вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" жовтня 2022 р. Справа№ 910/12581/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Опанасенко А.В. за довіреністю;
від відповідача: Іванов В.П. за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу компанії "Transcargo Services Limited" (м.Лондон, Великобританія)
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 (повний текст складено 06.12.2021)
у справі №910/12581/21 (суддя Стасюк С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ"
до Компанії "Transcargo Services Limited" в особі представництва "Транскарго Сервісез Лімітед"
про стягнення 20 991,21 Євро,
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Компанії "Transcargo Services Limited" (м. Лондон, Великобританія) в особі представництва "Транскарго Сервісез Лімітед" (м. Київ, Україна) та просило стягнути 20 991,21 Євро основного боргу за товар, поставлений згідно Договору поставки від 26.08.2020 №26082020.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до тристороннього договору поставки позивач, як постачальник, поставив ТОВ "КДС" (Республіка Казахстан) товар (холодоагент) на загальну суму 41982,43 Євро, однак Компанія "Transcargo Services Limited", як платник по договору, сплатила лише 50% вартості товару в якості передплати, при цьому визнавала факт отримання товару покупцем, який входить в групу компаній "Transcargo". Відповідач має представництво в Україні, яке розташоване у місті Києві, тому спір підлягає розгляду у Господарському суді міста Києва, а до правовідносин підлягає застосуванню матеріальне право України, як країни продавця.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2021 року позов задоволено.
З Компанії "Transcargo Services Limited" (Лондон, Великобританія) в особі представництва "Транскарго Сервісез Лімітед" (м. Київ, Україна) стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ" (м.Одеса, Україна) 20 991 Євро 21 євроцент заборгованості, 9 981 грн. 98 коп. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, компанія "Transcargo Services Limited" подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки обов'язок оплати 50% решти вартості товару виникає протягом 3 банківських днів після підписання акту приймання-передачі товару, який відповідачу не був наданий, тому обов'язок з оплати не настав, а відсутність підписаного постачальником і покупцем акту свідчить про невиконання позивачем зобов'язань в повному обсязі; надані позивачем документи не підтверджують факт належного виконання умов договору; судом не встановлено моменту виникнення у відповідача зобов'язання з оплати товару, одержувачем якого інший іноземний суб'єкт господарювання, не встановлено дати отримання вантажу, прийняття його за кількістю і якістю; відповідач є іноземним суб'єктом господарювання, який зареєстрований за законодавством Англії та Уельсу, тому суд мав повідомити відповідача про розгляд справи в порядку, визначеному Гаазькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових у цивільних або комерційних справах та ст.367 ГПК України; спір виник з господарської діяльності материнської компанії, що знаходиться у місті Лондон (Англія), а не з діяльності представництва; відповідач має представництво в Україні, однак воно знаходиться за адресою м.Київ, вул.Шовковична, 36/7Б, на яку суд не повідомляв про розгляд справи і суд не мав інформації про правосуб'єктність представництва. Також відповідач вказав попередній розрахунок судових витрат, у тому числі 2250 доларів США (63202,50 грн) на професійну правничу допомогу, докази понесення яких подасть протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
09 червня 2022 року відповідач, на вимогу суду, надав докази щодо реєстрації Компанії "Transcargo Services Limited" за законодавством країни резидентства (Англії та Уельсу) та положення про представництво "Транскарго Сервісез Лімітед".
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що покупець (ТОВ "КДС") та платник (Компанія "Transcargo Services Limited") є пов'язаними особами, які мають одного бенефіціарного власника і входять до однієї групи компаній "Transcargo"; позивач повністю свої зобов'язання за договором і поставив товар на склад покупця, що підтверджується наданими доказами і визнавалось відповідачем у листах, однак оплата проведена лише в розмірі 50%, у зв'язку із чим виникла спірна заборгованість; покупець відмовився підписати акт приймання-передачі, який направлявся позивачем, натомість видав прибутковий ордер запасів; покупець і платник діють недобросовісно та ухиляються від виконання зобов'язань за договором (підписати акт і сплатити повну вартість товару); наявність або відсутність акту приймання-передачі, за наявності інших первинних документів, не звільняє відповідача від обов'язку сплатити решту вартості поставленого товару, що підтверджується правовими позиціями Верховного Суду (справа №904/889/18); відповідач веде себе не послідовно, оскільки досудовим листуванням визнавало факт поставки та наявності заборгованості, однак "торгувалось" щодо залишку заборгованості; суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи шляхом направлення ухвал суду на зареєстровану у Мінекономіки адресу його представництва - м. Київ, вул. В.Васильківська, 9/2, оф.53; посилання відповідача на зміну адреси представництва не заслуговують на увагу, оскільки він не повідомив Мінекономіки про зміну адреси; відповідач не надав доказів, які б свідчили про відсутність правосуб'єктності у його представництва; судами розглядалась справа №910/21856/16 за позовом Компанії "Transcargo Services Limited", де адресою для листування була зазначена саме вищевказана адреса представництва. Також вказав, що у зв'язку із апеляційним переглядом справи очікує понести судові витрати у розмірі 30 000,00 грн, докази яких надасть протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
21 липня 2022 року позивачем подані пояснення щодо наданих відповідачем документів, витребуваних судом, з яких вбачається, що у Положенні про представництво його місцезнаходженням є м.Київ, вул.Червоноармійська (наразі це вул.Велика Васильківська), 9/2, оф. 53, на яку суд надсилав ухвали, а згідно розділу 1 Положення представництво діє в інтересах, від імені та від особи Компанії, та виконує свої функції за чинними законами України, а директор має право представляти інтереси Компанії та представництва.
04 серпня 2022 року позивачем подані пояснення щодо суперечливої поведінки відповідача, у яких він наголошує, що у досудовому листуванні відповідач визнавав факт поставки товару покупцю, однак з різних причин не хотів сплачувати повну вартість товару, пропонуючи 19.03.2021 сплатити лише 2576,08 Євро, а 16.04.2021 вже 6576,08 Євро, і вказані дії свідчать про визнання боргу, а заперечуючи у судовому засіданні факт поставки, відповідач діє недобросовісно і непослідовно.
За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.
Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві і письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КДС" як стороною 1, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ", як стороною 2, та Компанією "Transcargo Services Limited", як стороною 3, укладено Договір поставки № 26082020 (далі - Договір) (а.с.13-20).
Відповідно до п. 1.1 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "КДС" отримує, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ" зобов'язується поставити автомобільним транспортом і передати холодоагент марки R290 (пропан чистотою не менше 99,9 %, далі - товар), у кількості 15,979тон (метричних).
Пунктом 1.4 Договору сторони погодили, що кінцевий строк поставки товару: 17.09.2020.
Згідно з п. 1.5 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ" зобов'язується поставити товар, вказаний в п. 1.1 Договору, у погоджений Товариством з обмеженою відповідальністю "КДС" пункт, а Товариство з обмеженою відповідальністю "КДС" - прийняти товар, а Компанія "Transcargo Services Limited"- оплатити товар у відповідності з умовами Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору ціна за 1 тону (метричну) товару складає - 2 627,35 Євро. Загальна ціна договору на поставку товару складає 41982,43Євро.
Згідно з п. 2.3 Договору оплата товару здійснюється Компанією "Transcargo Services Limited" шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ" у наступному порядку:
- передплата у розмірі 50 % від всієї кількості товару, що складає 20 991,21 Євро, протягом 3 (трьох) операційних банківських днів після надання рахунку Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ", і 50 % від усієї кількості товару, що складає 20 991,22, Євро протягом 3 (трьох) операційних банківських днів після підписання Акту приймання-передачі товару.
Пунктом 3.1 Договору визначено базис поставки - DAP (Инкотермс 2010) Республіка Казахстан, Актюбинська область, Бугалжарський район, м-е.Алибекмола, склад площадка №4.
Згідно з п. 3.5 Договору товар передається Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ" Товариству з обмеженою відповідальністю "КДС" по кількості та якості відповідно до Акту приймання-передачі і згідно з Додатками № 1, № 2, № 3 до Договору. Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі, псування товару переходять від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ" Товариству з обмеженою відповідальністю "КДС" з дати підписання Товариством з обмеженою відповідальністю "КДС" Акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 5.4 Договору за результатами приймання по якості буде складено Акт приймання-передачі товару у двох екземплярах, по одному екземпляру для Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КДС".
Пунктом 8.1 Договору сторони погодили, що даний Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
Договір підписаний директором ТОВ "КДС" Жунусовою Б.Т., директором "ПБМ ГАЗ" Даниловою В.І. та директором Компанії "Transcargo Services Limited" Канжибековим Н.Б., підписи яких скріплені печатками товариств.
Позивач, відповідно до умов пункту 2.3 Договору, виставив позивачу рахунок №1в від 26.08.2020 на суму 41 982,43 Євро (а.с. 40), який відповідачем був оплачений в розмірі 50%, що ним заперечується.
На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ" здійснено поставку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КДС" 15,979 тон товару, що підтверджується прибутковим ордером запасів №8 від 26.08.2020 (а.с.36), накладною на поставку товару на суму 41 982,43 Євро (а.с.37), митною декларацією з експорту товару UA903160/2020/000217 (а.с.31-32), митною декларацією з імпорту товару №50717/180920/0000269 (а.с.33), міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №26082020 (а.с.34), коносаментом (bill of lading) №ALAT"77088" (а.с.35).
У прибутковому ордері запасів №8 від 26.08.2020 та накладній на поставку товару на суму 41 982,43 Євро у графі "отримав" містяться підписи представника ТОВ "КДС", які скріплені печаткою товариства, що свідчить про повне виконання позивачем зобов'язання з поставки товару холодоагенту марки R290 (пропан чистотою не менше 99,9 %, далі - товар), у кількості 15,979 тон (метричних).
Проте, в порушення умов договору, ТОВ "КДС" ухилилось від підписання передбаченого договором акту прийому-передачі товару, а компанія "Transcargo Services Limited" повну вартість товару позивачу не сплатила.
У претензії №5 від 12.03.2021 позивач повідомив компанії "Transcargo Services Limited" про поставку товару на повну суму договору та вимагав протягом 3-х банківських днів після отримання претензії сплатити залишок вартості поставленого товару в сумі 20991,21 Євро (а.с.23-24).
У відповіді від 19.03.2021 на претензію директор компанії "Transcargo Services Limited" повідомив, що ні компанія "Transcargo Services Limited", ні афілійоване з нею ТОВ "КДС" не мають клієнтської бази на ринку холодоагенту в Республіці Казахстан, договір був укладений виключно під конкретну поставку на ТОВ "Казахойл Актобе", поставка здійснена з простроченням у 23 дні, сертифікат походження не був наданий, при зливі з транспорту ТОВ "Казахойл Актобе" прийняло лише 10,000 мт, з доставлених 15,979 мт, тому просить підписати акт звірки розрахунків з врахуванням поправок (щодо пені, утриманого мита, перерахунку вартості товару), який відображає суму заборгованості по відношенню до ТОВ "ПБМ ГАЗ" в розмірі 2576,08 Євро (а.с.21-22).
Листом від 09.04.2021 за вих.№7 позивач повідомив компанії "Transcargo Services Limited" про те, що умовами договору не передбачено надання сертифікату СТ1; ТОВ "Казахойл Актобе" не є стороною договору поставки; прострочення виникло з вини ТОВ "КДС", яке не забезпечило прийняття товару у встановлені договором строки, у зв'язку із чим перевізник направив позивачу претензію щодо оплати простою 100 доларів США за добу, на загальну суму 2700 доларів США; приймання ТОВ "Казахойл Актобе" лише 10 тон, замість 16, не впливає на зобов'язання сторін, оскільки в подальшому ТОВ "КДС" продало решту товару іншому покупцю, тому пропонує погасити заборгованість по договору в сумі 20991,21 Євро (а.с.27-28).
Листом від 16.04.2021 за вих.№16/1.04.2021 директор компанії "Transcargo Services Limited" заперечив проти доводів позивача у листі від 09.04.2021, однак запропонував підписати акт взаємних розрахунків, який відображає суму заборгованості по відношенню до ТОВ "ПБМ ГАЗ" в розмірі 6576,08 Євро (а.с.38-39).
Згідно листа Мінекономіки від 23.04.2021 представництво фірми "Transcargo Services Limited" (Великобританія) зареєстровано Міністерством 23.12.2008, реєстрація представництва є безстроковою і на даний час не скасована, адреса представництва: вул.В.Васильківська, 9/2, оф.53, м.Київ, 03057 (а.с.29).
24.06.2021 позивач за вих.№17 направив на адресу ТОВ "КДС претензію, у якій просив підписати акти прийому-передачі товару (а.с.41-50), однак останнє підписаний примірник акту позивачу не повернуло.
У зв'язку із викладеними обставинами, оскільки відповідач не здійснив розрахунки по договору в повному обсязі, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 20 991,21 Євро основного боргу за поставлений товар.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Щодо права, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин:
Предметом розгляду у даній справі є вимоги за договором поставки, сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "КДС" (Республіка Казахстан) - покупець, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБМ ГАЗ" (Україна) - постачальник (продавець) та Компанія "Transcargo Services Limited" (Великобританія) - платник, яка також є афілійованою особою з покупцем, що підтверджується листом від 19.03.2021 (а.с.21).
Договір поставки не містить застереження щодо права, яке має застосовуватися до правовідносин за договором поставки, відповідно, суд першої інстанції, визначаючи матеріальне право, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, вірно керувався правилами Закону України "Про міжнародне приватне право".
Так, згідно ч. 3 ст. 32 названого Закону якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.25 вказаного Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи; для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
За приписом ч. 2 ст. 44 цього Закону у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є, зокрема, продавець - за договором купівлі-продажу.
Враховуючи, що стороною, яка мала здійснити виконання, що має вирішальне значення для правочину, а саме, продавцем (постачальником) є юридична особа України - позивач, до спірних правовідносин має застосовуватися матеріальне право України.
Щодо підсудності спору Господарському суду міста Києва.
Так, відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.
Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.
Згідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) від 23.04.2021 представництво фірми "Transcargo Services Limited" (Транскарго Сервісез Лімітед), Великобританія, було зареєстровано Міністерством 23.12.2008 року, реєстраційний номер ПІ-4257. Реєстрація представництва є безстроковою і на даний час не скасована. Адреса представництва: 03057, м. Київ, вул. В. Васильківська, 9/2, оф. 53.
Зі змісту наданого апелянтом Положення про представництво "Транскарго Сервісез Лімітед", зокрема, його розділів 1, 6, вбачається, що представництво діє в інтересах, від імені та від особи Компанії, та виконує свої функції за чинними законами України, а директор має право представляти інтереси Компанії та представництва.
Таким чином, даний спір розглянутий Господарським судом міста Києва з додержанням правил підсудності.
Щодо належності повідомлення відповідача про розгляд справи.
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 відкрито провадження у справі №910/12581/21 вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача - 03057, м. Київ, вул. В.Васильківська, 9/2, оф. 53, проте була повернута на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Вказана адреса є адресою реєстрації відповідача, що підтверджується вищенаведеним листом від 23.04.2021 та наданим апелянтом Положенням про представництво "Транскарго Сервісез Лімітед", в якому вказано, що місцезнаходженням представництва є м.Київ, вул. Червоноармійська (наразі це вул.Велика Васильківська), 9/2, оф. 53.
Доводи апелянта про те, що представництво змінило адресу і новою адресою є м.Київ, вул.Шовковична, 36/7Б, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної адреси чи оголошення іноземного суб'єкта господарської діяльності неплатоспроможним або банкрутом його представництво на території України зобов'язане повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у семиденний строк.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач повідомляв відповідний центральний орган виконавчої влади про зміну адреси.
Згідно частини 6 ст. 262 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд першої інстанції належним чином повідомив відповідача про розгляд справи, що спростовує відповідні доводи апелянта.
Щодо суті позовних вимог про стягнення заборгованості за договором.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору поставки від 26.08.2020 №26082020, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, отже, з огляду на встановлений ст.204 ЦК України принцип правомірності правочину, є обов'язковим для сторін.
Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за поставлений товар.
Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.
Наявні у матеріалах справи докази, зокрема: прибутковий ордер запасів №8 від 26.08.2020, накладна на поставку товару на суму 41 982,43 Євро, митна декларація з експорту товару UA903160/2020/000217, митна декларація з імпорту товару №50717/180920/0000269, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №26082020, коносаментом (bill of lading) №ALAT"77088", в своїй сукупності підтверджують факт здійснення поставки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КДС" (покупця) 15,979 тон товару по договору (холодоагенту).
Вказані документи, які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Доводи апелянта про відсутність підписаного акту приймання-передачі товару відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, суду у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, яка обґрунтовано врахована судом першої інстанції.
Крім цього, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій; листування сторін тощо.
З наявних у матеріалах справи доказів, зокрема досудового листування сторін, вбачається, що компанія "Transcargo Services Limited" визнавала факт поставки товару по договору у повному обсязі, проте відмовлялась оплачувати товар з посиланням на подальшу зміну обставин щодо можливості реалізації товару, однак, у даному випадку, це є комерційними ризиками покупця товару.
Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Абзацом 2 ч.1 ст. 530 ЦК України визначено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Умовами договору передбачено, що оплату за товар має здійснювати не покупець (ТОВ "КДС"), а компанія "Transcargo Services Limited", однак в порушення умов договору, остання здійснила лише попередню оплату в розмірі 50% ціни договору, а в повному обсязі за товар не розрахувалась.
Відмова покупця від підписання акту приймання-передачі товару, від дати якого, згідно п.2.3 договору, починається строк оплати (три банківських дні) решти 50% вартості товару, не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар, враховуючи неодноразові претензії позивача, отже, строк виконання зобов'язання з оплати є таким, що настав.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на час прийняття судом рішення заборгованість компанії "Transcargo Services Limited" перед позивачем становила 20 991,21 Євро і в процесі апеляційного перегляду справи апелянт не спростував факту наявності заборгованості, а тому є вірним висновок місцевого господарського суду, зроблений на підставі наявних у справі доказів, про обґрунтованість і доведеність позовних вимог.
За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу компанії "Transcargo Services Limited" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2021 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21.11.2022.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук