вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" листопада 2022 р. Справа№ 911/115/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макарівської селищної ради
на рішення господарського суду Київської області від 18.05.2022
у справі № 911/115/22 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом Фізичної-особи підприємця Отрошенка Віктора Анатолійовича
до Макарівської селищної ради
про стягнення 104 041, 26 грн
Короткий зміст позовних вимог.
В грудні 2021 року Фізична-особа підприємець Отрошенко Віктор Анатолійович (далі за текстом - ФОП Отрошенко В.А.; позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Макарівської селищної ради (далі за текстом - відповідач) про стягнення 76 751, 76 грн основної заборгованості, 8 949, 66 грн інфляційних втрат, 3 217, 15 грн 3 % річних та 15 122, 69 грн пені, нарахованих за загальний період з 27.06.2020 по 22.11.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Копилівською сільською радою (правонаступником якої є Макарівська селищна рада) зобов'язань за договорами на виконання робіт по поточному ремонту вуличного освітлення від 09.06.2020 № 6/7 та від 17.06.2020 № 6/8 в частині здійснення розрахунків за виконані роботи.
Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 525, 526, 610, 625, 629, 832, 837 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), статті 193, 230 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області», частина восьма статті 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Макарівської селищної ради № 18-02-VIII.
У відзиві на позов відповідач вказав на його необґрунтованість і заперечив проти його задоволення, посилаючись на те, що:
- за Копилівською сільською радою не обліковуються ані дебіторська, ані кредиторська заборгованість як по загальному, так і спеціальному фондах, що підтверджується звітами про бюджетну заборгованість по відповідним фондам, сформованими Управлінням Державної казначейської служби у Макарівському району;
- Копилівська сільська рада є бюджетною установою, а тому укладання будь-яких договорів, на підставі яких беруться бюджетні зобов'язання, мала здійснювати з урахуванням положень Бюджетного кодексу України (далі за текстом - БК України);
- оскільки зобов'язання за укладеними договорами не реєструвались вони не можуть вважатись бюджетними, а тому взяття їх на себе є порушенням бюджетного законодавства;
- відповідач є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки вимоги осіб щодо стягнення заборгованості за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних асигнувань або з перевищенням повноважень, стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань (з Крижевського В.В.);
- укладені підрядні договори мають істотні недоліки (відсутність дефектного акта; розрахункового рахунку; невідповідність переліку об'єктів, який зазначений у договорі, переліку, визначеному локальним кошторисом; невідповідність договірної ціни);
- у справі відсутні докази того, що договори укладені із дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі № 911/115/22 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 76 751, 76 грн основної заборгованості, 8 949, 66 грн інфляційних втрат, 3 217,15 грн 3 % річних та 1 940, 05 грн витрат по сплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем доведено наявність заборгованості відповідача за укладеними договорами в сумі 76 751, 76 грн, що підтверджено, зокрема, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 16.06.2020 (форма № КБ-3) на суму 43 041, 77 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт від 16.06.2020 (форма № КБ-2в) на суму 43 041, 77 грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 24.06.2020 (форма № КБ-3) на суму 33 709, 99 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт від 24.06.2020 (форма № КБ-2в) на суму 33 709, 99 грн, дефектним актом від 17.06.2020.
Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на наказ Міністерства фінансів України № 44 від 24.01.2012 «Про затвердження Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування» та відповідно твердження про відсутність дебіторської та кредиторської заборгованості, що обліковується за Копилівською сільською радою, оскільки, як зазначив суд, невідображення інформації про зобов'язання, не здійснення реєстрації у відповідності до вимог БК України, неподання відповідних документів до органів казначейства, взяття бюджетних зобов'язань поза межами бюджетних асигнувань тощо, не є підставою для висновку про відсутність зобов'язань, що взяла на себе сторона, від імені якої діяла уповноважена особа - виконуючий обов'язки сільського голови Крижевський В.В. (підписант з боку замовника). В той же час, місцевий суд зазначив, що законом не передбачено звільнення установ, що фінансуються з місцевого бюджету від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, зумовленої відсутністю коштів.
Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів та заперечень на неї.
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Як на підставу апеляційного оскарження скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального (ст.ст. 3, 10 Закону України «Про публічні закупівлі»; наказу Міністерства фінансів України №44 від 24.01.2012, яким затверджено порядок складання бюджетної звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування; ст. 23, ст. 48 БК України; ст. 241 ЦК України; ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та норм процесуального права (ст. 74 ГПК України).
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач вказує на відсутність правових підстав для стягнення заборгованості та штрафних санкцій, оскільки взяті Копилівською сільрадою договірні зобов'язання не вважаються бюджетними зобов'язаннями у розумінні бюджетного законодавства (ч. 3 ст. 48 БК України). Про недійсність таких зобов'язань свідчить невідображення інформації про укладення відповідних договорів в електронній системі PROZORRO, нездійснення реєстрації у відповідності до вимог БК України, неподання відповідних документів до органів Держказначейства та взяття бюджетних зобов'язань поза межами бюджетних асигнувань.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив, що не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 23.06.2022 апеляційну скаргу у справі № 911/115/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 витребувано з господарського суду Київської області матеріали справи №911/115/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Макарівської селищної ради на рішення господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі №911/115/22 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.
Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 апеляційну скаргу Макарівської селищної ради на рішення господарського суду Київської області від 18.05.2022 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 за клопотанням відповідача поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 18.05.2022 та відкрито апеляційне провадження у справі № 911/115/22; зупинено дію оскарженого рішення; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи на підставі ст. 270 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 апеляційну скаргу було призначено в судовому засіданні на 12.10.2022 та зобов'язано позивача протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали надати відзив на апеляційну скаргу та оригінали документів, доданих до позовної заяви для огляду.
Судове засідання, призначене на 12.10.2022 не відбулося у зв'язку з небезпекою та загрозою ракетних ударів по місту Києву.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 продовжено строк розгляду апеляційної скарги та призначено її до розгляду на 02.11.2022.
У судовому засіданні 02.11.2022 взяли участь представники позивача та відповідача, які надали свої пояснення по суті спору. Представником позивача у судовому засіданні були надані суду оригінали документів для огляду (договір на виконання робіт по поточному ремонту вуличного освітлення № 6/7 від 09.05.2020; зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва від 09.06.2020; локальний кошторис на будівельні роботи № 4-1-1; договірна ціна на будівництво Поточний ремонт вуличного освітлення в селі Копилів Макарівського району, Київської області по вулицях: Шевченка, Мегринівка, Київська, Макарівська, Перемоги, що здійснюється в 2020 році; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 16.06.2020; акт приймання виконаних будівельних робіт за 16.06.2020; договір № 6/8 на виконання робіт по поточному ремонту вуличного освітлення від 17.06.2020; зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва від 17.06.2020; локальний кошторис на будівельні роботи № 4-1-1; договірна ціна на будівництво Поточний ремонт вуличного освітлення в селі Копилів Макарівського району, Київської області по вулицях: Ватутіна, Лісова, Садова, Житомирська, Щорса, Заводська, Жовтнева, що здійснюється в 2020 році; дефектний акт від 17.06.2020; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 24.06.2020; акт приймання виконаних будівельних робіт за 24.06.2020).
У судовому засіданні 02.11.2022 у розгляді справи оголошено перерву до 09.11.2022, про що присутніх в засіданні представників позивача та відповідача повідомлено під розписку.
08.11.2022 судом апеляційної інстанції, у порядку частини 6 статті 120 ГПК України, повідомлено учасників справи за допомогою засобів телефонного зв'язку, про що свідчать долучені до матеріалів справи телефонограми (від позивача прийнято Отрошенком В.А.; від відповідача прийнято Мудраком В.М.) про те, що судове засідання призначене на 09.11.2022 не відбудеться у зв'язку із участю суддів Євсікова О.О. та Демидової А.М. у період з 07.11.2022 по 11.11.2022 у підготовці для підтримання кваліфікації суддів апеляційних господарських судів; представників сторін повідомлено про наступну дату судового засідання (16.11.2022).
У судове засідання 16.11.2022 представники сторін не з'явилися.
Від позивача станом на 16.11.2022 будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Від відповідача 16.11.2022 до початку судового засідання до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю прибуття його представника у судове засідання з міркувань безпеки через загрозу ракетних обстрілів м. Києва. Суд відмовляє у задоволенні клопотання з таких підстав.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
Представник відповідача мав можливість взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в порядку визначеному ст. 197 ГПК України, однак таким своїм правом не скористався. Судом також враховується й те, що представник вже надав свої усні пояснення по суті спору у попередньому судовому засіданні (02.11.2022).
З огляду на викладене та оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, зважаючи, що матеріали справи містять достатній обсяг відомостей, необхідний для розгляду апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що такий розгляд може бути здійснений за відсутності представників сторін.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
09.06.2020 між Копилівською сільською радою Макарівського району Київської області, як замовником, та ФОП Отрошенком В.А., як виконавцем, було укладено договір № 6/7 на виконання робіт по поточному ремонту вуличного освітлення, за умовами пп. 1 п.1 якого позивач за дорученням замовника взяв на себе зобов'язання виконати роботи з поточного ремонту вуличного освітлення в селі Копилів Макарівського району Київської області по вулицях Шевченка, Мегринівка, Київська, Макарівська, Перемоги.
Згідно з пп. 2.1., 2.2. п. 2 договору загальна сума договору складає 43 041, 77 грн без ПДВ; розрахунок за договором проводиться впродовж наступних десяти днів після підписання акта виконаних робіт.
В пп. 3.1, 3.2 п. 3 договору сторонами погоджено, що виконавець за договором зобов'язується після його підписання негайно приступити до виконання робіт; замовник за договором зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі провести оплату виконаних робіт.
Відповідно до пп. 4.1. п. 4, пп. 5.1 п. 5 договору сторони несуть наступну відповідальність: замовник своєчасно та в повному обсязі фінансує виконавця за даним договором; виконавець своєчасно та в повному обсязі виконує роботи по поточному ремонту вуличного освітлення в селі Копилів Макарівського району Київської області по вулицях Шевченка, Мегринівка, Київська, Макарівська, Перемоги; договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку договір не втрачає своєї сили до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
17.06.2020 між Копилівською сільською радою Макарівського району Київської області, як замовником, та ФОП Отрошенком В.А., як виконавцем, було укладено договір № 6/8 на виконання робіт по поточному ремонту вуличного освітлення, за умовами пп. 1 п.1 якого позивач за дорученням замовника взяв на себе зобов'язання виконати роботи з поточного ремонту вуличного освітлення в селі Копилів Макарівського району Київської області по вулицях Ватутіна, Лісова, Садова, Житомирська, Щорса, Заводська, Жовтнева.
Згідно з пп. 2.1., 2.2. п. 2 договору загальна сума договору складає 33 709, 99 грн без ПДВ; розрахунок за цим договором проводиться впродовж наступних десяти днів після підписання акта виконаних робіт.
В пп. 3.1, 3.2 п. 3 договору сторонами погоджено, що виконавець за даним договором зобов'язується після його підписання негайно приступити до виконання робіт; замовник за даним договором зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі провести оплату виконаних робіт.
Відповідно до пп. 4.1. п. 4, пп. 5.1 п. 5 договору сторони за даним договором несуть наступну відповідальність: замовник своєчасно та в повному обсязі фінансує виконавця за даним договором; виконавець своєчасно та в повному обсязі виконує роботи по поточному ремонту вуличного освітлення в селі Копилів Макарівського району Київської області по вулицях Ватутіна, Лісова, Садова, Житомирська, Щорса, Заводська, Жовтнева; договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку договір не втрачає своєї сили до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» територія Копилівської сільської ради увійшла до Макарівської територіальної громади з центром в смт. Макарів.
Підпунктом 4 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році.
17.12.2020 Макарівська селищна рада № 018-02-VIII прийняла рішення, п. 17 якого вирішено почати процедуру реорганізації Копилівської сільської ради шляхом приєднання до Макарівської селищної ради. Згідно з п. 18 цього рішення Макарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Копилівської сільської ради.
21.12.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про те, що Копилівська сільська рада знаходиться в стані припинення.
Пунктом 61 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням визначених відповідним пунктом положень. Так, в силу підпунктів 1, 4 пункту 61:
у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);
сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.
Отже, відповідач у цій справі - Макарівська селищна рада є правонаступником Копилівської сільскої ради (замовника за вказаними договорами).
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що на виконання умов договору № 6/7 від 09.06.2020 ним протягом червня 2020 року виконано для Копилівської сільської ради роботи на загальну суму 104 041, 26 грн, що підтверджується підписаними без застережень актами виконаних будівельних робіт.
Неоплата замовником виконаних позивачем робіт за вказаними вище договорами стала підставою для подання позову у цій справі з посиланням також і на те, що Макарівська селищна рада є правонаступником усіх прав та обов'язків Копилівської сільської ради, в тому числі в частині зобов'язань, що виникли на підставі договорів № 6/7 від 09.06.2020 та № 6/8 від 17.06.2020 на виконання робіт по поточному ремонту вуличного освітлення.
У зв'язку з простроченням боржником виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано 8 949, 66 грн інфляційних втрат, 3 217, 15 грн 3 % річних та 15 122, 69 грн пені за загальний період з 27.06.2020 по 22.11.2021.
Отже, причиною виникнення спору зі справи стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення заявлених позивачем сум боргу та штрафних санкцій з відповідача, як правонаступника замовника за вищевказаними підрядними договорами.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Частиною першою статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За визначенням частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України).
Частинами першою, другою статті 180 ГК України (в редакції закону, чинного на моменту виникнення спірних правовідносин) у свою чергу встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України у відповідній редакції закону).
Відповідно до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, яка кореспондуються зі статтею 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За визначенням статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно з частиною першою статі 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина перша статті 854 ЦК України).
Частиною четвертою статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як встановлено вище, ФОП Отрошенко В.А. та Копилівська сільська рада уклали два договори, за умовами яких замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати роботи по поточному ремонту вуличного освітлення в селі Копилів Макарівського району Київської області по вулицях: Шевченка; Мегринівка; Київська; Макарівська; Перемоги; Ватутіна; Лісова; Садова; Житомирська; Щорса; Заводська; Жовтнева.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Сторони у договорах погодили, що оплата здійснюється протягом 10 днів після підписання замовником та виконавцем актів виконаних робіт (пп. 2.2 п. 2 договорів).
Оскільки відповідач не надав доказів оплати виконаних ФОП Отрошенком В.А. та прийнятих без зауважень Копилівською сільською радою (замовником) робіт, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення основного боргу.
При цьому колегія суддів відхиляє посилання відповідача на не набуття ним обов'язку сплати грошових коштів на користь ФОП Отрошенка В.А. у порядку правонаступництва з таких підстав.
Як вже зазначалося, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» адміністративним центром Макарівської територіальної громади визначено смт Макарів та, зокрема, включено Копилівську територіальну громаду до складу Макарівської територіальної громади у складі.
Згідно з ч. 8 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.
Таким чином з 27.11.2020 Макарівська селищна рада розпочала свої повноваження в силу вимог ч. 8 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
17.12.2020 Макарівська селищна рада прийняла рішення №018-02-VIII «Про початок реорганізації Кодрянської селищної, Андріївської, Борівської, Великокарашинської, Гавронщинської, Забуянської, Колонщинської, Комарівської, Копилівської, Королівської, Липівської, Людвинівської, Маковищанської, Мар'янівської, Мотижинської, Наливайківської, Небелицької, Ніжиловицької, Пашківської, Шахтинської, Рожівської, Ситняківської, Фасівської, Червонослобідської, Юрівської сільських рад шляхом приєднання до Макарівської селищної ради», яким, зокрема, вирішено почати процедуру реорганізації Копилівської сільської ради шляхом приєднання до Макарівської селищної ради. Пунктом 18 цього рішення визначено, що Макарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Копилівської сільської ради.
21.12.2020 на виконання цього рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1003401270014000672 щодо прийняття рішення про припинення Копилівської сільської ради в результаті реорганізації.
Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Частиною 6 статті 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» унормовано, що реорганізація юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» повноваження сільської, селищної ради, її виконавчого комітету та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об'єднаної територіальної громади, припиняються з дня набрання чинності рішенням сільської, селищної ради та рішенням міської ради об'єднаної територіальної громади про добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади. З моменту припинення повноважень сільської, селищної ради повноваження міської ради поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до міської об'єднаної територіальної громади.
Частиною 3 статті 83 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» передбачено, що об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади. Відповідні юридичні особи - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об'єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов'язків відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.
При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.
У постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків за такого виду реорганізації неможливий.
За наведених підстав, враховуючи встановлені вище обставини щодо правонаступництва Макарівською селищною радою всього майна, прав та обов'язків Копилівської сільської ради, а також норми законодавства, які регулюють відповідні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що Макарівська селищна рада об'єднаної територіальної громади, як відповідна юридична особа є правонаступником прав та обов'язків Копилівської сільської ради - приєднаної територіальної громади. Моментом правонаступництва юридичних осіб (сільських, селищних, міських рад) внаслідок об'єднання територіальних громад, як вже зазначалось, є день набуття повноважень новообраною радою.
Відтак єдиною стороною у спірних правовідносинах та належним відповідачем за пред'явленим позовом у цій справі є Макарівська селищна рада, як правонаступник всього майна, прав та обов'язків Копилівської сільської ради.
Доводи відповідача про те, що Копилівською сільською радою договори, укладені з ФОП Отрошенком В.А. на реєстрацію бюджетних, фінансових зобов'язань до управління казначейства протягом 2020 року не подавались, а тому не можуть вважатись бюджетними зобов'язаннями та не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів, були предметом перевірки місцевого господарського суду і їм дана належна оцінка, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Колегія погоджується з висновком місцевого суду, що невідображення інформації про зобов'язання, нездійснення реєстрації у відповідності до статті 48 БК України, неподання відповідних документів до органів казначейства, взяття бюджетних зобов'язань поза межами бюджетних асигнувань тощо, не є підставою для висновку про відсутність зобов'язань, що взяла на себе сторона, від імені якої діяла уповноважена особа, виконуючий обов'язки сільського голови Крижевський В. В. за укладеними договорами, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Порушення відповідних норм можуть бути підставою для відповідальності, визначеної чинним законодавством, як і порушення вимог ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо неоприлюднення звіту про договір про закупівлю.
З огляду на приписи частини 1 статті 16, частини 1 статті 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" між сторонами у даній справі на підставі спірних договорів виникли не бюджетні, а господарські (цивільні) відносини, які відповідно до частини 1 статті 1 ЦК України засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, що регулюються актами цивільного законодавства України, а відтак з огляду на положення частини 2 статті 617 ЦК України та частини 2 статті 218 ГК України відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання за договором. Наведене відповідає висновку Європейського суду з прав людини, викладеному в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 18.07.2019 у справі №918/229/17.
З огляду на викладене і те, що виконані роботи за договорами були прийняті замовником без зауважень, про що свідчать підписи представників сторін договору в актах приймання-передачі виконаних робіт, скріплені відбитками їх печаток, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання відповідача на відсутність наступного схвалення договорів Копилівською сільською радою.
Твердження відповідача про відсутність станом на 01.10.2020 кредиторської заборгованості перед позивачем згідно з листом Копилівської сільської ради від 08.10.2020 № 97 (де зазначено, що до бюджетної звітності за 9 місяців 2020 року не додаються додатки, зокрема звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д, №7м), оскільки відсутні звітні дані по вказаних додатках) не є належним доказом відсутності заборгованості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995 № 88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення): первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1 глави 2). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи) (п. 2.2 глави 2).
Відповідно до п. 2.4 глави 2 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5 глави 2 Положення).
Колегія суддів зазначає, що недотримання вимог Положення, як і вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою вважати, що відповідні операції не здійснювались.
Так, у преамбулі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Пунктом 1.1 Положення визначено, що воно встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.
Порушення в організації та веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності є підставою для відповідальності осіб, які відповідні дії здійснюють, однак, не визначені як підстава звільнення від виконання господарських зобов'язань, за умови встановлення факту їх виникнення.
Відповідно до ст. 58-1 ГК України (в редакції, чинній на час оформлення актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 16 та 24 червня 2020 року) суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Разом з тим, відповідно до вимог абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наявні в справі документи містять такі реквізити як дату їх складання; назви підприємств замовника та підрядника; зміст та обсяг виконаних робіт і їх вартість; особисті підписи в графі «замовник» та «підрядник», і ці дані засвідчені відтисками печаток сторін.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що печатка була загублена Копилівською сільською радою, викрадена в неї або в інший спосіб вибула з її володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
Водночас відповідач не посилається на той факт, що відповідні документи та договір підписані від імені Копилівської сільської ради не Крижевським В.В., який здійснював у відповідний період повноваження від імені Копилівської сільської ради на підставі рішення сесії Копилівської сільської ради № 830-45-7 від 25.06.2019.
Встановлюючи це питання для вирішення спору у справі, що розглядається, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що такі обставини дозволяють з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто, чи співпадає така особа з замовником за договором, чи ні).
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що договори не спрямовувалися на настання реальних наслідків, то колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено як факт належного укладення договорів (які не визнано недійсними у встановленому чинним законодавством порядку) його сторонами, так і факт виконання зобов'язання за цими договорами з боку підрядника, а також факт прийняття замовником виконаного підрядником зобов'язання, що спростовує відповідні твердження скаржника.
Отже, судова колегія вважає, що підстави апеляційного оскарження викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи, що є підставою для відмови у її задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції скаржником оскаржується лише в частині стягнення основного боргу. В частині вимог про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних рішення суду першої інстанції скаржником не оскаржується (відповідних доводів апеляційна скарга не містить), а тому згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України рішення в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Макарівської селищної ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі № 911/115/22 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Макарівську селищну раду.
Поновити дію рішення господарського суду Київської області від 18.05.2022 у справі № 911/115/22
Матеріали справи № 911/115/22 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 21.11.2022.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова