Категорія №6.6.4
Іменем України
11 серпня 2010 року Справа № 2а-5515/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смішливої Т.В.
при секретарі Попові М.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача : Ірклієвський С.В., директор
від відповідача № 1: Меркулова М.В., дов. № 000214/10 від 11.01.2010
від відповідача № 2: Демідюкова О.М., дов. № 14-12/1-5 від 31.12.2009
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, -
У листопаді 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» (далі - ТОВ «Ексімтрейд») звернулось до господарського суду Луганської області з позовом, у якому зазначило, що ТОВ «Ексімтрейд» є платником податку на додану вартість постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2002 року стягнуто на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 1516824,70 грн. та відсотки за несвоєчасне відшкодування ПДВ у сумі 74816,99 грн. Однак, вказане рішення повністю було виконано лише 06.08.2003 року, у зв'язку з чим позивач просив стягнути за рахунок бюджету відсотки за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 402436,45 грн. (Т. І а.с. 2-3)
У подальшому, 17.01.2005 позивачем подано до суду уточнення позовних вимог, згідно до яких позивач просив суд стягнути з відповідачів за рахунок бюджету відсотки за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 269778,00 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення. (Т. І а.с. 95)
Судом неодноразово приймались рішення, які у подальшому скасовувались судами апеляційної та касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2010 попередні судові рішення у справі позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» скасовано, справу направлено на новий розгляд. (Т ІІІ а.с. 126-128)
Після повернення справи з суду касаційної інстанції ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість прийнято до провадження.
Під час судового засідання представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, пояснив, що постановою Донецького апеляційного господарського суду у справі № 6/549 від 28.05.2002 року стягнуто на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 1516824,70 грн. та відсотки за несвоєчасне відшкодування ПДВ у сумі 74816,99 грн. Вказані суми відшкодовано лише 06 серпня 2003 року, а тому за період з 15.02.2002 по 06.08.2003 відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач повинен відшкодувати позивачу проценти у розмірі 120% облікової ставки Національного банку України. Розпорядженням Алчевської ОДПІ № 000002234/0 від 29.04.2002 зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2000 року на 500000 грн., у зв'язку з чим позивач у 2005 році уточнив позовні вимоги та зменшив заявлену суму відсотків.
Представник першого відповідача - Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції позовні вимоги не визнав. Вважав, що ТОВ «Ексімтрейд» невірно розраховано проценти до відшкодування без урахування того, що за спірний період неодноразово змінювалась облікова ставка НБУ, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2002 року у справі № 6/549 у подальшому змінено рішенням господарського суду Луганської області від 22.04.2005 (№ 6/100/6/549) після перегляду за ново виявленими обставинами та видано поворотний наказ про повернення ТОВ «Ексімтрейд» до бюджету 500000 грн. ПДВ та 18552,36 грн. відсотків. Просив відмовити у позові.
Представник другого відповідача - Головного управління державного казначейства України в Луганській області позовні вимоги не визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради 09.10.1996, код ЄДРПОУ 24197025 (Т. І а.с. 13 - 17)
ТОВ «Ексімтрейд» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 16266183 від 22.07.1997, податковий номер 241970212066 (Т. І а.с. 10)
ТОВ «Ексімтрейд» 20.10.2000 подало до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларації з податку на додану вартість за вересень 2000 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 1033624 грн., 17.11.2000 подало декларації з податку на додану вартість за жовтень 2000 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 245965 грн., 19.12.2000 подало декларації з податку на додану вартість за листопад 2000 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 311111 грн., 20.02.2001 подало декларації з податку на додану вартість за січень 2001 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 224628 грн., 20.04.2001 подало декларації з податку на додану вартість за березень 2001 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 101930 грн., 20.07.2001 подало декларації з податку на додану вартість за червень 2001 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 13330 грн., 17.08.2001 подало декларації з податку на додану вартість за липень 2001 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 19348 грн., та 20.09.2001 подало декларації з податку на додану вартість за серпень 2001 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 48660 грн. (Т. І а.с. 43 - 60)
У зв'язку з неповним та несвоєчасним відшкодуванням ПДВ спір щодо стягнення бюджетного відшкодування ПДВ розглядався в судовому порядку за позовом ТОВ «Ексімтрейд».
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2002 у справі № 6/549 позовні вимоги ТОВ «Ексімтрейд» задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ексімтрейд» бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 1600000 грн., проценти за несвоєчасне бюджетне відшкодування у сумі 84456 грн. (Т. ІІ а.с. 121-122).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2002 у справі № 6/549 змінено рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2002 та стягнуто на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 1511824,70 грн. та відсотки за несвоєчасне відшкодування ПДВ у сумі 74816,99 грн. (Т. І а.с. 34-35)
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.06.2002 виправлено описку у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2002 у справі № 6/549 в частині визначення суми стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ та зазначено, що на користь ТОВ «Ексімтрейд» стягнуто бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 1516824,70 грн. (Т. І а.с. 142)
Як вбачається з постанови Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2002 у справі № 6/549 та рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2002 предметом даної справи було стягнення заборгованості з податку на додану вартість за період з вересня 2000 року по серпень 2001 року, рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2002 стягнуто на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ за вказаний період, а також відсотки за несвоєчасне відшкодування ПДВ до дати винесення рішення судом першої інстанції, тобто до 14.02.2002 включно.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Сторонами не оскаржується той факт, що постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2002 у справі № 6/549 про відшкодування на рахунок ТОВ «Ексімтрейд» бюджетної заборгованість з ПДВ у сумі 1516824,70 грн. за період з вересня 2000 року по серпень 2001 року виконано повністю 06 серпня 2003 року.
Факт виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2002 лише 06.08.2003 підтверджено також листом відділення Державного казначейства у м.Алчевську Луганської області № 132 від 01.03.2005 (Т. ІІ а.с. 1), довідкою Алчевської ОДПІ № 7230/190 від 01.04.2005 (Т. ІІІ а.с. 33) та копією платіжного доручення від 06.08.2003 про перерахування на рахунок ТОВ «Ексімтрейд» 1591641,69 грн. на виконання наказу господарського суду з відшкодування ПДВ № 6/549 від 25.09.2002. (Т. ІІ а.с. 62)
Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.
Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Судовими постановами у господарській справі № 6/549 підтверджено, що станом на 15.02.2002 ТОВ «Ексімтрейд» невідшкодовано бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 1516824,70 грн.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, щорозпорядженням Алчевської ОДПІ № 000002234/0 від 29.04.2002 зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2000 року на 500000 грн. (факт винесення зазначеного розпорядження сторонами не оскаржується та підтверджується копіями судових рішень у справі № 12/239н за позовом ТОВ «Ексімтрейд» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним - Т. І а.с. 77-88)
У зв'язку з винесенням розпорядження Алчевської ОДПІ № 000002234/0 від 29.04.2002 про зменшення сумиу бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2000 року на 500000 грн. позивач у 2005 році уточнив позовні вимоги та зменшив заявлену у позові суму відсотків.
Таким чином, предметом у даній справі є стягнення процентів за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1016824,70 грн. за період з 15.02.2002 по 06.08.2003.
У розрахунку уточнених позовних вимог позивач посилається на облікову ставку Національного банку України - 12,5%, яка була встановлена на час виникнення права на відшкодування ПДВ (Т. І а.с. 96), однак, з вказаним розрахунком суд погодитись не може з огляду на таке.
Як вже зазначалось раніше п.п. 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачалось, що на суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Згідно листа Національного банку України № 14-011/529-1127 від 11.02.2002 розмір облікової ставки НБУ у лютому 2002 році залишена на рівні 12,5 відсотків річних. Відповідно до листа Національного банку України № 14-011/855-1689 від 06.03.2002 правлінням НБУ прийнято постанову № 86 від 05.03.2002, якою встановлено з 11.03.2002 облікову ставку в розмірі 11,5 % річних. Постановою правління НБУ № 127 від 3 квітня 2002 року встановлено облікову ставку з 4 квітня 2002 року на рівні 10% річних. Згідно листа Національного банку України № 14-011/2356-4157 від 04.07.2002 облікова ставка НБУ з 5 липня 2002 року встановлена на рівні 8 відсотків річних. Листом № 14-011/4225-7430 від 04.12.2002 Національний банк України повідомив, що з 5 грудня 2002 року розмір облікової ставки НБУ встановлено на рівні 7 відсотків річних.
У подальшому протягом спірного періоду облікова ставка НБУ не змінювалась і, відповідно до постанови правління Національного банку України № 324 від 05.07.2003 облікову ставку у серпні 2003 року залишено без змін, тобто на рівні 7 % річних.
Таким чином, погоджуючись з правом позивача на отримання відсотків за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1016824,70 грн. суд вважає необґрунтованим визначення суми відсотків за період з 15.02.2002 до 06.08.2003 виходячи з облікової ставки НБУ, встановленої на рівні 12,5 відсотків річних, так як за вказаний період облікова ставка Національного банку України постійно змінювалась.
З 15 лютого до 11 березня 2002 року діяла облікова ставка НБУ у розмірі 12,5 % річних, а тому 120% річних від неї становить 15 відсотків річних.
Період з 15 лютого до 11 березня 2002 року становить 24 дні, а тому відсотки за вказаний період за несвоєчасне відшкодування 1016824,70 грн. податку на додану вартість становлять 10028,95 грн. (1016824,70 грн. х 15% х 24 дні/ 365 днів = 10028,96 грн.)
За період з 11.03.2002 по 03.04.2002 з урахуванням облікової ставки НБУ на рівні 11,5 відсотків річних відшкодуванню за несвоєчасне відшкодування ПДВ підлягає 9226,63 грн. (1016824,70 грн. х 11,5%(облікова ставка НБУ) х 120% х 24 дні/ 365 днів = 9226,63 грн.
У період з 4 квітня по 4 липня 2002 року, який становить 92 дні, діяна облікова ставка НБУ, встановлена на рівні 10 % річних, а 120% річних від неї становить 12% річних. У зв'язку з цим відшкодуванню за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 1016824,70 грн. підлягають відсотки у розмірі 30755,46 грн. (1016824,70 грн. х 12% х 92 дні/365 = 30755,46 грн.)
У період з 5 липня по 4 грудня 2002 року облікову ставку НБУ знижено до рівня 8 % річних, 120 відсотків річних від яких становить 9,6 %, а вказаний період становить 153 дні. Таким чином, відсотки за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1016824,70 грн. становлять 40918,14 грн. (1016824,70 грн. х 9,6% х 153 дні/ 365 днів = 40918,14 грн.)
Починаючи з 5 грудня 2002 року до кінця спірного періоду, а саме до 6 серпня 2003 року облікова ставка НБУ була встановлена на рівні 7 відсотків річних та не змінювалась, а 120 % річних від вказаної облікової ставки НБУ становить 8,4%. За вказаний період повинна бути відшкодована сума 57332,20 грн. (1016824,70 грн. х 8,4% х 245 дні/ 365 днів = 57332,20 грн.)
Таким чином, за період з 15 лютого 2002 року по 6 серпня 2003 року позивач має право на отримання відсотків за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1516824,70 грн. за 538 днів у розмірі 148261,39 грн. (10028,96 + 9226,63 грн. + 30755,46 грн. + 40918,14 грн. + 57332,20 грн.)
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, та норми чинного законодавства України, суд, розглянувши справу в межах позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими лише частково та стягненню підлягає 148261,39 грн.
Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.1997 № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Посилання представника першого відповідача на те, що на даний час раніше постановлені господарським судом Луганської області рішеннч про стягнення на користь ТОВ «Ексімтрейд» відсотків за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1516824,70 грн. за 538 днів у розмірі 269778,00 грн. виконані повністю та позивач отримав вказану суму, а тому ця обставина є підставою для відмови у задоволенні позову суд вважає необгрутнованим з огляду на те, що статтею 265 КАС України передбачено, що питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.
Тобто, питання про поворот виконання судового рішення належить до компетенції судів апеляційної або касаційної інстанції, або, відповідно до ч. 3 ст. 265 КАС України, може були вирішено судом першої інстанції за заявою відповідача після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам. Однак, сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не передбачено КАС України, тому суд не може вирішити питання щодо їх повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд», код ЄДРПОУ 24197025, відсотки за несвоєчасне відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 1016824,70 грн. за період з 15 лютого 2002 року по 06 серпня 2003 року у розмірі 148261,39 грн. (сто сорок вісім тисяч двісті шістдесят одна грн. 39 коп.)
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд», код ЄДРПОУ 24197025, судові витрати у сумі 1482,61 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят дві грн. 61 коп.)
В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяСмішлива Т.В.