ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 листопада 2022 року м. Київ № 640/27983/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Адвокат Горща С.В. звернувся до суду в інтересах фізичної особи-підприємця " ОСОБА_1 з позовом про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у м.Києві про анулювання реєстрації платника єдиного податку №791 від 31.03.2015 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з реєстру платників єдиного податку;
- зобов'язання поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з 01.04.2015 та включити до реєстру платників єдиного податку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання; питання строків звернення до суду вирішити з урахуванням відзиву відповідача та поданих доказів; встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що оскільки позивачу було не відомо про прийняття податковими органами рішення про виключення його з реєстру платників єдиного податку, позивач продовжував звітувати про отримані доходи як платник єдиного податку протягом встановлених періодів для звітування 2014- 2020 років та щоквартально подавав у передбачені законодавством строки податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця та сплачував єдиний податок. Вказано, що відповідно до відомостей, що містяться у електронному кабінеті платника податків, протягом 2014-2020 років податковий орган здійснював нарахування позивачу єдиного податку згідно задекларованих доходів, та приймав подані позивачем декларації платника єдиного податку без зауважень.
Позивач вказує, що у нього відсутній податковий борг зі сплати єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, що передують прийняттю оскаржуваного рішення, а контролюючим органом не дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених підстав для цього, що передбачені пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України. При цьому, реєстрації платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, натомість відповідача виключено з реєстру, 31.03.2014, тобто в останній день кварталу. Також зазначено, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі і проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку третьої групи).
Відповідачем подано відзив про невизнання позову, в якому вказано, що у зв'язку з наявністю податкового боргу по єдиному податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів ДШ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві керуючись пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України складено довідку від 31.03.2015 № 791 про наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку та прийнято рішення від 31.03.2015 № 791 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.04.2015, які надіслані на адресу платника: АДРЕСА_1 . Відповідач вказує, що контролюючий орган діяв в межах визначених чинним законодавством.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві на позовну заяву спростовує доводи позивача, та визнає відсутність акту перевірки, що передував би винесенню рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку. Також вказано, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем відповідно до запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця №20650000000016933 від 16.01.2008, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №270856.
Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на обліку в ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС м.Києва як фізична особа-підприємець та з 01.01.2012 перебував на спрощеній системі оподаткування - 3 група, 5% від розміру мінімальної заробітної плати.
Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві прийнято рішення від 31.03.2015 №791 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2015, підставою для прийняття якого зазначено наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, ПК України).
Відповідно до пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Як вказує відповідач, згідно з даними інтегрованих карток (далі - ІКП) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у ФОП ОСОБА_1 обліковувався податковий борг з єдиного податку (код 18050400), а саме: 01.10.2014 - 0,15 грн., 01.11.2014-0,15 грн., 01.12.2014 - 0,15 грн., 01.01.2015 - 0,15 грн., 01.02.2015 - 0,15 грн., 01.03.2015 - 0,16 гривень. Податковий борг по єдиному податку виник у зв'язку з недоплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І півріччя 2014 року.
Відповідач зазначає, що 18.07.2014 ФОП ОСОБА_1 до ДШ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І півріччя 2014 (реєстраційний № 1400049358), по якій платником самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 4886,15 гривень. Згідно до платіжного доручення №21 платником 04.08.2014 здійснено оплату податкового зобов'язання в розмірі 4886,00 грн. На дату 19.08.2014 - граничний термін нарахування податкового зобов'язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І півріччя 2014 виник податковий борг в розмірі 0,15 гривень.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно положеннями пункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Згідно абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно пункту 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (постанова Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №820/5346/17).
З матеріалів справи вбачається, що жодної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 контролюючим органом проведено не було та, відповідно, не було складено акта про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Натомість, в оскаржуваному рішенні про від 31.03.2015 №791 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку підставою для анулювання реєстрації платника податків зазначена лише інформація про наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України. Втім, контролюючим органом не зазначено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акту перевірки, як це вимагає пункт 299.11 статті 299 ПК України.
Також, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів проведення перевірки та складання акту перевірки, на підставі якого в порядку пункту 299.11 статті 299 ПК України могло бути прийнято оскаржуване рішення, як і не надано будь-яких облікових документів, відомостей з баз даних контролюючого органу щодо існування у позивача податкового боргу.
При цьому, суд наголошує, що відповідачем не зазначено ані дати узгодження податкового боргу, ані суми заборгованості позивача, яка має статус податкового боргу. Також, відповідачем не зазначено на підставі яких саме даних відповідачем зроблено висновок про наявність у позивача податкового боргу та суму податкового боргу, що унеможливлює встановлення джерела походження інформації про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання. Посилання відповідача на те, що згідно з даними інтегрованої картки платника по єдиному податку фізичних осіб позивач мав податковий борг на думку суду не підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами.
Як наслідок, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним оскаржуваного рішення від 31.03.2015 №791 та зобов'язання відповідача поновити реєстрацію Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку.
Щодо строку звернення до суду, то суд вважає, що позивачем дотримано шестимісячного строку звернення, передбаченого статтею 122 КАС України, оскільки оскаржуване рішення позивач отримав 12.08.2020 у відповідь на адвокатський запит листом № 0101131955112, позовну заяву направлено до суду 06.11.2020. Доказів отримання позивачем оскаржуваного рішення раніше відповідачем суду не надано.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя).
За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта).
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п'ятою статті 134 КАС України. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача надано копії: договору про надання правової допомоги від 05.11.2020 № 38/20; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі №640/27983/20; протоколу № 1 погодження гонорару від 05.11.2020; акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 11.01.2021; квитанції до прибуткового касового ордеру №38/20.1 від 05.11.2020; ордер представника позивача Горщара С.В.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВИ № 1123 видане Радою адвокатів Волинської області на підставі рішення № 2/28-8 від 19.04.2019.
Згідно з договором про надання правової допомоги від 05.11.2020, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Клієнт) та ОСОБА_2 (Адвокат) Адвокат зобов'язується: надавати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правовому допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи); представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах. Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором (пункти 1.1., 2.1.).
Вартість послуг Адвоката встановлюється протоколом погодження гонорару, що є невід'ємною частиною цього договору. Гонорар підлягає сплаті на протязі 10 (десяти) днів з моменту підписання акту приймання - передачі наданих послуг. Адвокат залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно. Оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок Адвоката або внесенню готівкою в касу Адвоката. У разі необхідності, за попередньою домовленістю між сторонами, Клієнт оплачує Адвокату витрати Адвоката, необхідні для виконання його обов'язків за цим Договором, понесені в інтересах Клієнта (обов'язкові платежі, витрати на відрядження, тощо). Сума додаткових витрат погоджується сторонами додатково без укладення письмових додаткових угод (4.1.-443.).
Відповідно до протоколу погодження гонорару від 05.11.2020 Клієнт Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , з одного боку, і адвокат Горщар Сергій Васильович, з іншого боку, досягли домовленості, що гонорар адвоката за договором № 38/20 від 05.11.2020 року про надання правової допомоги у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку становить: збір доказів, підготовка позовної заяви, формування та подача позовної заяви оформленої у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства з усіма додатками до суду, підготовка та подача заяви на ухвалу про залишення позовної заяви без руху, усні консультації, інформування про рух справи, представництво інтересів клієнта у судових засіданнях 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок). При необхідності складання та подачі інших процесуальних документів, гонорар адвоката встановлюється додатково за погодженням сторін.
Згідно акта надання правничої допомоги (виконаних послуг) від 11.01.2021 №1 Адвокатом надано наступні послуги: збір доказів, підготовка позовної заяви, формування та подача позовної заяви оформленої у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства з усіма додатками до суду, підготовка та подача заяви на ухвалу про залишення позовної заяви без руху (при необхідності), усні консультації, інформування про рух справи, представництво інтересів клієнта у судових засіданнях по справі (при необхідності) (5000,00 грн.).
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №38/20.1 від 05.11.2020 ФОП ОСОБА_1 сплачено Адвокату Горщар С.І. 5000,00 грн.
Представником позивача надано докази надіслання наведених доказів на адресу відповідача.
Відповідачем надано заперечення щодо стягнення правової допомоги, в яких вказано, що Відтак, вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві є необґрунтованими, безпідставними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (зі змінами) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи (пункт 1); чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункт 2).
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Враховуючи обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для позивача, суд вважає обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами понесені позивачем витрати на правничу допомогу.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів щодо понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., які підлягають стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн (платіжне доручення від 06.11.2020 № 91099).
Оскільки позов задоволено повністю судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві від 31.03.2015 №791 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% з 01.04.2015 та включити до реєстру платників єдиного податку.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267; місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.А. Донець