ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 листопада 2022 року м. Київ № 640/10063/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Саміленко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ"
до про Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визнання протиправною та нечинною постанови від 21.06.2022 № 613
за участю:
від позивача - Прокоф'єва Л.С.;
від відповідача - Анісімов Д.Д.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" (далі - ТОВ "ЙЕ ЕНЕРГІЯ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 21.06.2022 № 613 "Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що запровадження нової процедури зміни споживачем, що не є побутовим, постачальника без проведення остаточного розрахунку з діючим постачальником протирічить статті 14 Закону України "Про ринок природного газу" та порушує права діючих постачальників природного газу при ініціюванні процедури зміни постачальника споживачем, що не є побутовим, при наявній заборгованості за спожитий природний газ, прийнята з грубими порушеннями, є незаконною та протиправною, порушує правові засади та принципи функціонування ринку природного газу України. Стверджує, що НКРЕКП порушило основні принципи діяльності Регулятора, як ефективність, недопущення дискримінації. Звертає увагу, що фізичні та юридичні особи, їх об'єднання та інші заінтересовані особи не мали права надавати зауваження та обґрунтовані пропозиції до проекту, що має ознаки регуляторного акта.
Ухвалою суду від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/10063/22 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 16.08.2022.
02.08.2022 до суду від представника відповідача Д.Анісімова надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що в умовах воєнного стану існують випадки коли постачальники природного газу не мають можливість своєчасно надати споживачам письмову довідку або акт звірки взаєморозрахунків про відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений газ перед діючим постачальником, або письмовий дозвіл на перехід споживача до нового постачальника, що передбачено Правилами. Звернув увагу на те, стаття 14 Закону України "Про ринок природного газу" не містить обов'язку щодо здійснення споживачем повного остаточного розрахунку з попереднім постачальником, як умови для зміни постачальника, а тому є безпідставними доводи позивача про невідповідність спірної постанови статті 14 Закону України "Про ринок природного газу". Акцентує увагу і на тому, що відповідь на лист ГО "Асоціація постачальників енергоресурсів" від 20.06.2022 надана листом НКРЕКП від 20.07.2022 № 6748/16.3.1/7-22.
Зважаючи на повітряну тривогу, 16.08.2022 адміністративну справу № 640/10063/22 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 20.09.2022.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 20.09.2022, відкладено розгляд справи на 04.10.2022.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 04.10.2022, відкладено розгляд справи на 25.10.2022.
25.10.2022 до суду від представника позивача Прокоф'євої Л.С. надійшли додаткові пояснення, у яких остання просить суд позов задовольнити. Зазначила, що НКРЕКП у відзиві не спростовує та не наводить тверджень щодо неузгодженості між існуючими постановами та Кодексом газотранспортної системи. Також, відповідач не наводить жодних аргументів щодо поліпшення прийняттям постановою № 613 забезпечення сталого функціонування ринку природного газу та стабілізації роботи суб'єктів ринку природного газу в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні 25.10.2022 представник відповідача подав до суду заперечення на додаткові пояснення позивача, за змістом яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Наголошував на тому, що норми статей 15, 16 Закону про НКРЕКП та норми Порядку № 866 не поширюються на прийняття постанови № 613, позаяк спірна постанова не має ознак регуляторного акта з огляду на тимчасовий термін її дії.
Ухвалою суду від 25.10.2022 закрито підготовче провадження у справі № 640/10063/22 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 08.11.2022.
Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2022 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.11.2022 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 08.11.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок природного газу", "Про правовий режим воєнного стану", у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та продовженого Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 18 травня 2022 року № 341/2022, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 21.06.2022 № 613 "Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану", відповідно до якої:
1. При здійсненні заходів із зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, у період дії в Україні воєнного стану, постачальники природного газу (крім постачальника "останньої надії") мають дотримуватись Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та Кодексу газотранспортної? системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, з урахуванням таких особливостей:
1) у випадку укладення договору постачання природного газу між новим постачальником та споживачем, що не є побутовим, новий постачальник визначає дату початку постачання природного газу (дату закріплення споживача у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи) згідно з укладеним договором постачання природного газу, у тому числі у випадку наявності такого споживача в Реєстрі споживачів інших постачальників.
Дата закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи (далі - Інформаційна платформа) може визначатись не раніше ніж за 2 дні та не пізніше ніж 21 день з дня визначення дати такого закріплення.
Якщо на день закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника на Інформаційній платформі буде відображена інформація про припинення (обмеження) або подання заявки на припинення (обмеження) постачання природного газу такому споживачу, Інформаційна платформа автоматично відхиляє закріплення такого споживача в Реєстрі споживачів нового постачальника.
У разі закріплення споживача, що не є побутовим, у Реєстрі споживачів нового постачальника Інформаційна платформа виявляє цього споживача в Реєстрі іншого постачальника у визначеному новим постачальником періоді постачання природного газу, Інформаційна платформа автоматично відправляє повідомлення діючому постачальнику про зміну постачальника його споживачем із зазначенням дати початку постачання природного газу новим постачальником.
Споживач, що не є побутовим, автоматично виключається з Реєстру споживачів діючого постачальника на Інформаційній платформі з дня початку періоду постачання природного газу новим постачальником.
Постачання природного газу новим постачальником (алокація спожитих споживачем обсягів природного газу за новим постачальником) здійснюється з дня початку періоду постачання природного газу, який визначається новим постачальником на Інформаційній платформі згідно з умовами договору постачання природного газу;
2) зміні постачальника має передувати укладення договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді. Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, що не є побутовим, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником. Зміна постачальника може відбуватися без засвідчення відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником. Розірвання чи призупинення дії договору постачання природного газу не звільняє споживача, що не є побутовим, від обов'язку виконання фінансових зобов'язань за цим договором;
3) з метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник постачає природний газ споживачу до останнього дня терміну дії чинного договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому.
2. Оператору газотранспортної системи здійснити необхідні заходи для забезпечення роботи Інформаційної платформи з урахуванням положень цієї постанови.
3. Ця постанова набирає чинності з 01 липня 2022 року та діє до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Вважаючи вказану постанову такою, що не відповідає вимогам Закону України "Про ринок природного газу", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За змістом частини першої статті 1 Закону України від 22.09.2016 N 1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон N 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 2 Закону N 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
Відповідно до статті 4 Закону N 1540-VIII основними принципами діяльності Регулятора є: законність; самостійність і незалежність у межах, визначених законом; компетентність; ефективність; справедливість; прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; адресність регулювання; неупередженість та об'єктивність під час прийняття рішень; відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; недопущення дискримінації; відповідальність за прийняті рішення.
За змістом частини першої статті 5 Закону N 1540-VIII Регулятор у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону N 1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.
Згідно з частиною четвертою вказаної статті Закону N 1540-VIII Регулятор на своїх засіданнях:
1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції;
2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;
4) затверджує щорічний звіт Регулятора;
5) затверджує регламент Регулятора;
6) розглядає справи про адміністративні правопорушення;
7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків.
Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.
Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.
Так, 15.06.2022 на веб-сайті НКРЕКП оприлюднено перелік питань порядку денного засідання 21.06.2022, зокрема, про прийняття постанови НКРЕКП "Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану".
Також, на веб-сайті Регулятора були опубліковані проект постанови НКРЕКП "Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану" та обґрунтування до питання про прийняття постанови НКРЕКП "Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану".
На переконання позивача, зазначена постанова має ознаки регуляторного акта, відповідно, відповідач зобов'язаний дотримуватись процедури прийняття регуляторного акта.
У свою чергу, відповідач наполягає на тому, що спірна постанова не містить ознак регуляторного акта і останнім не було порушено процедуру прийняття спірного рішення.
Так, частинами сьомою-дев'ятою статті 14 Закону N 1540-VIII рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.
Рішення Регулятора, крім тих частин рішень, що містять таємну інформацію, підлягають оприлюдненню протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття на офіційному веб-сайті Регулятора. Обсяг конфіденційної інформації, що не підлягає розкриттю, визначається Регулятором на підставі клопотання заінтересованих осіб з урахуванням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
За змістом частини першої статті 15 Закону N 1540-VIII підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.
У свою чергу, за визначенням статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Зі змісту спірної постанови вбачається, що прийняття останньої пов'язано виключно з метою забезпечення захисту прав споживачів та спрощення процедури зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану.
Так, 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено: з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022; з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022; з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 18.05.2022 № 341/2022.
За змістом частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, встановлювати (посилювати) охорону об'єктів критичної інфраструктури та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об'єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, в контексті викладених законодавчих положень, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова НКРЕКП від 21.06.2022 № 613 не є регуляторним актом, оскільки положення даної постанови не спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, а лише на період дії військового стану встановлює особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим.
Також суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Крім того, вказана постанова, хоча і направлена на неодноразове застосування, однак не скасовує, не встановлює та не змінює норми права, а направлена, у свою чергу, на забезпечення безперебійного постачання природного газу споживачам в умовах воєнного стану.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Закону N 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що при прийнятті спірної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законом N 1540-VIII.
Також, позивач вважає, що спірна постанова не відповідає статті 14 Закону України "Про ринок природного газу".
Відповідно до статті 14 Закону України "Про ринок природного газу" усім споживачам гарантується право вибору постачальника.
Забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв'язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів).
Діючий постачальник не має права встановлювати умови для припинення договору постачання, які обмежують право споживача на зміну постачальника.
За умови дотримання правил зміни постачальника, що затверджуються Регулятором як частина правил постачання природного газу:
1) зміна постачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити постачальника;
2) до припинення договору постачання діючий постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу споживачу на умовах чинного договору.
Наявність спору між діючим постачальником і споживачем, який заявив про намір змінити постачальника, не є підставою для затримки в укладенні та виконанні договору постачання природного газу з новим постачальником.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що останньою не визначено обов'язкову умову для зміни постачальника як обов'язок споживача провести повний розрахунок з попереднім постачальником, натомість, передбачено обов'язковість дотримання правил зміни постачальника, що затверджуються Регулятором як частина правил постачання природного газу.
Так, згідно пункту 2 розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827, кожен споживач має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами.
Зміні постачальника має передувати укладення договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу в певному розрахунковому періоді. Для зміни постачальника у споживача має бути відсутня прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявний письмовий дозвіл діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
В обґрунтуванні до питання про прийняття постанови НКРЕКП "Про особливості зміни постачальника природного газу споживачем, що не є побутовим, в умовах воєнного стану" зазначено, що у зв'язку з бойовими діями, що тривають в Україні внаслідок військової агресії Російської Федерації, існують випадки, коли постачальники природного газу не мають можливості своєчасно надати споживачам письмову довідку або акт звірки взаєморозрахунків про відсутність простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником, або письмовий дозвіл на перехід споживача до нового постачальника.
У свою чергу, постановою НКРЕКП від 21.06.2022 № 613 закріплено, що розірвання чи призупинення дії договору постачання природного газу не звільняє споживача від обов'язку виконання фінансових зобов'язань за цим договором.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо невідповідності спірної постанови вимогам статті 14 Закону України "Про ринок природного газу".
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, ідентифікаційний код 38864890) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст рішення складено та підписано 21 листопада 2022 року.