 2023 року - по 42333,00 грн. та судового збору - до 31.03.2023 - 5044,86 грн.
Суд не прийняв до розгляду дану заяву, оскільки у даній заяві відповідач не уточнив роки у графіку (як пропонував суд), а зазначив нові суми та строки оплати, які не відповідають первісно поданій заяві про розстрочення виконання рішення.
Враховуючи викладене, суд розглядав заяву в первісно заявленій редакції.
За результатами судового засідання суд ухвалив відмовити в задоволенні заяви розстрочення виконання судового рішення, виходячи з такого.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення відповідач посилається на те, що, на думку відповідача, між сторонами було досягнуто домовленості про досудове врегулювання спору стосовно розстрочення сплати заборгованості за договором поставки. Про наявність даної справи відповідач дізнався лише у першій половині жовтня 2022 року через додаток «Дія», в якому відповідач отримав повідомлення про відкриття щодо нього виконавчого провадження в даній справі. Відповідач вказує, що з 27.02.2022 через початок збройної агресії РФ відповідач з незалежних від нього обставин перебував на тимчасово окупованій територій у м. Бердянськ та м. Мелітополь Запорізької області, де дислоковані його магазини, 80% бізнесу, майна та товарних запасів. Відповідач отримав можливість потрапити на підконтрольну Україні територію тільки наприкінці вересня 2022 року. Після цього відповідач вжив заходів щодо часткової сплати боргу в сумі 40000,00 грн. та організував роботу магазину у м. Дніпро, що, на думку відповідача, надасть йому можливість проводити часткове погашення заборгованості перед позивачем. Як вказує відповідач, провести негайну реалізацію товарів, що знаходяться у його розпорядженні, він не може, оскільки не є власником товару, а вимушений був укласти договір поставки товарів під реалізацію із ФОП Устименком С.А. від 03.10.2022. Відповідач направив позивачу пропозицію про укладення мирової угоди з узгодженням графіку погашення заборгованості, проте відповіді не отримав. Відповідач вказує, що ненадання розстрочки призведе до неможливості виконання судового рішення взагалі, оскільки існує ризик припинення або призупинення діяльності відповідача у зв'язку з відсутністю наявного майна, завдяки якому можна виконати рішення суду негайно. Враховуючи інтереси стягувача, який полягає у виконанні рішення в повному обсязі, відповідач просить надати розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців та встановити наступний графік виконання рішення суду: листопад - 43052,00 грн., грудень - 43052,00 грн., січень 2023 року - 43052,00 грн., лютий 2022 року - 43052 грн., березень 2022 року - 43052,00 грн., квітень 2022 року - 43052,00 грн., травень 2022 року - 43056,00 грн. (з урахуванням оплати 26.10.2022 у розмірі 40000,00 грн.).
Суд зауважує, що в графіку відповідачем допущено очевидні описки при зазначенні цифрового позначення року за період з лютого по травень 2022 року (зазначено 2022 рік замість 2023 року), тому суд розцінює даний період як лютий - травень 2023 року.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд зауважує, що боржник не надав доказів на підтвердження свого фінансового стану, відсутності чи недостатності коштів для розрахунку за судовим рішенням.
Посилаючись на відсутність у нього майна, за рахунок якого можливо здійснити стягнення, відповідач не надав доказів на підтвердження цих обставин.
Викладені у заяві обставини про те, що відповідач організував роботу магазину у м.Дніпро та уклав договір поставки товарів під реалізацію із ФОП Устименком С.А. від 03.10.2022, також не підтверджені відповідними доказами.
Отже, відповідач не підтвердив доказами як свої доводи про неможливість виконання судового рішення, так і не обґрунтував доводи про джерела можливого погашення заборгованості у разі надання розстрочки виконання рішення суду.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на судовий захист. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд спору судом.
Для визнання поважними причин затримки виконання рішення обов'язкового мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки остаточні судові рішення не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін.
Суд враховує заперечення стягувача проти надання боржнику відстрочки виконання рішення, які ґрунтуються на тому, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження знаходження 80% його майна на окупованій території та жодної звітності про фінансові результати від поточної господарської діяльності у м. Дніпро. Вказує, що за отриманою від приватного виконавця інформацією у відповідача також наявні магазини у м. Запоріжжя. На думку позивача, відповідач має фінансову можливість сплатити заборгованість за судовим рішенням, однак ухиляється від виконання своїх зобов'язань. Просить врахувати, що військовий стан також негативно впливає на позивача, склади якого були знищені від ракетних обстрілів, що спричинило збитки більше ніж на 1,5 мільярди грн.
Безпідставне надання розстрочки виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення.
Суд враховує, що заборгованість, яка стягнута судовим рішенням у даній справі (336324,09 грн.), виникла станом на 04.10.2021, і після ухвалення рішення відповідач сплатив тільки 40000,00 грн. боргу 26.10.2022, тобто лише частково оплатив заборгованість більше ніж через рік після виникнення прострочення.
Крім того, клопотання боржника про надання розстрочки виконання рішення терміном до травня 2023 року суперечить змісту норми ч. 5 ст. 331 ГПК України, згідно з якою розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Рішення суду в даній справі ухвалено 10.01.2022, отже розстрочення виконання судового рішення можливе тільки на період до 10.01.2023.
Втім, враховуючи те, що відповідач не довів наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для розстрочення виконання судового рішення, суд ухвалив відмовити в задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення у повному обсязі.
Керуючись статтями ст. ст. 170, 234, 235, 255, 331 ГПК України, суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Османа Сергія Олексійовича про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2022 у справі №908/3004/21 залишити без задоволення.
2. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного суду протягом десяти днів з дня її підписання. Ухвалу підписано 21.11.2022.
Суддя М.В.Мірошниченко