Категорія №6.6.4
Іменем України
29 липня 2010 року Справа № 2а-5115/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чиркіна С.М.
при секретарі Лисенко Є.М.,
прокурора Шидлаускаса В.П.,
за участю
представника позивача Білаш Л.І. за довіреністю № 6 від 10.01.2010 року,
представника відповідача Чухрієнка В.Д., за довіреністю № 8 від 23.07.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора м. Свердловська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Свердловську до Колективного підприємства «Свердловський Агробуд» про стягнення податкового боргу в сумі 13233,5 грн.,
Прокурор м. Свердловська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Свердловську до Колективного підприємства «Свердловський Агробуд» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість зі штрафними санкціями в сумі 37764,5грн., з яких сума податкового боргу склала 13249,51 грн., штрафні санкції 24514,99 грн.
14.07.2010 позивач уточнив позовні вимоги, зазначив, що податковий борг відповідача за період з 12.04.2010 року по 30.04.2010 року склав 13233,5 грн., та складається зі штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгоджених зобов'язань в розмірі 13202,50 грн., та самостійно визначеного податкового зобов'язання в сумі 31,00 грн. (а.с.42).
20.07.2010 року позивач уточнив позовні вимоги, в уточненій позовній заяві додатково зазначив, що податкові зобов'язання самостійно були нараховані платником податків згідно податкової декларації № 8550 від 20.04.2010 року, із граничним терміном сплати 30.04.2010 року в сумі 31,00 грн. (а.с 51).
В обґрунтування позову зазначив, що 22.02.2010 року було проведено перевірку, якою встановлено, що відповідачем несвоєчасно сплачене податкове зобов'язання з податку на додану вартість по декларації № 25296 від 18.10.2007 року, у зв'язку з чим за затримку узгодженого податкового зобов'язання понад 90-то календарних днів нарахований штраф в розмірі 50%, що складає 13202,5 грн. від суми податкового зобов'язання 26405 грн.
Стверджував, що зобов'язання по декларації № 25296 від 18.10.2007 року були сплачені платіжними дорученнями № 28 від 30.01.2009 року в сумі 6387,77 грн., № 44 від 27.02.2009 року в сумі 326,9 грн., № 68 від 30.03.09 в сумі 360,66грн., № 93 від 30.04.2009 року в сумі 1878,1грн., № 121 від 26.06.2009 року в сумі 4452,01.грн., № 147 від 17.07.209 року в сумі 7493,76грн., № 155 від 31.07.2009 року в сумі 5505,8грн.
Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що сума позовної заяви - 13249,51 грн., а сума по справі - 37764,50 грн. необгрунтовані та не підтверджується документами. Фінансові санкції за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі -13202,00 грн. застосовувались неправомірно, тому що згідно декларації № 25296 від 18.10.2007р. з податку на додану вартість за вересень 2007р. в розмірі - 26405,00 грн. сплачена уся сума своєчасно.
Дані податкової інспекції по податковій декларації № 8550 від 20.04.2010р. на суму -47,00 грн. не відповідають даним КП «Свердловський Агробуд » зазначеним у декларації від 20.04.2010р. у сумі - 31,00 грн.
Зазначив, що КП « Свердловський Агробуд » суму - 26436,00 грн., зазначену в декларації № 25296 від 18.10.2007р., сплатив своєчасно по платіжному дорученню № 277 від 26.10.2007р. на суму - 26405,00 грн.
В судовому засіданні прокурор та представник ДПІ в м.Свердловську підтримали позовні вимоги з урахуванням їх уточнення. До даних обґрунтувань зазначених в позовній заяві, додатково пояснили, що ДПІ в м.Свердловську, відповідно до вимог діючого законодавства мала право змінювати призначення платежу суми перерахованої платіжним дорученням № 277 від 26.10.2007р. в розмірі 26405,00 грн. Наполягали на неповній визначеності призначення платежу в платіжних дорученнях, оскільки відповідачем не були дотримані вимоги інструкції Національного банку України, щодо повного зазначення реквізитів платежу.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Сторонам були роз'яснені вимоги статей 69-72 КАС України, та наслідки їх невиконання.
В ухвалі про відкриття провадження та під час розгляду справи, судом неодноразово пропонувалось сторонам надати докази на підтвердження позовних вимог та заперечень. З урахуванням додатково наданих доказів, сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наявних в матеріалах документів, тотожність копій який підтверджена наданими сторонами оригіналами та не оспорювалсь сторонами.
Відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура здійснює функцію представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, визначених законом
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва прокурором інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності фізичних або юридичних осіб), що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2181) платниками податків вважаються юридичні особи.
Відповідач зареєстрований в якості юридичної особи з колективною формою власності та знаходиться на обліку у позивача в якості платника податку.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі закон № 509), державні податкові інспекції в містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим законом та іншими законодавчими актами за порушення податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів в порядку, встановленому цим законом та іншими законами України.
Відповідно до п.1 ст.8 Закону України № 509 податкова адміністрація здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ст. 11 Закону № 509 органи ДПІ у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами, мають право:
- здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, незалежно від способу їх подачі), застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів суми недоїмки, пені, у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до ст. 13 Закону № 509, посадові особи органу ДПС зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на ДПС функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно розділу 2 Наказу ДПАУ від 18.07.2005 р. № 276 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" облік надходжень платежів до бюджету здійснюється на підставі виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, таким чином уточнюючі розрахунки не входять до складу документів, згідно яких проводиться облік бюджетних надходжень.
22.02.2010 року позивачем проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість (а.с.13).
Згідно з пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі Порядок № 327), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка
За результатами перевірки уповноваженими особами позивача складено Акт № 212-15-10-03583255 (далі акт № 212 (а.с.13).
У висновках акту № 212 зазначено, що в порушення п.п.5.3.1.п.5.3. ст. 5 Закону України № 2181 відповідачем несвоєчасно сплачений податок на додану вартість, за що ст. 17 Закону № 2181 передбачена відповідальність.
В акті № 212 зазначений період погашення, який перевищує 640 днів.
Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку плати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем фактичного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Приписами зазначеної норми визначено, що розмір штрафних (фінансових) санкцій залежить від фактично сплаченої суми податкового зобов'язання та кількості днів прострочення.
Розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зазначений у додатку до Акту № 212 (а.с.14).
Відповідно до пункту 1.9 Закону № 2181 податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
З посиланням на ст. 17 Закону України № 2181, 19.03.2010 року уповноваженою особою Державної податкової інспекції у м. Свердловську прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000 381640\0 з визначенням податкового зобов'язання відповідача в сумі в сумі 13202,5грн. ( далі повідомлення -рішення № 0000381640\0( а.с.10).
З уточненої позовної заяви та пояснень сторін убачається, що сума позовних вимог складається із податкового боргу відповідача за період з 12.04.2010 року по 30.04.2010 року по декларації № 8550 від 20.04.2010 року в сумі 31 грн., та повідомлення рішення № 0000 381640\0 з в сумі 13202,5грн.
У податковій декларації № 25296 від 18.10.2007р. з податку на додану вартість за вересень 2007р. відповідачем зазначена сума податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками звітного поточного періоду у розмірі 26405 грн. (а.с.68 ряд 27).
Відповідач наполягає на сплаті зазначеної суми своєчасно 26.04.2007 року при граничному терміні сплати 30.10.2007 року.
Згідно із платіжним дорученням № 277 від 27.10.2007 року відповідачем перераховано 26405,00 грн. із зазначенням призначення платежу: ПДВ за вересень 2007 року (далі доручення № 277 ( а.с.30)
Згідно із поясненнями представника податкової та зворотного боку облікової картки платника, сума яка надійшла за платіжним дорученням № 277 від 26.04.2007 року зарахована податковою інспекцією у м. Свердловську в рахунок наявної недоїмки по якій термін сплати наступив раніше (а.с. 55 зворотній бік). Зміну призначення платежу представник податкової та прокурор вважають правомірною оскільки в дорученні № 277 платником податків не чітко визначено призначення платежу.
В податковій декларації № 8550 від 20.04.2010р. з податку на додану вартість за березень 2007р. відповідачем зазначена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками звітного поточного періоду на суму -31,00 грн. (а.с. 34).
Сторонами визнано що сума 47 грн., в тотожному рядку № 27, на аркуші справи 12, є опискою та не відповідає фактичним даним КП « Свердловський Агробуд » зазначеним в декларації від 20.04.2010р. на розмірі 31,00 грн. (а.с.34, 47).
Згідно із платіжним дорученням № 41 від 22.04.2010 року відповідачем перераховано 31,00 грн. із зазначенням призначення платежу: ПДВ по декларації за березень 2010 року (а.с. 31)
Згідно із поясненнями представника податкової та зворотного боку облікової картки платника, сума яка надійшла за платіжним дорученням № 41 від 22.04.2010 року зарахована податковою інспекцією у м. Свердловську в рахунок наявної недоїмки по якій термін сплати наступив раніше (а.с.45).
Таким чином проблемою даного спору, крім наявності або відсутності податкового боргу, є порядок застосування пункту 7.7, статті 7 Закону України № 2181, в частині рівності бюджетних інтересів, при сплаті позивачем платежів до бюджету за різні періоди.
За змістом пунктів 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. А відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
За змістом пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 2181, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Згідно з п.1.2 ст.1 Закону України № 2181, податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно пункту 7.7, статті 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Відповідно до п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового, зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Пункт 7.7. Закону України № 2181, не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань та самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.
Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.
Натомість до визначеної законом компетенції податкового органу відноситься здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу платника податків шляхом вчинення безпосередньо податковим органом як органом стягнення дій, передбачених п.п.7.2.1 ст.7, п.10.1 ст. 10, п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону №2181.
З огляду на вищенаведене у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.
Суд критично оцінює посилання позивача на те, що податкове повідомлення - рішення № 0000 381640\0 з визначенням податкового зобов'язання відповідача в сумі 13202,5 грн не було оскаржене та скасоване у судовому порядку, а отже є чинним, оскільки не оскарження до суду рішення суб'єкта владних повноважень не означає правомірності такого рішення. Існування не скасованого, не визнаного недійсним рішення податкового органу про нарахування штрафних санкцій не звільняє суд, який розглядає адміністративний позов податкового органу про стягнення санкцій, від перевірки правомірності такого рішення.
Судом беззаперечно встановлена сплата відповідачем податкових зобов'язань за деклараціям № 25296 від 18.10.2007р. № 8550 від 20.04.2010р. відповідно платіжними дорученнями № 277 та №41.
Відповідно до пункту 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої наказом Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року (далі інструкція № 22), реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Суд критично оцінює посилання позивача на невідповідність платіжних доручень № 277 та № 41 вимогам, оскільки в платіжних дорученнях № 277 та № 41 зазначені призначення платежу відповідно ПДВ за вересень 2007 року та ПДВ за декларацією за березень 2010 року (а.с.30,31).
Відповідно до п.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять
З урахуванням вимог ст.11 КАС України, суд не приймає до уваги посилання позивача на направлення відповідачу своєчасно акту № 212 та повідомлення -рішення № 0000381640\0, та твердження відповідача про неотримання зазначених документів, оскільки відповідач не оскаржував повідомлення-рішення та цей факт не є предметом розгляду по справі.
Питання про судові витрати не вирішується у зв'язку з їх відсутністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволені позовних вимог прокурора м. Свердловська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Свердловську до Колективного підприємства «Свердловський Агробуд» про стягнення податкового боргу в сумі 13233,5 грн. відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини, відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений у нарадчій кімнаті 02.08.2010 року.
Суддя
Чиркін С.М.