Категорія №2.6.1
Іменем України
12 серпня 2010 року Справа № 2а-5842/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Попові М.Г.
за участю:
представника позивача: Мичка А.О., дов. № 368 від 14.07.2010
представника відповідача: Поршенко Н.С. дов. від 22.01.2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного коледжу культури і мистецтв до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця, зобов'язання вчинити певні дії, -
Луганський обласний коледж культури і мистецтв звернувся до суду з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з вимогою визнати неправомірними дії державного виконавця щодо попередження керівника про відповідальність, зазначені в акті державного виконавця від 26.07.2010, зобов'язати головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Трофименко Т.М. з'ясувати питання поважності причин невиконання виконавчого документу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовів.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав, що державний виконавець під час здійснення виконавчих дій з виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду № 2а-24600/09 діяв лише на підставі та у спосіб встановлений законом, а тому просив у задоволенні позовних вимог Луганського обласного коледжу культури і мистецтв відмовити у повному обсязі.
Дослідивши надані докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
У провадженні головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Трофименко Т.М. знаходиться виконавчий лист № 2а-24600/09, виданий 03.12.2009 Луганським окружним адміністративним судом, в якому зазначено: «зобов'язати Луганський обласний коледж культури і мистецтв виконати Вимогу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області № 110-14/613 від 15.05.2009 в частині відшкодування зайво нарахованих та сплачених премії та доплати у загальній сумі 106745,22 грн. та зайво нарахованих внесків до цільових фондів у сумі 38641,88 грн., шляхом перерахування зазначених сум Луганським обласним коледжем культури і мистецтв до обласного бюджету на реєстраційний рахунок, відкритий в УДК України у Луганській області № 31415544700001 (п. 4 вимоги), в частині відшкодування зайво нарахованої та сплаченої заробітної плати зовнішнім сумісникам, внаслідок завищення посадових окладів у сумі 9826,15 грн. та зайво перерахованих внесків до цільових фондів у сумі 3557,07 грн., шляхом перерахування зазначених сум Луганським обласним коледжем культури і мистецтв до обласного, бюджету на реєстраційний рахунок відкритий в УДК України у Луганській області № 31415544700001 (п. 5 вимоги), та в частині відшкодування зайво нарахованої заробітної плати методисту з технічних систем забезпечення 1-ої категорії ОСОБА_4 у сумі 2763,52 грн. та зайво перерахованих внесків до цільових фондів у сумі 1000,39 грн., шляхом перерахування зазначених сум Луганським обласним коледжем культури і мистецтв до обласного бюджету на реєстраційний рахунок відкритий в УДК України у Луганській області № 31415544700001 (п. 6 вимоги)» (а.с. 6-7).
Луганський обласний коледж культури і мистецтв листом від 14.07.2010 № 367 повідомив головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Трофименко Т.М. про неможливість виконання зазначеного у постанові рішення суду, оскільки; кошторисом Луганського обласного коледжу культури і мистецтв на 2010 рік не передбачені витрати на виконання Вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області № 110-14/613 від 15.05.2009 в зазначеній частині; Луганський обласний коледж культури і мистецтв за правовим статусом є неприбутковою організацією, бюджетною установою і повністю фінансується за рахунок коштів обласного бюджету.(а.с. 8).
26 липня 2010 року головний державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Трофименко Т.М. склав акт, яким встановив факт невиконання вимоги № 110-14/613 від 15.05.2009 та попередив керівника боржника про відповідальність.(а.с. 13).
Оцінюючи встановлені обставини та доводи позивача, висловлені в ході судового розгляду та судових дебатів, суд дійшов висновку про безпідставність позову з наступних підстав.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.
З матеріалів справи вбачається, що Луганський обласний коледж культури і мистецтв не виконав судове рішення, яким позивача у справі зобов'язано виконати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області № 110-14/613 від 15.05.2009. Зазначене рішення набрало законної сили. Доказів зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції суду не надано.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах, згідно ч. 4 ст. 257 КАС, здійснюється в порядку, встановленому Законом № 606-XIV.
Преамбулою Закону № 606-XIV визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції є органом державної виконавчої служби згідно із ст. 3 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу".
Згідно із ч. 2 ст. 1 цього ж Закону завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до статті 18 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Отже, невиконання судового рішення, що набрало законної сили органом примусового виконання рішень є порушенням зазначених законодавчих приписів.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 606, якою врегульовано обов'язки і права державних виконавців, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Абзацом 13 ч. 3 ст. 5 вказаного Закону передбачено право державного виконавця накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 76 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до ст. 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення (ч. 1). У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому ч. 2 ст. 87 цього Закону (ч. 2). Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені ст. 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ (ч.3).
Статтею 87 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання (ч. 1).
Диспозицією норми передбачено декілька необхідних умов, за наявністю яких застосовується відповідна санкція. Зокрема, такими умовами є: невиконання рішення, невиконання рішення без поважних причин, невиконання рішення у встановлений державним виконавцем строк, невиконання рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.
Тобто, перш ніж застосувати штрафні санкції державний виконавець повинен з'ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов'язку виконати певні дії лише боржником, а також чи сплинув строк, якій був встановлений державним виконавцем боржнику для виконання рішення.
Закон не визначає терміну “поважні причини невиконання судового рішення”, зазначене поняття є оціночним.
Однак, у даному випадку державним виконавцем постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення не приймалась, що підтверджено у судовому засіданні сторонами. Предметом оскарження є попередження про можливе притягнення боржника до відповідальності за невиконання судового рішення у вигляді штрафу, а не постанова про накладення штрафу.
Попередженням про можливе притягнення до відповідальності за невиконання судового рішення та законних вимог державного права та інтереси позивача не порушено.
Суд вважає, що дії відповідача щодо попередження боржника про можливі наслідки невиконання судового рішення здійснені ним в межах повноважень, передбачених Законом № 606-XIV.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Луганського обласного коледжу культури і мистецтв є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, так як під час розгляду справи доводи позивача про порушення відповідачем закону при виконанні своїх обов'язків не знайшли підтвердження, а тому позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи положення статті 94 КАС України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу не повертаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог Луганського обласного коледжу культури і мистецтв до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову складено у повному обсязі 13 серпня 2010 року.
Суддя Смішлива Т.В.