майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"09" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/624/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Жарський В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Забігайло Л.В., дов. №14 від 19.09.2022;
від відповідача: Денисенко О.М., витяг з ЄДРПОУ;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Житомирського обласного центру зайнятості в особі Хорошівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про стягнення 76 775,15грн
Житомирський обласний центр зайнятості в особі Хорошівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення 76 775,15грн коштів, виплачених як допомога по безробіттю.
В якості правових підстав позову позивач посилається, зокрема, на ст.34, 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.43, 44 Закону України "Про зайнятість населення", ст.1166 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 23.08.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 06.10.2022 о 10:40.
Ухвалою суду від 24.10.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу №906/624/22 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 09.11.2022 о 12:00.
Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2022 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.11.2022 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд
Фактичні обставини справи.
18.09.2020 до Хорошівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості (позивач) з відповідними заявами звернулася громадянка ОСОБА_1 для реєстрації як безробітної та нарахування й виплати їй допомоги по безробіттю (а.с. 5-6), в яких причинами звернення вказала відсутність роботи та заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі, не забезпечення себе роботою самостійно. У даних заявах була ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів.
До зазначених заяв ОСОБА_1 надала копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідач) від 15.09.2020 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років (а.с. 13-14).
Зазначеній особі з 18.09.2020 надано статус безробітної, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату такої допомоги, про що, зокрема свідчать наявні в матеріалах справи копії персональної картки №060420091800008 від 18.09.2020, рішення, прийняті центром зайнятості/філією центру зайнятості щодо зареєстрованого безробітного (а.с. 7-8).
З наявного в матеріалах справи Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №102 від 27.05.2022 вбачається, що в ході даного розслідування позивачем встановлено, що згідно рішення суду від 27.04.2021 у справі №240/1899/21 ОСОБА_1 призначено пенсію з 05.08.2020. За період з 05.08.2020 по 31.10.2021 нарахування пенсії останній проведено, але виплату за даний період не здійснено. Виплата пенсії проводиться з 01.11.2021 (а.с. 11).
Дійсно, згідно даних інформаційної системи "Єдиний державний реєстр судових рішень" рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №240/1899/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання незаконною відмови, зобов'язання вчинити дії, зокрема, позов задоволено; визнано незаконною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.08.2020 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нарахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дня звернення за її призначенням. При цьому, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі №240/1899/21 вказане рішення залишено без змін.
Варто зазначити, що згідно довідки Житомирського обласного центру зайнятості №1510/10.03-33 від 07.06.2022, розмір отриманої громадянкою ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період 18.09.2020-07.09.2021 становить 76 775,15грн (а.с.12).
Таким чином, за період з 18.09.2020 по 07.09.2021 Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зайво виплачено громадянці ОСОБА_1 матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю в розмірі 76 775,15грн, чим, на думку позивача, спричинено йому майнової шкоди (нанесено збитків) на вказану суму.
09.06.2022 позивачем направлено відповідачу письмову претензію №266/160401-2022 з вимогою повернути виплачену допомогу по безробіттю в сумі 76 775,15грн на рахунок для повернення такої виплати в 15-денний термін (а.с. 9).
04.07.2022 позивачем від відповідача отримано відповідь №0600-06-8/45597 від 28.06.2022 на вказану вище претензію, в якій повідомлено, що вимогу Хорошівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості щодо повернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області шкоди в сумі 76 775,15грн у вигляді виплачених коштів ОСОБА_1 на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відхилено (а.с. 10).
З огляду на викладене вище, посилаючись на несвоєчасне призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з незалежних від неї обставин, внаслідок неправомірних дій управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Житомирський обласний центр зайнятості в особі Хорошівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення 76 775,15грн коштів, виплачених як допомога по безробіттю громадянці ОСОБА_1 .
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Способи захисту, які можуть використовуватись при захисті прав на чуже майно, можуть бути згруповані у три групи: 1) зобов'язально-правові (способи, які витікають із порушення не самого речового права, а з порушення умов зобов'язання, наприклад, позов про застосування наслідків нікчемного правочину); 2) речово-правові (віндикаційний та негаторний позови, а також позови про визнання права на чуже майно); 3) загальноцивілістичні способи захисту, передбачені ст.16 Цивільного кодексу України (припинення правовідношення, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та інші).
За змістом ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Визначення поняття збитків наводяться також у ч.2 ст.224 Господарського кодексу України, згідно якої під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.
Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише за наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка заподіяла шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Необхідно довести, що протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки всіх фактичних обставин справи.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).
Таким чином, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Предметом доказування у даній справі є встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин, пов'язаних з фактом заподіяння Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області шкоди Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Згідно п.18 ч.2 ст.22 Закону України "Про зайнятість населення" (у редакції станом на час проведення розслідування позивачем) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Відповідно до ст.107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно п.7 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції, чинній станом на час припинення виплат ОСОБА_1 допомоги по безробіттю) виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Відповідно до ч.2, 3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані у встановленому порядку як безробітні особи, мають своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг внаслідок умисного невиконання цією особою своїх обов'язків та зловживань стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
З викладеного вбачається, що відповідальність застрахованої особи настає лише у випадку несвоєчасного подання нею інформації про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг або умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними, щодо неповідомлення про існування таких обставин.
З огляду на викладене вище, внаслідок невизнання відповідачем за громадянкою ОСОБА_1 права на пенсію за вислугу років, призначення останньої відбувалося в судовому порядку, на підставі рішення суду від 27.04.2021 (що набрало законної сили 27.09.2021) та із вказаної в рішенні дати - з 05.08.2020.
Тобто, причиною перебування громадянки ОСОБА_1 на обліку безробітною та отримання нею допомоги по безробіттю стала бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з призначення останній пенсії за вислугу років, неправомірність якої встановлена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №240/1899/21, залишеним у силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 у даній справі.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З вище викладеного вбачається, що обставини протиправної поведінки відповідача у даній справі, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні громадянці ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, є встановленими рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №240/1899/21, залишеним у силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 у даній справі, та не підлягають доведенню.
У відповідності до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.
Отже виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення" і така виплата відповідно до ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" та п.7 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не здійснювалася б у випадку своєчасного призначення та виплати відповідачем пенсії за вислугу років громадянці ОСОБА_1 .
Як судом зазначалося вище, 09.06.2022 позивачем направлено відповідачу письмову претензію №266/160401-2022 з вимогою повернути виплачену допомогу по безробіттю в сумі 76 775,15грн на рахунок для повернення такої виплати в 15-денний термін (а.с. 9).
04.07.2022 позивачем від відповідача отримано відповідь №0600-06-8/45597 від 28.06.2022 на вказану вище претензію, в якій повідомлено, що вимогу Хорошівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості щодо повернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області шкоди в сумі 76 775,15грн у вигляді виплачених коштів ОСОБА_1 на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відхилено (а.с. 10).
При цьому, на дату звернення позивача до господарського суду кошти в розмірі 76 775,15грн відповідачем у добровільному порядку позивачеві не сплачено, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду від 05.09.2018 у справі №761/6010/15-ц.
Таким чином, підставами для стягнення з відповідача на користь позивача 76 775,15грн шкоди у вигляді коштів, виплачених як допомога по безробіттю, є:
1) протиправна поведінка, яка не відповідає вимогам закону та полягає у відмові Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні пенсії за вислугу років, протиправність якої визнана рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №240/1899/21, залишеним у силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 у даній справі;
2) наявність шкоди, яка оцінюється сумою витрат Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на виплату допомоги по безробіттю громадянці ОСОБА_1 з 18.09.2020 по 07.09.2021, права на яку остання не отримала би за умови своєчасного призначення пенсійного забезпечення;
3) причинно-наслідковий зв'язок прослідковується в тому, що статус пенсіонера і статус безробітного взаємовиключні за ст.43 Закону України "Про зайнятість населення". Тобто, ОСОБА_1 вчасно не набула статусу пенсіонера саме внаслідок протиправної відмови відповідача у призначенні їй пенсії за вислугу років.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 76 775,15грн завданої шкоди, яка складається з виплаченої суми допомоги по безробіттю громадянці ОСОБА_1 .
Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони .
Зважаючи на задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О.Ольжича, буд. 7; ідентифікаційний код 13559341) на користь Житомирського обласного центру зайнятості (10001, м. Житомир, вул. Київська, буд. 83; ідентифікаційний код 03491398) в особі Хорошівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості (12601, Житомирська область, Житомирський район, смт Хорошів, вул. Незалежності, буд. 26; ідентифікаційний код 42111163) за реквізитами: р/р UA658201720355429002007004025, ДКСУ м. Київ, МФО 820172):
- 76 775,15грн коштів, виплачених як допомога по безробіттю;
- 2 481,00грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.11.22
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1- у справу
2 - позивачу на електронну пошту: admin@volyn.zt.dcz.ua
3 - відповідачу на електронну пошту: gupfu@zt