Справа № 640/13106/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
21 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Аліменка В.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форест» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року (повний текст складено 23 грудня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форест» до Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за № 0065284208 від 22.04.2020.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати ту ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що наявні в матеріалах справи банківській виписки за період січень-лютий 2014 року підтверджують факт вчасного перерахування єдиного внеску до бюджету, внаслідок чого застосування штрафної санкції та нарахування пені спірним рішенням здійснено безпідставно.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що факт прострочення позивачем сплати єдиного внеску підтверджується інформацією з Інтегрованої картки платника податків.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась у порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач 03.10.1994 зареєстрований в ЄДРПОУ, як юридична особа, основним видом діяльності якої за КВЕД є 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (а.с.19-22), перебуває на податковому обліку та є платником єдиного внеску.
Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 22.04.2020 №0065284208 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до позивача штраф у розмірі 5193,55 грн (10%) та нараховано пеню у розмірі 499,64 грн. (0,1% від суми недоїмки) за період з 21.01.2014 по 21.02.2014 (а.с.15).
За наслідками оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку, рішенням ДПС України від 01.06.2020 №17761/6/99-00-08-06-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін (а.с.11-13).
Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що платники зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, натоміть оплата за грудень 2013 року відбулася 04.02.2014 та 07.02.2014, а за січень 2014 року єдиний внесок сплачено 21.02.2014, тобто з порушенням визначеного законодавством строку сплати.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 2 ч.1 ст.1 цього Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 1 ст.2 наведеного Закону передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.5, 7, 8, 11 ст.9 наведеного Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці п'ятому частини першої статті 10 цього Закону (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 10 цього Закону, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок органу доходів і зборів, відкритий в уповноваженому банку України.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята).
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі по тексту - Інструкція), відповідно до п.1, 2 р.VII якої за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Відповідно до ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Як вбачається з рішення ГУ ДПС у м.Києві від 22.04.2020 №006584208 розрахунок штрафної санкції та нарахування пені здійснено позивачу за несплату (не своєчасну сплату) єдиного внеску за період з 21.01.2014 по 21.02.2014, що встановлено на підставі даних ІКП позивача.
З наявної в матеріалах справи інформації для звірення розрахунків з УПФУ в Святошинському р-ні м.Києва за нарахованим та сплаченими внесками станом на 17.12.2013 у ТОВ «Юнайтед Форест» обліковується переплата на кінець року в розмірі 46878,11 грн (а.с.18).
При цьому, згідно з даними інтегрованої картки позивача, станом на 31.12.2013 позивач мав позитивне сальдо по розрахункам зі сплати єдиного внеску, а саме переплату у розмірі 98969,97 грн (а.с.107-116).
З матеріалів справи вбачається, що нарахування позивачу зобов'язань зі сплати єдиного внеску здійснювалось на підставі поданої ним звітності, зокрема звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2013 року, в якому визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті в розмірі 125388,62 грн, який зареєстровано контролюючим органом 13.01.2014 (а.с.23-29).
При цьому, в період з 01.01.2014 по 20.01.2014 позивачем здійснювалось перерахування єдиного внеску на розрахунковий рахунок ДПІ у Оболонському району ГУ Міндоходів №37193201002654 в загальному розмірі 81903,12 грн, що підтверджується банківськими виписками за вказаний період (а.с.46-50).
В той же час, відповідні сплати за вказаний період взагалі не відображені в поданій відповідачем інтегрованій картці платника податків.
Таким чином, за наявності станом на 31.12.2013 переплати з єдиного внеску в сумі 98969,97 грн, сплати в період з 01.01.2014 по 20.01.2014 єдиного внеску на суму 81903,12 грн та самостійно визначення грошового зобов'язання зі сплати єдиного внеску за грудень 2013 року в розмірі 125388,62 грн (строк сплати до 20.01.2014), станом на 20.01.2014 у позивача була наявна переплата з єдиного внеску в розмірі 55484,47 грн.
Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за січень 2014 року, позивачем самостійно визначено грошове зобов'язання зі сплати загальної суми єдиного внеску в розмірі 98529,89 грн (а.с.30-36).
В період з 21.01.2014 по 20.02.2014 позивачем здійснювалось перерахування єдиного внеску на розрахунковий рахунок ДПІ у Оболонському району ГУ Міндоходів №37193201002654 в загальному розмірі 100247,87 грн, що підтверджується банківськими виписками за вказаний період (а.с.51-72).
В той же час, за даними інтегрованої картки платника податків ТОВ «Юнайтед Форест», за період з 21.01.2014 по 20.02.2014 в ній відображено сплату позивачем єдиного внеску в розмірі 99431,85 грн.
Отже, враховуючи наявність станом на 21.01.2014 у позивача переплати з єдиного внеску в розмірі 55484,47 грн, здійснення в період з 21.01.2014 по 20.02.2014 сплати єдиного внеску в розмірі 100247,87 грн, та з огляду на визначений позивачем розмір грошового зобов'язання з єдиного внеску за січень 2014 року в розмірі 98529,89 грн (строк сплати 20.02.2014) станом на 21.02.2014 у позивача була наявна переплата зі сплати єдиного внеску на суму 57202,45 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно з ч.5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Пунктом 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Так, днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
При цьому, позивач вчасно та в повному обсязі сплачував єдиний внесок за грудень 2013 року та за січень 2014 року, однак такі сплати безпідставно не були відображені в інтегрованій картці позивача.
Водночас, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті єдиного внеску, не можуть бути підставою для застосування наслідків, передбачених ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то можливі помилки при заповненні періоду сплати єдиного внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про його несплату (неперерахування), а отже і для застосування відповідних наслідків.
Для підтвердження факту несплати (неперерахування) єдиного внеску необхідно встановити, що платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування коштів до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або неперерахування коштів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі №822/3323/17 та від 16 квітня 2019 року у справі №826/1096/16, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, враховуючи невідповідність інформації, наведеній в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Юнайтед Форест» фактичним обставинам щодо своєчасної та повної сплати позивачем єдиного внеску, зокрема за грудень 2013 року та січень 2014 року, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість рішення ГУ ДПС у м.Києві від 22.04.2020 №0065284208 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2014 по 21.02.2014, яке є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форест» - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форест» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м.Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за № 0065284208 від 22 квітня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови складено 21 листопада 2022 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
В.О.Аліменко