Категорія №6.9
Іменем України
09 серпня 2010 року Справа № 2а-5468/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Смішливої Т.В.
при секретарі судового засідання Попові М.Г.,
за участю сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Височіна Ю.В. дов. від 03.06.2010 № 745
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунального підприємства «Служба замовника» про стягнення суми економічних санкцій, -
12 липня 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Служба замовника» про стягнення суми економічних санкцій.
В позовній заяві позивач зазначив, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 02.06.2010 по 09.06.2010 у комунального підприємства «Служба замовника» проводилась перевірка з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. За результатами перевірки складено акт від 09.06.2010 № 33. На підставі вказаного акта 11.06.2010 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області винесено рішення № 196 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
У зв'язку з тим, що сума економічних санкцій комунальним підприємством «Служба замовника» протягом десяти днів після надходження рішення від 11.06.2010 № 196 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін не сплачена, позивач просить стягнути економічні санкції у сумі 48179,91 грн. в судовому порядку.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в відзиві на позовну заяву, позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив надати відстрочку зі сплати економічних санкцій.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 02.06.2010 по 09.06.2010 у комунального підприємства «Служба замовника» проводилась перевірка з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. За результатами перевірки складено акт від 09.06.2010 № 331. (а.с. 4 - 18).
Законом України від 05.04.2007 № 877-V „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно із ст. 12 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.
Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, ст. 8 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:
- державних фіксованих цін (тарифів);
- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Державний контроль за цінами відповідно до ст. 13 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є:
- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
- проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:
- у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;
- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;
- вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;
- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Абзацем першим пункту 6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.
Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзаца першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ “Про ціни і ціноутворення” та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Пунктом 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Пунктом 4.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами.
Під час проведення перевірки позивачем встановлено, що підприємством порушено порядок застосування тарифів, а саме у період з 01.07.2009 по 31.12.2009 при застосуванні тарифів затверджених рішенням Кіровської міської ради від 28.11.2008 № 583 «Про тарифи з утримання будинків, звільнених від сплати за житлово-комунальні послуги», було завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлового фонду, за рахунок включення повної вартості послуг «Дератизація» та «Обслуговування димовентиляційних каналів» при фактичному наданні цін послуг не в повному обсязі. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 в сумі 16059,97 грн. (а.с. 4 - 18)
На підставі вказаного акта 11.06.2010 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області винесено рішення № 196 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 32119,94 грн. та вилучення у комунального підприємства «Служба замовника» суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 16059,97 грн. (а.с. 19)
Від підпису акту від 09.06.2010 № 331 керівництво комунального підприємства «Служба замовника» відмовилось,копію акту отримало. (а.с. 18 зворотній бік).
Рішення від 11.06.2010 № 196 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін отримано відповідачем 16.06.2010, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 19 зворотній бік).
Враховуючи те, що відповідач рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 11 червня 2010 року № 196 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у встановленому порядку не оскаржив, внаслідок чого воно на момент розгляду справи є чинним та таким, що підлягає виконанню, а також те, що за час судового розгляду справи відповідач у добровільному порядку суму штрафу не сплатив, позовні вимоги про стягнення економічних санкцій визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Представник відповідача під час судового розгляду справи звернувся з заявою, у якій просив встановити порядок та строк виконання рішення у справі шляхом сплати щомісячних сум боргу з вересня 2010 року по серпень 2011 року рівними частинами.
Матеріалами справи підтверджено, що комунальне підприємство «Служба замовника» на даний час знаходиться в скрутному фінансовому становищі, а саме, відповідно до звіту про фінансові результати за 2009 рік підприємство мало збитки у розмірі 212 тис. грн., а за перше півріччя 2010 року збитки становлять 384 тис. грн., які виникли через несвоєчасну оплату наданих населенню послуг, про що свідчить значна сума дебіторської заборгованості. Вказана ситуація не дозволяє підприємству сплатити одночасно усю суму фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін та своєчасно сплачувати поточні податкові зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
З урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень з боку представника позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст.257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення комунальному підприємству «Служба замовника» сплати в доход Державного бюджету України фінансові санкції, заявлені Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до стягнення з комунального підприємства «Служба замовника».
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до абз. 3 п. 15 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства «Служба замовника» (місцезнаходження: 93800, Луганська область, м. Кіровськ, вул. Ціолковського, буд. 22) в доход Державного бюджету України (р/р 31110106700023 в ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач - Державний бюджет м. Кировськ, код 24046946, МФО 804013, код платежу 24046946) економічні санкції в сумі 48179,91 грн. (сорок вісім тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 91 коп.), встановивши порядок виконання судового рішення шляхом сплати комунальним підприємством «Служба замовника» фінансових санкцій у сумі 48179,91 грн. рівними частинами протягом 12 місяців по 4014,99 грн. щомісячно до останнього робочого дня кожного місяця починаючи з вересня 2010 року, зі сплатою останнього платежу до 31 серпня 2011 року у сумі 4015,02 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяСмішлива Т.В.